ВСТУП

Заголовок є першим сигналом, що спонукує нас читати газету або відкласти її убік.

Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного добутку. У той же час заголовок газетної смуги, газетного номера мають емоційне фарбування, що збуджує читацький інтерес, що залучає увага. Дослідження психологів показали, що близько 80% відсотків читачів приділяють увагу тільки заголовкам. Тому так важливо журналістові вибрати заголовок для своєї публікації. Кількома словами , однією пропозицією потрібно не тільки передати основний зміст статті, її зміст, але й залучити, зацікавити читача, однак не варто забувати, що не всі міри тут гарні. Дуже часто під сенсаційними й крикливими заголовками нічого не коштує. Читач розчарований не тільки в окремій статті або публікації, але й у виданні в цілому. Не коштує заради гарного й голосного слівця ризикувати довірою читача. Заголовок - особа всієї газети, вона впливає на популярність та пропозицію видання.

В 80-і роки 20 ст. лінгвісти звернулися до розгляду звязку заголовка із сильними елементами структури тексту: зачином і кінцівкою. При цьому досліджувалися не тільки властиво язикові особливості газети, але й екстралінгвістичні фактори: читацька аудиторія, політична орієнтація газети й т.п. Заголовок починає розглядатися не ізольовано, а в його звязку з іншими елементами заголовної системи й з текстом.

Вивчення заголовка в його звязку з іншими компонентами заголовного комплексу й текстом залишається актуальним до останнього часу, хоча, як правило, обєктом дослідження лінгвістів є насамперед заголовок.

Актуальним залишається вивчення синтаксичної структури заголовних конструкцій, тому що вони піддані істотним змінам: одні синтаксичні моделі стають продуктивними, інші взагалі перестають уживатися як заголовки, що обумовлено змінами, що відбулися, у мові газетно-публіцистичного стилю в цілому.

Крім того, у лінгвістичній літературі граматична (синтаксична) природа заголовка кваліфікується неоднозначно:

1) заголовок - це слово або словосполучення (А.Шахматов, Ф. Фортунатов та ін.),

2) заголовок це номінативне речення ( О. Пєшковський та ін.),

3) будь-який заголовок це речення (В. Безруков, Я. Ронгиниський та ін.),

4) заголовки діляться на речення та словосполучення (О. Бахарев, О. Попов, С. Фоміних та ін.) [17].

Як і раніше дискусійним і не до кінця дослідженим є питання про функції заголовка й функції інших елементів заголовного комплексу. Виділення різними авторами різних типів функцій часто має субєктивний характер, оскільки, як правило, відсутні чіткі (обєктивні) критерії виділення відповідних функцій, тобто не дослідженими залишаються властиво язикові, що реалізують ту або іншу функцію.

Сказане вище визначає актуальність нашої роботи.

Досліджуючи склад заголовків газети можна отримати уявлення про спрямування публікацій, оцінку поточних подій цим виданням. Крім зазначеної функції, заголовок має привернути до себе увагу читача і певною мірою переконати його в актуальності й важливості теми і матеріалу. Тому лексично-семантичний склад лексики заголовків газет характеризується надзвичайним багатством і різноманітністю.

Обєктом нашої роботи є періодичне видання „Запорізька Правда” за період 2002-2008 рр.

Предметом дослідження у роботі заголовки газети „Запорізька Правда”.

Виходячи з наукової та практичної значущості даної теми, ставимо за мету розглянути структуру та значення газетних заголовків, розкрити суть заголовкового комплексу.

Методи дослідження: контент-аналіз, порівняльний, описовий.

Для досягнення поставленої мети ми вважаємо за доцільне в процесі дослідження вирішити наступні завдання:

виявити особливості заголовків періодичних видань;

визначити суть заголовкового комплексу;

проаналізувати лексико-семантичний склад заголовкового комплексу газети „Запорізька Правда”.

Практична значимість: робота може бути застосовуватися при вивченні навчальних курсів "Журналістика", "Теорія журналістики " й "Сучасний періодичний друк".

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку й списку використаної літератури з 24 найменувань.