Вступ

Сучасна українська дитяча періодика - одна із галузей дитячої літератури. На даний момент в Україні зареєстровано понад 50 періодичних видань, адресованих дітям. Актуальним є питання змістового наповнення дитячих журналів та газет, їх відповідність вимогам, які ставляться до друкованої продукції, призначеної для дитячого читання. Дитячі періодичні видання покликані популяризувати провідні пізнавальні та педагогічні ідеї, знайомити юних читачів із творами сучасних українських та зарубіжних письменників, розповідати про нові досягнення та події у житті людства, пропагувати морально-етичні норми суспільства, усталені цінності народу, сприяти формуванню національно свідомої особистості, а разом з тим враховувати читацькі інтереси, можливості та особливості сприйняття інформації дітьми певної вікової категорії Круль Л.М., Благун Н.М. Загальний огляд сучасної української дитячої періодики (жанрово-тематичне розмаїття). Київ. - 2007. .

За ступенем розвитку преси для дітей можна визначити рівень розвитку будь-якого суспільства, адже дитячі періодичні видання - це своєрідне дзеркало, у якому відображаються ключові етапи цивілізаційної культури, формування й функціонування демократії, а також обриси майбутнього розвитку держави. Дитяча преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі. Сучасна дитина не хоче залишатися осторонь від суспільних подій, навколишнього світу та саме від улюблених журналів і газет очікує відповідей на свої, часом "недитячі" запитання. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення ключових характеристик друкованих мас-медіа, призначених для дитячої аудиторії Давидченко Т.С. Сучасна преса для дітей в Україні: переваги та недоліки / Т.С. Давидченко // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2008. - Вип. 16. - С. 123. .

Кількість періодичних видань для дітей у державі свідчить про рівень її цивілізованості, культури, інтелекту, а також про перспективи розвитку в майбутньому. Нове покоління має формуватися під впливом гуманістичної державної політики, сімї, громадськості та джерел інформації, що гарантують повноцінний всебічний розвиток дитини Провоторов О. Дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів // Початкова школа. - 2007. - №6. - С. 55. .

Дитячі періодичні видання покликані популяризувати провідні пізнавальні та педагогічні ідеї, знайомити юних читачів із творами сучасних українських та зарубіжних письменників, розповідати про нові досягнення та події у житті людства, пропагувати морально-етичні норми суспільства, усталені цінності народу, сприяти формуванню національно свідомої особистості, а разом з тим враховувати читацькі інтереси, можливості та особливості сприйняття інформації дітьми певного віку.

До цього часу були спроби огляду сучасних періодичних видань Сидоренко Н.И. Издания для детей и подростков на Украине //Журналистика в 2001 году: СМИ и вызовы нового века: Тезисы. научн. - практ. конференции. - М., 2002. - Ч. 2. - С. 16-18. , в яких мали місце узагальнені думки, висловлені з приводу окремих журналів. Наше дослідження є спробою аналізу виховної ідеї у дитячих періодичних виданнях світського та християнського характеру через призму жанрово-тематичного розмаїття художніх текстів.

Мета роботи: зіставити жанрові, тематичні, матеріальні особливості українських періодичних видань для дітей, їх ролі у виховній функції дитячої літератури та формуванні розвиненої, національно свідомої, гармонійної особистості.

Обєктом дослідження стали сучасні українські журнали для дітей молодшого та середнього шкільного віку світського та християнського характеру - "Барвінок" і "Стежинка".

Предметом дослідження є жанрові, тематичні, матеріальні особливості українських періодичних видань для дітей та вираження виховної ідеї.

журнал християнський дитячий світський

Джерело інформації. Інформацію зібрано по матеріалах дослідників української дитячої літератури, таких як А. Акопов, Л. Мягков, І. Руденко та інші, також дослідників української періодики, таких як Т. Давидченко, Л. Круль, Є. Огар, О. Кочегарова, Ю. Стадницька, Є. Датнова та інші.

Актуальність та новизна визначені тим, що це перше дослідження в області порівняння виховної функції у світській та християнській українській періодиці.

Структура. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, заключення та бібліографії.

Проблеми сучасної української періодики.

Однією з прикмет розвитку журналістикознавчого процесу в Україні є розмаїття періодичних видань. Однак виникає питання виходу періодичних видань, адресованих дітям.

Проблема стосується не кількості журналів та газет для дітей, що були видані і видаються протягом 17 років незалежності України, а якості інформації та змістовного навантаження дитячих видань.

Дитяча преса виконує, перш за все, функції популяризації пізнавальних та педагогічних ідей. Зміст дитячих часописів має розповідати читачам про нове в житті людей та навколишньому світі, відкриття науки і техніки. При цьому всі матеріали, вміщені в дитячій пресі, мають не суперечити морально­етичним нормам суспільства, більше того, вони мають пропагувати усталені цінності народу та суспільства в цілому.

Кількість періодичних видань для дітей у державі свідчить про рівень її цивілізованості, культури, інтелекту, а також про перспективи її розвитку, її майбутнє. Нове покоління має формуватися під впливом державної політики, сімї, джерел інформації, які виступлять гарантами розвитку дитини. Думка про занепад дитячої журналістики, у звязку з ростом впливовості телебачення, є хибною, оскільки телебачення або ж компютер не заміняє періодики - це різні засоби інформації, які по­різному впливають на інтелектуальну діяльність дитини.

Закономірно, що світ української дитячої преси збільшується. Попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди, нині видається більше 50 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня, треба зазначити, що майже всі ці видання мають електронні примірники в мережі Інтернет. Тематична різнобарвність і поліграфічна якість дитячих видань, яскравість та виразність художнього оформлення приваблюють малих читачів. Варто зазначити, що поряд із добре відомими не одному поколінню читачів журналами - "Малятко" (видається з 1960 р.), "Барвінок” (з 1928 р.), "Однокласник" - додалося багато нових: "Клас!", "Розмалюйко”, "Пізнайко”, "Словознайка" (з 1990 р.), "Зернятко” (з 1995 р.), "Малеча” (з 1998 р.), "Дитяча Академія” (з 2001 р.), "Вулик" (з 2002 р.) і зовсім нове видання "Пізнайко від 2 до 5”, вперше вийшло у січні 2005 року.

Є. Огар в своєму дослідженні зазначає, що у сучасному журналістикознавчому науковому дискурсі термін "дитяча періодика" використовують для позначення масиву періодичних видань, створених спеціально для дитячої читацької аудиторії з урахуванням психофізичних можливостей, вікових потреб, та особливостей сприйняття Огар Є.І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки. - Львів: Азарт, 2002. - 160 с. . І саме ця галузь залишається найменш дослідженою.

Треба визнати вагому значимість дитячої періодики, яка виступає як комунікативний канал, завдяки якому дитина отримує інформацію про реальну картину світу. Існує дві групи текстів, які найчастіше друкуються в дитячих виданнях. Це, по­перше, художні тексти, тобто казки, дитячі історії, які повинні розвивати емоційну сторону особистості дитини.

Важливою рисою дитячої періодики є те, що всі навколишні явища пояснюються завдяки порівнянням, уже відомим дитині, або через художні, яскраві образи, які легко запамятати та уявити. Динамічний сюжет, мова підштовхує дитину на осмислення інформації. Формування свідомості, розвиток інтелекту, встановлення звязку між явищами - на це спрямовані матеріали видань для дітей.

В дитячій періодиці України представлена майже вся палітра публіцистичних жанрів: нарис, есе, байка, гумореска, фейлетон, замальовка. Як зазначила дослідниця дитячої преси у 70­х роках Г. Абросімова, дитяча публіцистика повинна бути лише художньою Абросимова И.В. О некоторых особенностях современной советской детской журналистики // Проблемы теории печати. - М.: Изд­во Московского университета, 1973. . Інші журналістські жанри, такі як замітка, інтервю, репортаж, коментар та інші якщо і присутні в дитячих виданнях, лише з рисами публіцистики. Це твердження не є безумовним правилом, тому що дитяча періодика XX сторіччя містила і замітку, і репортаж, і нарис. Треба зазначити, що в дитячій періодиці присутні і аналітичні, і інформаційні жанри, але дещо в іншій формі, ніж ми звикли іх розглядати.