Вступ

Динамічний, суперечливий, складний процес, який сьогодні переживає українське суспільство, повязаний не стільки з труднощами самої розбудови незалежної держави, скільки з пошуком певної нової моделі суспільно-політичного та економічного розвитку, способів оновлення соціокультурного життя, виокремлення обєднуючої національної ідеї. Дедалі більшу роль у цьому процесі відіграє неухильне зростання питомої ваги інформаційних чинників. Істотним показником розвитку суспільства стає рівень його інформаційної культури, покликаний задовольнити соціальні, політичні, економічні, естетичні, гедоністичні та інші потреби особи й суспільства.

Роль, яку інформація відіграє сьогодні у суспільстві, висуває також чимало важливих філософсько-соціальних проблем. До них в першу чергу належать питання про характер впливу різних видів і форм інформації на життя і творчу активність особи, про межі її психологічної і соціальної адаптації до дії інтенсивних інформаційних потоків, про визначення кордонів інфопотреби, про оптимізацію засобів масової інформації, про роль соціальної інформації в соціалізації особи, про головні чинники процесу інформатизації сучасного суспільства, формування його інформаційної культури.

Інформатизація суспільства поставила перед наукою цілий спектр нетрадиційних і неочікуваних як конкретно-наукових, так і філософських та соціокультурних проблем, пошукових завдань, методів та підходів до їх розвязання. Розробка проблем інформатизації, інтелектуалізації сучасного суспільства, формування його інформаційної культури почала здійснюватись лише на рубежі 80-90-х років нинішнього століття і тільки сьогодні стає предметом спеціального дослідження, а теоретична проблематика інформатизації та її наслідків у соціокультурній сфері, по суті, перебуває в стадії становлення.

Засоби масової інформації як важливий соціальний інститут істотно впливають на політичні процеси в суспільстві. Конституційно закріплена свобода слова, скасування цензури дають можливість журналістам всебічно висвітлювати важливі події та явища. Однак свобода слова у засобах масової інформації не означає вседозволеність та безвідповідальність. Надто вільна поведінка зі словом може мати негативні соціальні наслідки, деформувати політичну, соціальну, економічну, культурну орієнтацію як суспільства, так і окремого громадянина.

Специфіка призначення і особливостей діяльності засобів масової інформації може мати наслідком маніпулювання масовою свідомістю. Слід зауважити також явище ймовірної девіантності журналістської моралі: факт конструювання засобами масової інформації реальності шляхом контролю над порядком висвітлення подій.

Отже, існують суперечності між свободою слова і необхідністю визначення рівня соціальної відповідальності засобів масової інформації в умовах глобалізації інформаційного простору. Окреслення шляхів подолання цих суперечностей зумовлює актуальність дослідження ролі ЗМІ як субєкта політичної комунікації.

Необхідним сьогодні стає пошук ефективних шляхів конструктивної інформатизації сучасного суспільства, формування його інформаційної культури. Цей процес передбачає дослідження соціальна значимих чинників оптимального саморегулювання інформаційного потенціалу суспільства, реалізації сутнісних сил особистості, інформаційно-самобутніх форм продуктивного формування її інформаційної культури.

Проблема формування інформаційної культури особи в сучасних умовах розвитку суспільства, не дивлячись на її виняткову актуальність, ще малодосліджена, вона потребує всебічного аналізу з урахуванням інтенсивності пізнавальної та творчо-конструктивної діяльності людей у сучасну епоху.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсової роботи: “Аналіз документів у журналістиці”.

Обєкт дослідження - інформаційна сфера.

Предмет дослідження - аналіз документів у журналістиці.

Мета дослідження - розглянути поняття документної інформації, а також аналіз документів у журналістиці.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) дослідити зміст понять „інформація” та „документ”;

2) охарактеризувати інформаційну діяльність та її роль за переходу до інформаційного суспільства;

3) розглянути засоби масової інформації та масову комунікацію;

4) дослідити вплив і значення документної інформації;

5) охарактеризувати роботу з джерелами в журналістиці;

6) розглянути журналістське дослідження та джерела інформації.

Методи дослідження. Для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. Список використаних джерел включає 22 найменування.