Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського

.

Пріоритетним проектом для аналізу в даному контексті визначаємо за -

галь нодержавний депозитарій "Наукова періодика України", який був

започаткований як "Загальноакадемічний портал наукової періодики"

(НБУВ; проект отримав розвиток відповідно до постанови Президії НАН

України від 05.04.2006 р. № 96 "Про організацію мережевого інформа -

ційного забезпечення наукових досліджень").

Головною метою проекту було визначено концентроване представлення відомостей про найновіші результати теоретичної і прикладної діяльності НАН України, основним напрямком розвитку – включення інформаційних ресурсів порталу до міжнародної системи наукових електронних комунікацій. Портал включає три

інформаційні складові – перша подає загальні відомості про наукову пері -

одику (засновник видання, періодичність виходу, редколегія, контактна

інформація та інше); друга розкриває зміст журналів на основі загально -

державної реферативної бази даних "Україніка наукова" (поповнюється з

1998 р. Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України і НБУВ).

Третя складова була спрямована на отримання повних текстів статей. Спо -

чатку доступ до статей забезпечувався у більшості випадків гіпертекстовими посиланнями на існуючі в Інтернет електронні версії журналів, які знахо дяться на сайтах академічних установ. Передбачалося поступове перенесення електронних версій журналів (за умови згоди засновника) на портал, де вони мали б бути представлені на єдиній платформі з інтегрованою пошуковою системою.

У 2007 р. рамки проекту були розширені – зібрання академічних

журналів трансформувалося в загальнодержавний портал наукової

періодики. Реалізація проекту сприяє зміцненню інформаційної бази для

підтримки інноваційної діяльності та супроводження процесу суспільних

реформ у державі, включенню національних інформаційних ресурсів у

між народну систему наукових електронних комунікацій, формуванню

позитивного іміджу української науки. На сьогодні портал "Наукова

періодика України" має п’ять інформаційних складових. Четверта й п’ята

інформаційні складові порталу – це зібрання "Наукові біографії вчених,

діячів науки та техніки України" та "Наукові установи України", їх при -

значення – сприяння встановленню семантичних зв’язків між суб’ єктами

й об’єктами документальних наукових комунікацій, тобто підтрим ка

когнітивного напряму розвитку Порталу національного значення конкуруватиме з наявною журнальною моделлю.

Зокрема, на сайті НБУВ представлена загальновідома база даних жур -

на лів відкритого доступу DOAJ (Directory of Open Access Journals), яка охоплює

понад 3 тис. безкоштовних рецензованих електронних наукових журналів.

Також слід звернути увагу на проект OARE (Online Access to Re search in the

Environment), у базах даних якого представлено близько 2 тис.назв нау кових

журналів природничонаукової тематики провідних світових видав ництв та

більш ніж 200 наукових організацій та асоціацій.

ресурсом володіють вищі навчальні заклади, їх

бібліотеки та інформаційні центри. Важливий крок знаповненнянаукового

інформаційного простору роблять університети України.

Електронні видання у СВІТІ:

http://issuu.com/ Зручна платформа для публікації електронних часописів та книжок з можливістю вставити експортні блоки для перегляду на сайти чи блоги.

http://issuu.com/clever-media-group/docs/kniga_lubit

http://issuu.com/watsonsua/

Не меншу популярність у науковому світі, поряд із журналами відкри -

того доступу, мають ресурси "самоархівування", що передбачають розмі -

щення авторами електронних версій власних розробок у загальнодос туп -

них архівах електронних документів.

Першим і найвідомішим прикладом реалізації такої стратегії вважають

аrXiv (http://arxiv.org/pdf/1401.7666.pdf ) ("e-print"-сервер електронних публікацій з фізичних та математичних дисциплін, США; у 2009 р. архів містив уже понад 500 тис. статей). Така модель стала досить успішною, адже публікації архівувалися власне дослід ни ками і безкоштовно доступні для всіх. Зархівовані публікації розмі щу ють переважно в тематичних або університетських репозитаріях (аrXiv. org – фізіка, математика, комп’ютерні науки; BioMed Central – біологія та медицина; E-LIS – бібліотечна справа та інформаційні технології та ін.).

З 2001 р. почала поширюватись нова модель наукової комунікації, так

звана Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI - http://www.budapestopenaccessinitiative.org/), що має дві скла -

дові – відкриті електронні тематичні та/чи інституційні репозитарії та жур

на ли відкритого доступу. Відкритий доступ працює за принципами:

доступ нос ті наукової інформації через публічний інтернет (користувач має можливість читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друку -

вати, шукати повні тексти статей чи через посилання зв’язуватися з ними,

використовувати їх з будь-якою іншою законною метою без фінансових,

юридичних чи технічних бар’єрів, окрім тих, що пов’язані з доступом до

Інтернет), та покриття всіх коштів за рахунок автора чи його інституції і

потім організації безкоштовного доступу всіх бажаючих, а не через

організацію передплати [4, с. 100]. На початок 2009 р. цю ініціативу підтри -

мали 5 тис. осіб та майже 500 організацій з усього світу, у тому числі 48 установ з України.

http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

 Міжнародний науковий журнал «Social Welfare Interdisciplinary Approach» («Соціальне благополуччя: міждисциплінарний підхід»). Із першими випусками журналу можна ознайомитись на сайтіhttp://www.socialwelfare.su.lt.