Хі. Бізнес-план редакції газети

Ключові терміни і поняття: Бізнес-план, інвестор, кредитор, описова частина бізнес-плану, цифрова частина бізнес-плану, стадії розвитку, інформаційні послуги, стратегія маркетингу, конкуренти, основні ризики, фінансове становище, реклама, просування інформаційного продукту, графік виробництва, видатки, фінансовий контроль, фінансовий прогноз, стратегія виходу.

а) Вступні зауваги.

Бізнес-план в умовах ринкових відносин уважається одним із основних інструментів планування. Його створюють тоді, коли редакція (газета) увійшла в ринок і зайняла у ньому певне місце (нішу), але ця позиція ще не до кінця визначена, хитка, можливо й тимчасова. Та колектив редакції одержимий, повний бажання успішно і наполегливо працювати в умовах фінансового благополуччя, завойовуючи читацькі симпатії, залишаючи позаду конкурентів. Редакція визначила свою мету, завдання, ближчу і дальшу перспективи. Отоді й надходить час складати бізнес-план. Він стає головним управлінським і фінансовим проектом діяльності періодичного друкованого видання, дозволяє приймати правильні рішення, які стосуються розвитку та змін як у структурі редакції, так і у тематичній політиці.

Тетяна Рєпкова підкреслює практичну вигоду в результаті прийняття редакцією бізнес-плану:

1. Бізнес-план спонукає до критичного неемоційного погляду на діловий проект в цілому: приміром, наскільки реалістичними є мета і завдання газети. Тільки детальні положення бізнес-плану здатні виявити, що ваші попередні очікування були нереалістичними.

2. Бізнес-план подає потенційним інвесторам і кредиторам детальну інформацію про видання. Вони повинні переконатися, що грошові вклади будуть використані ефективно, а якщо мова йде про кредит – він буде вчасно погашений.

До складання бізнес-плану повинна докласти зусиль вся редакція, але на перших ролях повинен бути головний менеджер, який, як зауважувалося вище, є одночасно і головним редактором. У такому документі повинна бути врахована позиція засновників, а також тих, хто знаходиться на середньому і нижчому рівні редакційного менеджменту. Як свідчить практика, для того, щоб бізнес-план був ефективним і дієвим, до його створення варто залучати спеціалістів з боку: економістів, працівників податкової служби, юристів тощо. Їх рекомендації, зауваження, пропозиції варто з користю використати для добра друкованого видання.

Звичайно, слід пам’ятати, що бізнес-план є філософією редакції газети, яка виражається, насамперед, у цифрах. Тому при його створенні не обійтися без економічної служби редакції, насамперед – бухгалтерії. Слід детально проаналізувати досягнення, визначити ресурси і на цій основі – накреслити реальну картину на майбутнє.

Бізнес-план складається на один рік (як правило, у листопаді-грудні він щороку модифікується).

б) Схема бізнес-плану редакції.

Кожен бізнес-план, незалежно від приналежності до фірми (редакції газети), складається з двох основних частин – описової і цифрової. У першій –детально описується, яким чином редакція досягне успіху на ринку інформації, завдання підрозділів і колективу в цілому. Друга – представлена цифрами, які оформлені у графіки і таблиці, що стосуються в основному фінансової діяльності. Схема (чи структура) бізнес-плану складається з низки стандартних елементів, характерних для кожної фірми, компанії чи редакції газети. Окреслимо їх.

1. Короткий опис проекту.

• назва видання, адреса, юридична форма, суть бізнесу;

• стадії розвитку, які вже пройшла газета;

• інформаційні та інші послуги, які вона надає;

• цільовий ринок, на якому вона розповсюджується (бажані результати маркетингового дослідження даного ринку);

• стратегія маркетингу (як редакція планує утвердитися і розвиватися на цільовому ринку, які засоби і способи маркетингу будуть з цією метою застосовуватися);

• основні конкуренти на ринку (що редакція планує їм протиставити);

• план виробництва;

• фінансовий план (надходження і прибутки, які редакція може отримати в ближчій і дальшій перспективах);

• основні ризики, пов’язані з діяльністю редакції, її довготерміновим розвитком (тут також – протилежні дії у випадку реалізації цих ризиків);

• необхідне фінансування для ритмічної праці.