7.3. Службові деталі
До службових деталей належать вихідні відомості,колонтитул,авторський підпис,ініціали.
Унизу останньої сторінки розміщують вихідні відомості: адресу й телефони редакції, адресу друкарні, де випускається газета, номер замовлення. Доцільно вказати тут чи в заголовній частині дні виходу газети. Іноді вказують її разовий наклад. Вихідні відомості обов'язково зазначаютьсяв кожному номері газети.
Вихідні відомості оформляють в одному з двох варіантів. Їх можна набрати одним рядком на весь формат полоси світлим прямим чи курсивним шрифтом кегля 8 пунктів та відбити зверху прямою тонкою лінією. Більш компактним є інше їх розміщення, так званим боковиком. При цьому їх набирають форматом стандартної колонки, іноді беруть у рамку з прямих чи хвилястих ліній і розміщують внизу останньої колонки, під підписом редактора. А в деяких газетах адресу й телефони редакції клішують, уміщують також боковиком.
На всіх сторінках газети, крім першої, вміщують колонтитул. До нього входять назва газети, номер сторінки, дата випуску. Колонтитул також має декілька варіантів оформлення. Один із них — верхнім рядком, що розміщується над полосою на весь її формат. Колонтитул відбивається знизу від тексту прямою лінійкою, тонкою чи напівжирною. Зовні скраю ставлять номер сторінки, на внутрішньому краї — дату виходу, в центрі, посередині полоси, — назву газети. Колонтитул зазвичай оформляють прямим напівжирним шрифтом кегля 8—10 пунктів. Однак такий колонтитул створює деякі незручності для верстки, наприклад, тематичних сторінок, заважає розміщенню «шапки» й займає значну площу. Тому нині широко застосовують інші варіанти його оформленням Іноді переносять рядок колонтитула вниз, але частіше оформляють його компактним боковиком. У цьому випадку колонтитул розміщують наприкінці останньої колонки полоси. Нерідко боковий колонтитул клішують, повторюючи в ньому малюнок назви газети. На розвороті, зверстаному без середника, колонтитул, як правило, не ставиться.
Майже всі матеріали, що друкуються в газеті, мають авторський підпис. З цим пов'язана одна з поширених помилок в оформленні газет — відсутність однотипності в авторських підписах. Оформлювач має встановити чіткі правила їх оформлення і слідкувати за тим, щоб вони виконувались.
Авторський підпис, як правило, вміщують наприкінці замітки. У більшості випадків він складається з першого ініціала автора, його прізвища, зазначення посади, іноді — звання. Підпис розбивають на два рядки. У першому зазначають ініціали й прізвище, у другому — посаду. Звання ставиться зліва від прізвища в першому рядку. Весь підпис виключають праворуч, відділяючи його кегельною лінійкою від міжколонної.
Шрифт авторського підпису не має залежати від шрифту, яким набрано матеріал. Авторські підписи в газеті слід завжди набирати тим самим шрифтом — однієї гарнітури, накреслення й кегля, незалежно від того, як набрано друковані матеріали.
Прізвища та ініціали автора, як правило, набирають напівжирним прямим шрифтом кегля 8—10 пунктів. Посаду набирають напівжирним чи світлим шрифтом того ж кегля. Наприкінці першого рядка підпису ставлять кому чи крапку. Залежно від цього другий рядок починається з малої чи великої літери.
Територіальні посилання — зазначення місця написання матеріалу і т. ін. — набирають світлим прямим петитом, розміщують окремим рядком нижче від авторського підпису і виключають ліворуч. Груповий підпис, до якого входять два прізвища, можна оформити, розмістивши їх одне під одним, стовпчиком, і виключивши кожне праворуч. Якщо прізвищ більше, краще набрати їх вроздріб, уникаючи по змозі переносу в прізвищах.
Іноді, коли редакція хоче звернути увагу читачів на авторів матеріалу, вона розміщує авторський підпис над заголовком матеріалу чи ліворуч від нього, на одному з ним рівні чи відразу під заголовком. В останньому випадку його розташовують у декілька рядків із виключною у центрі. Підпис доцільно відбити від тексту ромбиками, зірочками тощо. Виносячи підпис автора наверх, треба прослідкувати за тим, щоб не виникло невдалого сполучення із заголовком.
Багатьох помилок припускаються газети в оформленні ініціала (іноді його також називають «ліхтариком») — великої літери кегля 16—24 пунктів, яку врізають на початок першого пункту матеріалу. Його застосовують для позначення початку тексту чи його розділів, а інколи просто для прикрашення чи «розрядки» тексту. Обов'язково ініціал ставиться у тих випадках, коли заголовок пересувають із верхнього лівого кутка в інше місце.
Для ініціала часто підбирають літеру прямого напівжирного накреслення. Але якщо текст набрано курсивним шрифтом, ініціал ставлять курсивною літерою. Висота ініціала має дорівнювати двом-трьом текстовим рядкам. Ініціал, як правило, набирають без абзацного відступу.
Добре виглядають не набірні, а клішовані ініціали. Щоправда, не слід сильно збільшувати їхній розмір, бо тоді вони «випиратимуть» із сторінки.
Тема № 8
- Видавнича справа в україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми
- 1.1. Становище української видавничої справи у статистичному вимірі і порівнянні з європейськими країнами
- 1.2. Причини і витоки проблеми
- 1.3. Сучасне вітчизняне законодавство щодо видавничої справи
- 1.4. Тенденції в організаційному, тематичному, мовному та географічному аспектах
- Законодавство україни про видавничу справу
- Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- 3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- 3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- 3.3. Порядок створення видавництва
- 3.4. Порядок реєстрації видавництва
- 3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- Розробка видавничої програми
- 4.1. Поняття "видавнича програма" та чинники, які впливають на її зміст
- 4.2. Безпрограшні видання
- 4.3. Кон'юнктурні видання
- 4.4. Ексклюзивні видання
- Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- 5.1. Поняття "видавнича продукція"
- 5.2. Періодичність
- 5.3. Характер інформації
- 5.4. Знакова природа інформації
- 5.5. Матеріальна конструкція
- 5.6. Мовна ознака
- 5.7. Формат
- 5.8. Повторність випуску
- 5.9. Інші критерії
- Оформлення періодичного видання
- 6.1. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 6.2. Визначення, завдання й функції оформлення періодичних видань
- 6.3. Обличчя видання
- 6.4. Головні складові газетної форми
- Постійні елементи газети
- 7.1. Заголовна частина газети
- 7.2. Розділові засоби
- 7.3. Службові деталі
- Основні розмірні та кількісні параметри видань
- 8.1. Формати видань
- 8.2. Обсяги видань
- 8.3. Об'єм редакторської роботи
- Книга як основний предмет видавничої діяльності
- 9.1. Подвійна природа книги
- 9.2. Змістова структура книги
- 9.3. Матеріальна структура книги
- Службова частина (апарат) видання
- 10.1. Апарат чи службова частина видання: теоретичний і практичний аспекти
- 10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- 10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- 11.1. З історії стандартів
- 11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- 11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- 11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- 11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- 11.6.Міжнародний знак охорони авторського права (copyright)
- Редакторські професії та фахові вимоги до них
- 12.1. Сфера застосування редакторських професій
- 12.2. Фахові вимоги
- 12.3. Функціональні обов'язки
- Редакційно-видавничий процес
- 13.1. Підготовчий етап
- 13.2. Редакційний етап
- 13.3. Виробничий етап
- 13.4. Маркетинговий етап
- Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- 14.1. Термінологічні та творчі начала
- 14.2. Організація і зміст процесу редагування
- 14.3. Види редагування
- Редакторська підготовка тексту
- 15.1. Підготовка рукопису
- 15.1.1. Представлення матеріалу
- 15.1.2. Редагування матеріалу
- 15.1.3. Застосування власного стилю.
- 15.1.4. Визначення структури.
- 15.2. Оформлення книги
- 15.2.1. Принципи виміру й термінологія.
- 15.2.2. Характеристики шрифту
- 15.3. Розробка дизайну тексту
- 15.4. Підрахунок сторінок тексту
- Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати
- 16.1. Заголовки
- 16.2. Цитати
- Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- 17.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- 17.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- 17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- 18.1. Газетно-журнальні видання
- 18.2. Рекламні видання
- 18.3. Інформаційні видання
- Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- 19.1. Наукові видання
- 19.2. Науково-популярні видання
- 19.3. Довідкові видання
- Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- 20.1. Навчальні видання
- Тема 1. Історичні витоки видавничої справи в світі (від II тисячоліття до н. Є.)
- § 1. Попередники сучасних видань
- §2. Ранні осередки рукописної книги
- § 3. Роль рукописного книготворення в суспільному поступі
- 20.2. Художні видання
- 20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- Редакторська підготовка перекладів
- 21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- 21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- 21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- 21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- 21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- Редакторська підготовка перевидань
- 22.1. Види перевидань
- 22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- 22.3. Робота над змістовою частиною видання
- 22.4. Робота над службовою частиною видання
- Взаємовідносини видавництва і поліграфічного підприємства
- 23.1. Еволюція відносин у блоці «видавництво — поліграфія» в умовах ринку
- 23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні
- 23.3. Вибір поліграфічного підприємства
- 23.4. Відкриття замовлення в друкарні
- 23.5. Основні етапи роботи видавця з друкарнею після підписання плівок до друку
- Відносини видавництва і реалізатора друкованого продукту
- 24.1. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкованих видань: ретроспектива
- 24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
- 24.3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- Договори у видавничій справі
- 25.1. Види договорів у видавничій справі
- 25.2. Структура типового договору та змістове наповнення його головних розділів
- Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- 26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- 26.2. Структура витрат на конкретне видання
- 26.3. Методика складання кошторису
- 26.4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
- 168 Видавнича справа та редагування