2.1 Основні етапи створення СІО

Інформаційні операції різних типів здійснюються за приблизно однаковою схемою.

1. Попередній етап, або етап планування ІО. Метою діяльності на цьому етапі є планування операції, зокрема, визначення доцільності її здійснення, цілей, завдань, сил і засобів, цільової аудиторії впливу, прийомів і методів впливу па систему, соціально-політичної комунікації тощо. Найважливішим завданням цього етапу є пошук або формування у складі обєкта впливу «груп підтримки» («пятої колони»), на які можна було б спертися під час проведення інформаційної операції.

2. Інформаційний привід. Під інформаційним приводом розуміють подію (можливо, й псевдоподію), що її можна використати як привід для пропагандистської кампанії або інформаційної операції (впливу па суспільно-політичну комунікацію). Вибір інформаційного приводу становить окрему проблему, яку докладніше розглянуто нижче. Тут зазначимо лише, що повідомлення про інформаційний привід має переслідувати кумулятивний ефект.

3. «Розкрутка» інформаційного приводу. Цей етап є основною частиною будь-якої інформаційної операції. Його сутність полягає у використанні інформаційного приводу задля досягнення цілей операції, тобто для посилення, формування або руйнування певних структур суспільно-політичної комунікації, або гегемонії.

4. «Вихід з інформаційної операції, або етап закріплення». Найважливіше завдання цього етапу - забезпечення плавкого завершення пропагандистської кампанії або інформаційної операції після досягнення поставлених цілей або внаслідок форс-мажорних обставин [18, 234].

Етап планування інформаційної операції. Порядок діяльності на цьому етапі може варіюватися (порядок, визначений автором, побудовано з позицій загальноприйнятого механізму планування в силовій галузі).

1. Визначення мети.

2. Визначення обєкта.

3. Зваження сил і засобів, ресурсів, визначення виконавців.

4. Визначення методів і прийомів.

5. Розробка приблизного сценарію.

6. Визначення критеріїв оцінки успіху.

Етап створення інформаційного приводу. Як інформаційний привід можна використовувати практично будь-яку подію, про що свідчить відомий історичний анекдот стосовно гулі алжирського бея. Суть цього анекдоту полягає в наступному: французький журналіст, перебуваючи в Алжирі, побачив на обличчі тамтешнього бея ґулю та передав в Європу, що під час збройної сутички бея побили вороги. Бей був союзником Франції, тому газета надрукувала повідомлення про антифранцузьку змову в Алжирі, під час якої постраждав бей. Німецька газета передрукувала це повідомлення з коментарем про французькі загарбницькі плани у Північній Африці й закликала підтримати волелюбних арабів. МЗС Франції після одержання німецької газети викликало посла Німеччини для пояснень підтримки антифранцузької змови.

Втім, набагато краще, коли інформаційний привід дійсно є важливою подією сам по собі. Такими є події, що якось співвідносяться (чітко суперечать) наявним актуальним стереотипам аудиторії, порушують певні заповіти: акти святотатства, надзвичайне насильство тощо. Варто зазначити, що дослідження стереотипів - сама по собі цікава проблема, яка потребує чіткого наукового підходу.

«Розкрутка» інформаційного приводу. Цей етап фактично є пропагандистською кампанією. Проте врахування вимог зворотного звязку, важливе й під час звичайних пропагандистських кампаній, в інформаційних операціях набуває ключового значення.

Наприклад, для успіху інформаційного впливу необовязково мати тотальний контроль над усіма ЗМІ країни. Цілком достатньо контролювати кілька видань (наприклад, 5-7) та 1-2 канали телебачення, кілька «розкручених» Інтернет-видань. Звичайно, тотальний контроль над ЗМІ, з одного боку, є бажаним, але в умовах ворожого середовища досить контролювати тільки найвідоміші розважальні, тобто ті, що дивляться, але не політичні ЗМІ. Цей висновок, що отримав назву ідеї керівних висот, на думку автора, не завжди може бути поширений на інші, недестабілізуючі напрями інформаційного впливу [18, 245].

Закріплення, або вихід з інформаційної операції. Будь-яка інформаційна операція використовує маніпулювання свідомістю (суспільно-політичною комунікацією). Як вважає Є. Доценко, однією з основних ознак маніпулювання є його незрозумілість, прихованість для обєкта. Інакше кажучи, розгадана маніпулювання за визначенням є невдалою: якщо обєкт впливу зафіксує здійснення інформаційної операції, вій зможе протидіяти їй. Саме тому необхідно здійснювати «мякий» вихід з інформаційної операції. Часто цією вимогою нехтують, що призводить до значного, а подекуди й катастрофічного послаблення ефекту операції. На цьому етапі необхідно закріплювати досягнуті результати. Це особливо важливо в операціях, спрямованих проти субєктів ухвалення рішень.

Важливість цього етапу визначається також тим, що інформаційні операції належать до царини соціальних технологій. Соціальна тканина сучасного суспільства і дуже консервативна, і дуже чутлива система. Зберігаючи основний напрям розвитку, вона може значно змінювати траєкторію відповідно до характеру впливів. Певним чином наслідки тонких, зокрема інформаційних, впливів на майбутнє соціально-політичної системи можна порівняти з розповсюдженням хвиль у середовищі з надзвичайно ускладненою внутрішньою структурою.