Розділ 3. Аналіз застосування СІО та їх наслідки

спеціальна інформаційна операція гаряча точка

Підґрунтям сучасних пропагандистських технологій є вплив на емоційну складову особистості. Канали передачі інформації можуть бути найрізноманітнішими. Можна досить ефективно використовувати засоби масової інформації, настінний живопис (графіті), чутки, навіть офіційні документи. Головною вимогою до каналу є максимальна ймовірність доведення інформації до відома обєкта. Фахівець у сфері психології впливу американський науковець Р. Чалдіні на основі ретельного аналізу емпіричного матеріалу виокремлює 7 основних механізмів психологічного впливу. Вони побудовані за двокроковою схемою: "посилка" - "відповідь". На базі кожного механізму може бути розроблено сценарій, схему реалізації дистантного впливу на обєкт [1, 136].

Першою масштабною СІО, що мала цю назву, була здійснена ЗС США. Операція була спрямована на підтримку військ ООН у Корейській війні (1950-1953 pp.). Перед її початком у США було ухвалено військовий Статут FM 33-5 «Ведення операцій психологічної війни». Переглянути підходи у психологічному протиборстві керівництво ЗС США змусила велика кількість дезертирів (близько 40 тис. щорічно протягом усієї війни). Усвідомлення американськими фахівцями ідеологічного характеру сучасних воєн підвищило їхній інтерес до проблем психологічного протиборства, а також і до спеціальних інформаційних операцій.

Вперше після другої світової війни до діючої армії було передано тактичний інформаційний загін, що базувався у Форт-Райлі (США). З 1952 року у Форт-Брезі (Північна Кароліна) па його основі було створено Центр психологічних операцій. У 1951 р. у Міністерстві армії було створено Управління психологічних операцій, яке у 1955 році перетворили на Управління спеціальних методів війни. Розпочалася масова підготовка спеціальних кадрів.

Фахівці цього Управління брали активну участь у «холодній війні». Зокрема, за їхніми порадами було здійснено операцію з постачання продуктовими наборами громадян НДР (літо - осінь 1953 p.). За оцінками експертів, ця операція значно ускладнила діяльність прорадянської влади у Східній Німеччині щодо стабілізації ситуації після дня «X» (17 червня 1953 р.) [2, 137].

Другим конфліктом, де широко застосовувалися ПсО, стала війна у Вєтнамі. Тут уперше випробовувалася батальйонна організація військ ПсО. Ефективність дій нової системи довів перехід понад 250 тис. північних вєтнамців та вєтконговців на бік Південного Вєтнаму (за даними незалежних спостерігачів). У цій війні використовувався практично весь арсенал засобів інформаційних операцій, починаючи від тотального знищення м. Фулі у Північному Вєтнамі і закінчуючи першим в історії створенням пропагандистської телевізійної мережі. Усього в конфлікті з американського боку було використано понад 1000 спеціалістів із СІО.

Необхідно зазначити, що спеціальні інформаційні та психологічні операції під час вєтнамської війни були спрямовані як на безпосередніх противників (вєтконговців та Північного Вєтнаму), так і на союзників (Південний Вєтнам) та населення США.

Наступною широкомасштабною ПсО стала Інформаційна підтримка американського вторгнення в Гренаду. В операції було задіяно 1-й батальйон ПсО. Штатних сил і засобів батальйону цілком вистачило для створення радіостанції з передавачем потужністю 50 кВт і 11 годинами ефіру щодоби, видання газети «Голос Гренади», розповсюдження листівок тощо.

Як наслідок - більшість особового складу армії Гренади добровільно здалася у полон.

Першою ПсО, що здійснювалася за ретельно розробленим планом, стала інформаційна підтримка висадки американців у Панамі. Незважаючи па ґрунтовну цілеспрямовану підготовку панамських збройних сил, очолюваних генералом Норьєгою, до оборони проти ЗС США і проти методів їхньої психологічної війни, відповідні американські військові та цивільні спеціалісти з ЦРУ, Держдепартаменту тощо загального кількістю до 3,5 тис. осіб під час цієї операції мали чималі здобутки. Під час панамської кампанії вперше було широко вжито доктрину «дій, що турбують», її сутність полягає у впливі на аудиторію, який не переривається на жодну секунду, не дає зосередитися, відпочити, відновити сили.

Масштабно застосовувалися війська ПсО й у війні у Перській затоці, коли вперше перед її початком були оприлюднені дві основні мети «Бурі у пустелі»: створення сприятливої суспільної думки в США та інших країнах світу стосовно подій; безпосереднє інформаційно-пропагандистське забезпечення воєнних дій. До участі в операції було залучено 8-й батальйон 4-ої групи ПсО американських ЗС, а також штатні підрозділи спеціального призначення. Крім того, відповідні функції виконували спеціалісти розвідувальних відомств США [2, 137].

Після перемоги у війні у Перській затоці американські фахівці також здійснювали інформаційні операції проти режиму Саддама Хусейна. Формально ці операції спрямовувалися на захист курдського та шиїтського населення Іраку.

Масштабні ПсО та ІО було проведено й у межах операцій «Морський ангел» та «Підтримка демократії» (Гаїті, 1991, 1994 рр.), «Відродження надії» та «Спільний щит» (Сомалі, 1992 -1995 pp.), «Спільні зусилля» (Боснія, 1996 р.). Практично всі миротворчі кампанії, що в них беруть участь США, супроводжуються психологічними операціями.

Не досягла бажаного успіху лише операція «Відродження надії» у Сомалі, що повязувалося американськими дослідниками з механічним перенесенням досвіду операцій у Перській затоці на Сомалі, поганим знанням місцевих традицій, відсутністю досвіду роботи у подібних умовах та необхідної кількості фахівців зі знанням місцевих мов. Аналіз причин поразки вказує на необхідність максимально враховувати конкретні умови під час здійснення операцій.

Зараз починають зявлятися матеріали стосовно ролі американських спецслужб у розпаді СРСР. Як зазначає у своєму надзвичайно відвертому та цікавому інтервю «Независимой газете» перший міністр оборони незалежної Литви А. Буткявичюс, стратегія протистояння радянській армії під час січневої кризи 1991 р. спиралася саме на методи психологічної війни: «Насамперед ми мали не допустити фізичного та збройного зіткнення й перенести центр конфлікту в інформаційну та психологічну сфери. Інформація стосовно методів психологічної війни була отримана з Інституту Ейнштейна в США, який очолювала професор Джинна Шарп. Цей інститут займався такими розробками. Багато відповідних матеріалів можна знайти у мемуарах колишніх співробітників КДБ СРСР [19].

З 1991 р. на Балканах США послідовно здійснюють низку спеціальних інформаційних операцій. Для цього у 1996 р. було сформовано оперативну групу «Орел», до якої входить 8-й батальйон ПсО, видається сербською мовою газета «Гласник мира». У цих операціях активно використовується символічний вплив на свідомість, наприклад, багаторазово підкреслюється принадність американської військової форми, У грудні 1996 р. різко зростає мовлення радіостанції «Голос Америки» на Балкани, причому інтенсивно-наголошується, що це зроблено для заміни забороненої сербської радіостанції «Б-52». Запит у пошукову службу Інтернет-порталу AltaVista «The Balkan Conflict and psyops», зроблений о 14.18 06.03.99, дав такий результат: «AltaVista found 238532 Web pages for you» [19].

Однією з головних форм впливу на свідомість американські фахівці вважають здійснення «чорної» пропаганди. Конкретним її прикладом є діяльність мережі Prolink International inc., що складається з 47 «незалежних» ТВ-станцій з 60-мільйонною аудиторією. Ця телевізійна мережа вважається незалежною попри приховане фінансування спецслужбами США.

Досвід американських підрозділів зі здійснення спеціальних психологічних та інформаційних операцій найретельніше досліджений. Певні матеріали щодо використання Вашингтоном цих методів, хоча в апологетичному дусі, репрезентують матеріали Американської Асоціації психологічних операцій.

Роль інформаційно-психологічного забезпечення політики США найліпше ілюструє така цитата: «Показово, що найвищий військовий чин американської армії, Голова комітету начальників штабів генерал Джон Шалікашвілі у період таїтянської кризи 1994 р. цілком відверто заявив: «Ми не перемагаємо, поки CNN не говорить, що ми перемагаємо». За шістдесят років --з 1916 р. до 1978 р. - співвідношення числа репортерів до числа воюючих «джи-ай» у США зросло у 1000 разів. За даними журналу «Military review», якщо упертій світовій війні один журналіст припадав на 20 тисяч військових, то під час операції у Боснії - па 500 військовослужбовців» [19].

Активну інформаційно-пропагандистську діяльність здійснюють американські урядові структури і на пострадянському просторі. Так, державний секретар США М. Олбрайт під час зустрічі з лідерами опозиційних партій Казахстану у травні 2000 року заявила, що уряд США готується відкрити в Казахстані нову друкарню, яка буде безперешкодно друкувати незалежні газети. З відповідним проханням до уряду США і конгресу неодноразово звертався Акежап Кажегельдии (лідер опозиції, колишній премєр-міністр Казахстану) та інші лідери Форуму демократичних сил, що регулярно відвідують Вашингтон з робочими візитами. Офіційна версія створення цієї друкарні така: «У правлячих колах США чудово розуміють, що тотальний контроль держави над поліграфічними потужностями в Казахстані й інших державах Центральної Азії дозволяє «душити» опозиційні видання, не звертаючись до відкритого насильства. А друкарня, що знаходиться у власності уряду США, буде захищена від тиску спецслужб й адміністрації Казахстану». Фактично йдеться про пряме втручання у внутрішні справи республіки Казахстан під приводом захисту демократичних прав і свобод.

Нині у США створені та діють системи здійснення спеціальних психологічних операцій у межах ЦРУ та Міністерства оборони (підрозділи Обєднаного командування спеціальних операцій). Поряд з ними у військових та спеціальних службах створено струнку систему роботи зі ЗМІ та з громадськістю. Для підтримки системи інформаційно-пропагандистського забезпечення зовнішньої політики у СІЛА створено чітку систему підготовки кадрів для психологічної війни та здійснення спеціальних інформаційних операцій.

Основним підрозділом психологічних операцій у ЗС США є батальйон, що налічує від 200 до 400 чоловік і складається з груп: радіо, телемовлення, розповсюдження листівок, гучномовців, спецефектів, створювачів пропагандистських текстів, планування, розвідки, допоміжних служб тощо. Структуру батальйону побудовано таким чином, щоб він міг здійснювати спеціальні психологічні операції оперативно-стратегічного рівня. Проведення спеціальних інформаційних операцій здійснюється із залученням сил і засобів Розвідувального управління МО (РУМО), ЦРУ та інших спецслужб США.

Прикладом підрозділу з психологічних операцій є 193-тє спеціальне оперативне крило Національної гвардії штату Пенсільванія. Основним завданням цієї одиниці є здійснення своїх задач із застосуванням спеціальних літаків, радіо- й телетрансляторів па базі С-130 (С-130E/RR). Крило має базу в США і в Європі (Гамбург, ФРН), особовий склад налічує близько 1000 осіб, серед яких близько 200 - кадрові військовослужбовці. Річний бюджет підрозділу становить понад 35 мли дол. (за курсом НБУ на січень 2003 р. - близько 190 мли гри. Для порівняння: бюджет СБ України у 2001 р. складав 484720,4 тис. грн., тобто близько 90 млн. доларів) [19].