2.Особливості типологізації суспільств
Типологізація суспільств- це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.
Залежно від критеріївсоціологи по-різному визначали типи суспільств. Наприклад, беручи за головну ознакуписемність, їх поділяли написемні та дописемні. Німецький соціолог Фердинанд Тьонніс (1855-1936) з оглядуна наявність і стан промислового виробництва, класифікував їх натрадиційне (допромислове) та промислове.
Американські соціологи Г. Ленскі та Дж. Ленскі, розрізняючи суспільства за головним способом здобуття засобів до існування, виокремлюють:
1. Суспільство мисливців і збирачів. Структура його надто проста, а соціальне життя організоване на основі родинних зв'язків, усім править вождь.
2. Садівничі суспільства. Воно теж ще не знає, що таке додатковий продукт, основою його соціальної структури є родинні зв'язки. Але їх система помітно розвинутіша, складніша.
3. Аграрне суспільство. На цьому етапі вже з'являється додатковий продукт, розвиваються торгівля, ремесла, зароджується держава. Система родинних зв'язків перестає бути основою соціальної структури суспільства.
4. Промислові суспільства. Виникають наприкінці XVIII ст. з появою промислового виробництва, використанням у виробничих цілях наукових знань, значного додаткового продукту, розвитку системи державного управління.
Застосування цього критерію іншими соціологами передбачає, крім перших трьох, індустріальне та постіндустріальне суспільства.
Беручи за основу ціннісні критерії, соціолог Д. Рісман виділяє такі типи суспільства:
1. Традиційне суспільство. У ньому індивіди керуються традиційними цінностями. Ця особливість властива насамперед аграрному суспільству, в якому професія переходить від батька до сина. Людина, будучи обмеженою у виборі, змушена діяти згідно з традиція ми. Саме такі особливості характеризуютьдоіндустріальне суспільство.
2. Суспільство, кероване зсередини. У такому суспільстві поведінку індивідів визначають особисті цінності, що активізує індивідуальність, посилює вибір, самостійність рішень, власну точку зору. В ньому відсутні чіткі моральні норми, людина повинна шукати
опору в собі. Це індустріальне суспільство.
3. Суспільство, кероване ззовні. Індивід у такому суспільстві спрямовує та оцінює свою діяльність, орієнтуючись на оцінки колег, друзів, сусідів, громадську думку. Воно сприяє розвитку тертіальних (лат. tertius - третій) промислів - маркетингу, послуг. З'являються нові професії, групи робітників, формуються нові громадські організації. Для досягнення успіху індивід повинен враховувати зовнішні обставини, пристосовуватися до них. Цепостіндустріальне суспільство.
Розвиненість управління і ступінь соціального розшаруваннярозмежовують суспільства на:
1. Просте суспільство. У такому суспільстві не існує бідних і багатих, керівників і підлеглих. Основні його характеристики: соціальна, економічна, політична рівність, низький рівень розподілу праці та розвитку техніки, невеликі територіальні розміри, незначна чисельність, пріоритет кровних зв'язків.
2. Складне суспільство. Сформувалося з виникненням та нагромадженням додаткового продукту, розвитком позааграрних виробництв, зосередженням людей у містах, розвитком торгівлі, передусім зовнішньої. Класове розшарування в ньому зумовило перехід від звичаєвого права до юридичних законів. З виникненням писемності стали окреслюватися контури елітарної культури. Еволюція такого суспільства, утвердження держави уможливили реалізацію масштабних суспільних проектів (розвиток засобів комунікації тощо).
За політичними режимамисуспільства поділяють надемократичне, авторитарне, тоталітарне; запанівною релігією- нахристиянську і мусульманську. Марксизм заспособом виробництва, виробничих відносин і класової структуривиділивпервіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну суспільно-економічні формації.
- Запорізький національний технічний університет
- 2.Закони і категорії соціології
- 3. Структура і функції соціології як науки
- 4. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- Тема 2.Суспільство як соціальний феномен
- 1.Сутність суспільства
- 2.Особливості типологізації суспільств
- 3.Характерні особливості сучасного суспільства
- Тема 3.Соціальна структура суспільства
- 1.Поняття «соціальна структура суспільства»
- 2.Теорія соціальної стратифікації
- 3. Соціальні інститути суспільства
- Тема 4. Особистість у системі соціальних зв'язків
- 1.Поняття особистості в соціології
- 2. Соціологічна структура особистості
- 3.Соціалізація особистості
- 4.Соціальний статус та соціальна роль особистості
- Тема 5. Гендерна соціологія. Соціологія шлюбу та родини
- 1. Сутність, основні категорії гендерної соціології
- 2. Соціологія сім’ї: сутність та основні категорії
- 3. Фемінізм: сутність, етапи, напрямки
- Тема 6.Соціологія громадської думки
- 1.Предмет, об'єкт і функції соціології громадської думки
- 2.Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- 3.Функції та канали висловлювання громадської думки
- Тема 7.Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- 1.Поняття, функції та види соціологічних досліджень
- 2.Програма соціологічного дослідження та її компоненти
- Тема 8. Основні методи збору соціологічної інформації
- 2.Аналіз документів
- 3. Соціологічне спостереження
- Список рекомендованої літератури