1.Предмет, об'єкт і функції соціології громадської думки
Громадська думка є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. Зростання її впливу на соціальні відносини пов'язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо. Аналізом проблем функціонування громадської думки займається спеціальна соціологічна теорія - соціологія громадської думки.
Соціологія громадської думки- спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності її функціонування в різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності, соціальному управлінні.
Предметсоціології громадської думки - закономірності, чинники, механізми формування, розвитку, функціонування та обліку оцінного ставлення великих соціальних груп, верств, класів, народу загалом до актуальних проблем дійсності, які викликають суспільний інтерес. їїоб'єкт- громадська думка як стан масової свідомості і як соціальна інституція.
Як спеціальна теорія, соціологія громадської думки виконує функції, пов'язані з дослідженням соціальної реальності, завдяки яким наука поповнюється знаннями про суспільні процеси, явища, формулюючи на їх основі рекомендації щодо вирішення соціальних проблем суспільства загалом, окремих соціальних спільнот. Відповідно сукупність її функцій класифікують напізнавальну, практичну, інформаційну, світоглядну, прогностичну, управлінську.
Термін «громадська думка» вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.
Громадська думка- специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.
Як соціальний феномен, громадська думка має такі сутнісні характеристики:
-вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, а інтегративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції;
- формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю;
- постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій;
- її характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість;
- може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці;
- часто є конфліктною.
Постає громадська думка у двох вимірах:
- як оцінне судження - йдеться про те, що громадська думка завжди містить оцінку громадськістю конкретних проблем, явищ, процесів суспільного життя, ставлення до конкретних об'єктів дійсності. Тому вона є сукупним оцінним судженням певної групи людей щодо подій, явищ соціальної дійсності;
-як важливасоціальна інституція суспільства-у демократичному суспільстві вона є одним з елементів прийняття рішень на всіх рівнях управління (державному, регіональному, муніципальному тощо). Як і всі соціальні інституції, громадська думка перетворює невпорядковані, випадкові, стихійні соціальні взаємодії між населенням та політичними, управлінськими структурами на впорядковані, тривалі, контрольовані, тобто окультурює цю взаємодію, оснащує її механізмами та усталеними правилами.
На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільств за різних політичних режимів (тоталітарних, ліберальних, демократичних) вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості. Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних-береться до уваги за можливістю і тільки за демократичного правління стає дійовою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.
Громадська думка може бути використанау регулюванні багатьох сфер життєдіяльності суспільства, найважливіші серед яких:
Соціальні процеси, відносини. До них належать організація соціального управління (вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень); реалізація принципів соціальної політики та соціальної справедливості; вирішення екологічних проблем, організація еколого-соціального моніторингу; організація процесів функціонування трудових колективів та самоврядування у них; здійснення соціального контролю тощо.
Економічні процеси, відносини.Їх структурними елементами є регулювання ставлення населення до економічних процесів, з'ясування ставлення населення до економічних реформ; вивчення ринку; маркетинг; дослідження ефективності реклами тощо.
Політичні процеси, відносини. Їх утворюють політична діяльність загалом; проблеми реалізації демократичних принципів; організація виборів та референдумів; визначення рейтингу політичних діячів, політичне рекламування тощо.
Духовні, ідеологічні процеси, відносини. Цю сферу охоплюють організація ідеологічної діяльності, пропаганди, функціонування засобів масової інформації; соціалізація; виховання особистості.
- Запорізький національний технічний університет
- 2.Закони і категорії соціології
- 3. Структура і функції соціології як науки
- 4. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- Тема 2.Суспільство як соціальний феномен
- 1.Сутність суспільства
- 2.Особливості типологізації суспільств
- 3.Характерні особливості сучасного суспільства
- Тема 3.Соціальна структура суспільства
- 1.Поняття «соціальна структура суспільства»
- 2.Теорія соціальної стратифікації
- 3. Соціальні інститути суспільства
- Тема 4. Особистість у системі соціальних зв'язків
- 1.Поняття особистості в соціології
- 2. Соціологічна структура особистості
- 3.Соціалізація особистості
- 4.Соціальний статус та соціальна роль особистості
- Тема 5. Гендерна соціологія. Соціологія шлюбу та родини
- 1. Сутність, основні категорії гендерної соціології
- 2. Соціологія сім’ї: сутність та основні категорії
- 3. Фемінізм: сутність, етапи, напрямки
- Тема 6.Соціологія громадської думки
- 1.Предмет, об'єкт і функції соціології громадської думки
- 2.Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- 3.Функції та канали висловлювання громадської думки
- Тема 7.Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- 1.Поняття, функції та види соціологічних досліджень
- 2.Програма соціологічного дослідження та її компоненти
- Тема 8. Основні методи збору соціологічної інформації
- 2.Аналіз документів
- 3. Соціологічне спостереження
- Список рекомендованої літератури