Висновки

Отже, аналізуючи все вищесказане, ми можемо зробити наступний висновок: хоча теорія дискурсу вже досить тривалий час опрацьовується і досліджується вченими-лінгвістами, загальновизнаного підходу та універсального визначення поняття “дискурс” ще досі не існує. Воно (поняття) розглядається з точки зору найрізноманітніших аспектів: і як комунікативний процес, і як текст, і як система, і як комунікативна подія. Але, не дивлячись на те, що всі ці підходи базуються на різноманітних рисах та харектеристиках, вони не виключають одне одного .

Структура комунікації містить взаємопов'язані складові, що знаходяться в постійній взаємодії і взаємовпливі: інтровертивності фігуру - текст, екстравертівний фігуру - дискурс. Думки про текст та дискурсі ще досить суперечливі: знання про них ще не склались у чітку систему. Дослідження в області синтаксису, стилістики, психології, вивчення способів передачі інформації призводять до аналізу тексту та дискурсу. 

Не можна змішувати поняття «текст» і «дискурс», оскільки вони лише доповнюють один одного, але не є повністю взаємозамінними.  Текст і дискурс були розглянуті з точки зору усного та письмового використання, а також як явища, що складаються для їх учасників з двох складових: розгорнутої, явною (так званої експлікатівной) і прихованої, мається на увазі (імплікатівной). Текст і дискурс можна розглядати як результат діяльності (для автора) і як матеріал для діяльності (для читача). Цим пояснюються особливості конструювання, функціонування та сприйняття тексту та дискурсу.