Закон достатньої підстави
Закон достатньої підстави завжди і постійно використовувався в риториці і логіці, але сформулював його значно пізніше (в кінці XVII — на початку XVIII ст.) німецький філософ Лейбніц: жодне явище не може виявитися істинним або дійсним, жодне твердження — справедливим без достатнього обґрунтування, чому справа стоїть саме так, а не інакше. Отже, будь-яке судження, що приймається, має бути належним чином обґрунтоване.
Цей закон "рятує" нас від багатослів'я, бо зобов'язує кожного промовця стверджувати тільки те, що він може обґрунтувати, на що він має підстави. Отже, треба з'ясувати, що ми розуміємо під обґрунтуванням і яке саме обґрунтування можна вважати достатньою підставою. Обґрунтуванням вважають таке судження або кілька суджень, які самі не потребують доказів, бо це вже все доведене або перевірене чи десь зафіксоване як доказ.
Достатньою підставою вважають:
— стійкі універсальні судження типу аксіом, законів, максим, принципів, постулатів: закон Архімеда, яблуко Ньютона та ін.;
— загальновизнані людським досвідом судження на зразок: хто народився, той і помре; після зими настає весна тощо;
— власні судження, вже доведені або виведені з істинності інших суджень (силогізмів).
До сфери дії закону достатнього обґрунтування входять такі позиції: що належить обґрунтувати (які судження придатні для обґрунтування), чим обґрунтовуються судження і сам процес обґрунтування (доказу).
Отже, підвалиною судження служать прямі аргументи, одержані логічним шляхом (побудовою коректних силогізмів), та непрямі, опосередковані аргументи у вигляді посилань на вже відомі досягнення науки, авторитетні імена тощо (див. "Аргумент").
- Семінарське заняття № 7 Тема: Аргументація. Логічна аргументація. Логічні помилки
- Аргументація
- Види аргументації Доказова і недоказова аргументація
- Пряма та непряма аргументація
- Аргумент
- Строение аргумента
- Закони логіки
- Закон тотожності
- Закон суперечності
- Закон виключення третього
- Закон достатньої підстави
- Аналогійна аргументація
- Демонстрація
- Логічні помилки
- Логічні помилки у структурі силогізму