Висновки

«У нас фактично немає україномовної спортивної преси. Російськомовні ж спортивні видання страшенно заангажовані, незалежних немає, − каже спортивний журналіст і коментатор Валентин Щербачов. І він абсолютно правий. − Коли спортивні видання починають сваритися між собою, захищаючи інтереси своїх власників, це не по-спортивному, нечесно».

 «Спортивна газета» закрилася після 80 років існування. Вона була хоч і не найсильніша, але ж українська. «Команда» пише здебільшого про футбол. «Спортекспрес» − теж хороша газета, але вона російськомовна.

Результати аналізу рекламних повідомлень преси, телебачення та мережі Інтернет свідчать, що переважна більшість рекламованої продукції зорієнтована на чоловіків. Формулювання рекламних текстів та вербальні компоненти образів для цієї аудиторії найчастіше відзначаються символічністю та образністю, підкреслюють чоловічі переваги. Чоловіча потенційна аудиторія реклами може свідчити про те, що й журналістські матеріали спеціалізованих спортивних видань, мережі Інтернет та спортивних телепрограм також розраховані переважно на чоловіків. Цю позицію підтверджує великий відсоток матеріалів про футбол (понад 50 %), професійний бокс, Формулу-1 тощо.

 Основними потенційно перспективними напрямами в роботі ЗМК щодо створення нового позитивного і довготривалого іміджу українського спорту є: висвітлення у мас-медіа змагань за участю українських спортсменів; акцентування уваги на здобутках українських спортсменів і зменшення кількості скандальних публікацій; цілеспрямоване формування персонального іміджу спортсменів-членів національної збірної України; популяризація національних видів спорту; створення культу гармонійно розвинутої та фізично здорової людини; поширення ідеалів спорту; спростування негативних стереотипів про спорт та спортсменів об’єктивним поданням реальних образів та фактів.

Найпоширенішим жанром в композиції спортивних журналів є репортаж. У наукових розвідках про спортивну журналістику репортаж аналізують насамперед як оперативний інформаційний жанр, у якому яскраво розповідається про спортивну подію (ситуацію чи явище), очевидцем якої став журналіст-репортер.

Увага дослідників головно зосереджена на внутрішніх характеристиках жанру: динамічності, оперативності, документальності, об’єктивності відображення, емоційності й яскравості. При цьому вчені лише побіжно звертаються до типів і різновидів репортажу, виокремлюючи репортажі за тематикою факту, якому було присвячено матеріал (наукові, спортивні, соціальні тощо); за теоретичною спрямованістю, підходом до розв’язання теми й формою літературного викладу (подієві, проблемні й пізнавально-тематичні репортажі), репортажі-застереження, репортажі-розслідування, спеціальні репортажі тощо.

Жодне спортивне видання не обходиться без репортажу. Особливого, спортивного. Жанр репортажу як один із «живих» жанрів журналістики має свою давню історію становлення. Особливе місце він займав і продовжує займати у спортивній пресі, відповідаючи як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність), так і специфічним вимогам (динамізм, стрімкість викладу, наочність, ефект присутності, деталізація події тощо).

Тканина репортажного опису створюється з різних змістових елементів, до яких відносять насамперед елементи інформаційного повідомлення (факти, деталі, документи, свідчення, фрагменти ситуації тощо), а також елементи публіцистики (думки, оцінки, коментарі, ліричні відступи, репортажні замальовки тощо). У єдиний репортажний вузол усі ці елементи поєднує авторський задум, що виражається через ставлення журналіста до описуваної події.

Серед спортивних репортажів дослідники виділяють такі, в яких домінує подієве начало, й репортажі, у яких переважають аналітичні елементи. У тижневику «Футбол» представлені переважно подієві репортажі (близько 70 % від загальної кількості журналістських текстів у цьому жанрі), проблемні й репортажі-коментарі.

У подієвих спортивних репортажах аналізованого видання предметом опису найчастіше виступають футбольні матчі, що знайшли своє наочне відображення в тексті як результат безпосередніх авторських спостережень.

Щоб показати подію в динаміці, журналісти звертаються до яскравих та емоційно насичених моментів того, що відбулося. При цьому медійники не лише чітко описують те, що бачили, але й відслідковують гострі повороти й колізії гри.

В основі подієвого репортажу лежать, з одного боку, спортивні події, що вимагають свого оперативного висвітлення, а з іншого, – ті з них, які мають найбільшу потребу в їхньому проникненні. Це зумовлює вибір найбільш яскравих і значимих елементів події, а також їхній показ через динамічну дію або через опис внутрішньої напруженості. Особливо важливим для подієвого репортажу є створення «ефекту присутності». Читач повинен бачити подію очима автора, співпереживати разом із ним драматичність розвитку тієї чи іншої ситуації, наочно представляти час і місце репортажної дії.

«Ефект наочності» у композиційній побудові спортивних репортажів «Футболу» досягається за допомогою використання яскравих деталей і подробиць (описи того, що, наприклад, відбувається у «ВІП-прес-ложі», описи самого стадіону, відтворення «голосу стадіону», як у репортажах В. Миленка, тощо); використання мовних стратегій (міні-діалогів, інтерв’ю, реплік, які допомагають відтворити в репортажі мову діючих героїв).

Проблемний спортивний репортаж орієнтований не тільки на опис одномоментної події, але й на з’ясування причин її виникнення й розвитку. У проблемних репортажах тижневика «Футбол» представлені інформаційні елементи (факти, цифри, свідчення), аналітичні (оцінка, коментарі, прогнози) й зарисовочні (опис місця події, характеристика її учасників).

Динаміку оповіді досягають завдяки розгортанню авторських думок, суджень і версій, а також показу внутрішніх рушійних сил проблеми (наприклад, питань, яка українська команда чого варта, у фінансовому, професійному чи психологічному аспекті).

Усі зовнішні події автори передають через власне світосприйняття. Саме за рахунок цього відбувається сполучення двох часових зрізів: психологічного й фізичного часу. При цьому синхронія в репортажі носить умовний характер, проте тільки за її рахунок авторові вдається передати і свої відчуття, і все те, що безпосередньо відбувається на його очах.

Також у структурі спортивних журналів часто використовується спортивний репортаж-коментар, який орієнтований не лише на докладне висвітлення події, а й на детальне її коментування. Користуючись аналітичними елементами, репортер роз’яснює читачам суть події, вичленовує із того, що відбулося, найголовніше, залучає додаткові аргументи, без яких неможливий серйозний аналіз, залишаючи при цьому простір для міркувань й уяви самим читачам.

Найчастіше у спортивних репортажах-коментарях аналізованого видання використовують: розширений коментар – детальне роз’яснення факту; синхронний коментар – роз’яснення фактів до дрібних деталей; коментар фахівця – факт коментується професіоналом, найкомпетентнішою особою; полярний коментар-тлумачення, роз’яснення факту різними фахівцями, компетентними в певній сфері діяльності.

Максимально налагодити контакт із читачем спортивним журналістам допомагає використання так званого мовного коду, який вбирає в себе різні стильові ознаки. До його основних правил дослідники відносять правило нормативності, правило надійності і відповідності. Етична нормативність висловлювань особливо важлива в тих ситуаціях, коли перед читачами, особливо сучасної спортивної преси, відбувається «дестандартизація мови». Це зумовлено використанням у мовленні спортивних непрофесійних репортерів ненормативної лексики: просторіч, жаргонізмів, інвективізмів тощо.

При композиційному моделюванні журналу спортивної тематики використовуються широкоформатні рекламні блоки спрямовані на чоловічу аудиторію – реклама авто, чоловічих парфумів, спортивних клубів, спортивного харчування.

В журналах спортивного спрямування, матеріали мають специфічну будову, багато таблиць, графіків, тоталізаторів. Огляд футбольних матчів чи боксерських боїв неможливий без статистичних даних.

На жаль, спортивна журналістика в Україні розвинена надто односторонньо, а що, іще гірше, відсутні професійні видання українською мовою. Вважаємо, що питання створення повноцінного конкурентньоспроможного спортивного журналу в Україні українською мовою є актуальним і нагальним на найближче майбутнє в розвитку української спортивної журналістики.