logo search
відповіді дек бакалаври

Більшовицька преса.

Революційна преса нового типу, створена В. І. Леніним, більшовицькою партією. До неї належать періодичні видання центральних органів партії і місцевих більшовицьких організацій; а в широкому розумінні - вся парт. преса (листівки, прокламації, брошури, книги) з часу появи більшовизму. Спираючись на традиції марксистської періодики в Зх. Європі, зокрема, на досвід роботи К. Маркса і Ф. Енгельса в "Новій Рейнській газеті", В. І. Ленін у нових істор. умовах розвинув принципи революц. преси, визначив її роль і значення в політ. вихованні трудящих мас, у створенні марксистської партії робітн. класу. Висока ідейність, войовнича партійність, принциповість, правдивість і народність, високий теоретичний рівень - усі ці ленінські принципи Б. п. дали їй змогу стати не тільки колективним пропагандистом і агітатором, а й колективним організатором. Формування Б. п. нерозривно пов'язане з робітн. рухом, з історією Комуністичної партії Радянського Союзу. Літ.-видавнича діяльність перших марксистських орг-цій у Росії жорстоко переслідувалася царизмом. З цим пов'язаний ряд особливостей Б. п.: короткочасність виходу, часті зміни назв легальних періодичних видань, підставні дані місця і часу нелегальних видань, однойменність різних органів та ін. Безцензурні видання Б. п. друкувались у підпільних друкарнях РСДРП, а також за кордоном. Друкування, зберігання, транспортування та розповсюдження нелегальної революц. л-ри доручалося досвідченим професіональним революціонерам. Безпосереднім попередником Б. п. були періодичні видання революц. соціал-демократії кін. 19 - поч. 20 ст. (газ. "Рабочий" Благоєва групи, 1885; "Вперед", Київ, 1896; "С.-Петербургский рабочий листок", 1897; "Робочая газета", Київ., 1897, та ін.). Першою заг.-рос. нелегальною марксистською газетою була створена В. І. Леніним 1900 за кордоном "Искра", яка відіграла вирішальну роль у згуртуванні розрізнених с.-д. орг-цій в єдину революц. партію. II з'їзд РСДРП (1903) визнав "Искру" центр. органом партії. З № 52 газету прибрали до своїх рук меншовики. Це змусило В. І. Леніна вийти з складу редакції "Искры" і почати підготовку видання нового друкованого центр. органу партії. Під впливом ленінської "Искры" активізувалася видавнича діяльність місц. орг-цій РСДРП

(Баку, Тифліс, Нижній Новгород, Перм та ін.). Кілька газет іскрівського напряму вийшло на Україні ("Харьковский пролетарий", "Киевский социал-демократический листок", "Летучие листки" Катеринославського і Луганського к-тів, "Південно-революційної групи соціал-демократів в Одесі).

Б. п. мобілізовувала маси на боротьбу проти царизму в роки першої рос. революції 1905-07. Осн. друкованим органом більшовиків стала спочатку газ. "Вперёд" (грудень 1904 - травень 1905, Женева). За рішенням III з'їзду РСДРП з 14 (27).V 1905 замість газ. "Вперед" почала виходити газ. "Пролетарий" - центр. орган партії. Після з'їзду ЦК РСДРП організував нелегальне видання в Росії газ. "Рабочий" і "Летучих листков ЦК РСДРП". Нелегальні більшовицькі газети видавались також парт. к-тами в Москві, Казані, Ризі та ін. містах. Під час революції 1905-07 більшовики дістали можливість випускати легальні видання. У Петербурзі видавалася перша легальна робітн. газ. "Новая жизнь" (1905), яка після повернення В. І. Леніна з еміграції на поч. листопада почала виходити під його безпосереднім керівництвом як центр. орган партії. Легальні більшовицькі газети видавали в Москві, Тифлісі, Читі, Красноярську. Незважаючи на репресії після придушення грудневих збройних повстань 1905, протягом 1906 - 1-ї пол. 1907 у Петербурзі виходили легальні більшовицькі газети "Волна", "Вперёд", "Эхо", "Новый луч", "Рабочая молва", "Наше эхо" і "Труд", у Москві - "Светоч", "Свободное слово", "Вопросы дня" та "Истина", в Києві - "Работник" (для першого номера В. І. Ленін надіслав статтю "Напередодні"), у Катеринославі - "Южная Русь", у Луганську - "Донецкий колокол" та ін. У Петербурзі видавалися наук.-літ. і політ. журнал "Вестник жизни", щотижневики "Тернии труда", "Простые речи" і "Зрение". В умовах відступу революції більшовики відновлювали нелегальну пресу. Першою нелегальною газетою цього періоду була газ. "Партийные известия" - орган Об'єднаного ЦК РСДРП (1906). Після IV (Об'єднавчого) з'їзду РСДРП центр. органом більшовиків стала нелегальна газ. "Пролетарий". У 1906-08 редакція "Пролетария" видавала нелегальну масову газ. "Вперёд", розраховану на рядових робітників. Велику популярність мала нелегальна газ. "Казарма", яка була фактично центр. органом військ. орг-ції РСДРП. При активній участі більшовиків на Україні виходили солдатські газети: "Жизнь солдата" (Катеринослав, 1906-07), "Голос солдата" (Київ, 1906) та ін. Б. п. відіграла важливу роль у політ. вихованні робітн. мас, залученні до революц. боротьби селян, солдатів, демократичної інтелігенції, у створенні політ. армії революції. Після поразки революції 1905-07 царська влада, переслідуючи більшовиків, посилила боротьбу і проти їхньої ідейної зброї - Б. п. Але її видання не припинилося. Вже в липні 1907 у Петербурзі почали виходити "Известия ЦК РСДРП", 1909 за кордоном - газ. "Социал-демократ" - центр. орган РСДРП. В 1907-08 нелегально видавалися газети "Железнодорожный пролетарий" (Київ), "Борьба" (Миколаїв), "Одесский рабочий" і "Рабочий" (Севастополь) та ін. Хоч виходили вони недовго і не завжди регулярно, пропагандистське значення їх було вагомим. Б. п. у період реакції 1907-10 стала надійною опорою В. І. Леніна в боротьбі за збереження і зміцнення нелегальної політ. партії робітн. класу.

Нове пожвавлення Б. п. було пов'язане з піднесенням революц. руху 1910-14. Велике значення в політ. вихованні робітн. мас мала в цей час "Рабочая газета", організована В. І. Леніним. У кінці 1910 більшовикам разом з меншовиками-партійцями вдалося налагодити в Петербурзі випуск легальної парт. газ. "Звезда", в Москві більшовики видавали легальний філос. та сусп.-екон. журн. "Мысль", а після його розгрому поліцією з грудня 1911 - в Петербурзі легальний марксистський журн. "Просвещение". Величезну роль в історії партії і Б. п. відіграла створена В. І. Леніним легальна масова робітн. газ. "Правда", перший номер якої вийшов у Петербурзі 22.IV (5.V) 1912. "Правда" відкрила нову епоху в історії Б. п., стала якісно новою газетою - газетою робітників, які були її кореспондентами, видавали її на власні кошти. Вона була, по суті, легальним бойовим штабом нелегальної більшовицької партії і відіграла виняткову роль у зміцненні низових парт. орг-цій і груп, у політ. вихованні пролет. мас, залученні кращих представників робітн. класу до парт. лав, у дальшому піднесенні революц. робітн. руху. День виходу в світ першого номера "Правды" став днем Б. п. і відзначається щороку як знаменна дата в житті партії і рад. народу. Ідейний вплив "Правды" визначав напрям легальних газет і журналів: "Вопросы страхования" (Петербург), "Работница" (Петербург), "Наш путь" (Москва) та ін. У період першої світової війни майже всі легальні періодичні більшовицькі видання було заборонено. В жовтні 1914 В. І. Ленін за кордоном відновив видання центр. органу більшовиків -газ. "Социал-демократ". Не припинялася видавнича діяльність місц. більшовицьких орг-цій, нелегально виходили "Пролетарский голос" (Петроград), "Южная правда" (Катеринославська губ.), "Голос социал-демократа" (Харків), "Правда труда" (Донбас), "Пролетарий" (Катеринослав) та ін. Однак усі вони видавалися нерегулярно. Після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції 1917 більшовицька партія вийшла з підпілля. В березні 1917 відновилося видання "Правды", яка згуртовувала маси навколо партії, мобілізовувала їх на боротьбу проти бурж. Тимчасового уряду, за перемогу соціалістичної революції. Ряд газет більшовицьких орг-цій виходив на місцях. Видавалися військ. газети і газети для селян: "Солдатская правда", "Окопная правда", "Деревенская беднота" (Петроград) та ін. З березня по жовтень 1917 більшовицькі к-ти та військові орг-ції при них випускали на Україні 12 газет, зокрема "Пролетарий" (Харків), "Голос социал-демократа" (Київ), "Донецкий пролетарий" (Луганськ), "Звезда" (Катеринослав), "Голос пролетария" (Одеса), "Молот" (Полтава), "Пролетарское знамя" (Миколаїв ).