Проблемний та подорожній нарис.

Проблемний нарис. Характеризується поглибленим осмисленням багатогранних проблем сучасного виробництва і передусім таких, як дальше підвищення ефективності і якості праці, системний і комплексний підхід до питань соціології, політекономії, механізму керівництва та управління, глибинного нарисово-публіцистичного освоєння складних соціальних аспектів нашого життя. Крізь призму трудової діяльності людини публіцисти прагнуть розкрити багаті обрії її внутрішнього світу. Це, так би мовити, традиційний ключ публіцистичного осмислення й освоєння об’єктивної реальності.

Однак спостерігаємо й іншу тенденцію, характерну нинішньому нарисові, що ґрунтується на широкому соціологічному аналізі. Конкретна людина присутня в ньому постільки, поскільки бере участь в освоєнні проблеми, якогось її аспекту, ілюструє думку. Автори не те що відмовляються від традиційного героя – вони не відчувають у ньому потреби.

Причому головне завдання публіциста-проблеміста наших днів не в тому, щоб вчити, як будувати, сіяти, а в тому, щоб конкретну життєву проблему оцінювати через призму досвіду, внутрішнього світу героя, журналістським камертоном вловитиі відбити тривоги, клопоти, надії, ставлення героїв до проблеми. Чи не тому багатьом публіцистичним творам властва конструктивність, яка проявляється в бажанні автора прийти на допомогу, що обумовлюється розумінням справ, умінням бачити причини, передбачати перспективи. Додамо, що при написанні проблемного нарису важливо зосередити увагу на головних епізодах, вичленити проблеми, відібрати найбільш валиві факти. Автор повинен думати, щоб не тільки розповітати про те, що саме слід зробити, а й як цього досягти. Проблемні нариси високої проби мають виховувати читачів, формувати їх державне мислення, тобто пробуджувати усвідомлення громадянського обов’язку, допомагати їм стати на чіткі життєві позиції, залучати до освоєння багатств культури і, крім того, розвивати ще цілий комплекс якостей: сміливості, наукового розрахунку, інженерного підходу до доцільності прийнятих рішень, уміння дивитися на буденний факт з висоти наших спільних цілей.

Подорожній нарис. Один з найдавніших різновидів нарисової творчості. Основою такого нарисує, безумовно, дорожні спостереження, зустрічі з цікавими людьми, враження від баченого, почутого й пережитого, соціальні, економічні, наукові, моральні проблеми, що відкриваються мандрівникові. Однак подорожній нарис – це не просто протокольна хроніка, яка фіксує буквально все, що побачив і почув автор. Тільки широкий світогляд, правильна соціально-політична позиція, постійна здатність дивуватися допомагають всебічно осмислити і проаналізувати побачене і цікаво, доступно його зобразити і таким чином уникнути описовості та споглядальності. Нарисовець повинен володіти талантом справжнього художника, творчою сміливістю, глибоким світоглядом.