Київська Русь як соціокультурна система.

В IX —X ст. у Східній Європі сформувалася ранньофеодальна держава — Київська Русь, яка відіграла важливу роль в історії не лише східноєвропейської, а й західноєвропейської цивілізації. Політичне об'єднання східнослов'янських і деяких неслов'янських племен сприяло їх етнічній консолідації, формуванню єдиної древньоруської народності, її культури. В лісовій зоні населення перейшло до орного землеробства, а в лісостеповій — до дво- і трипілля. У цей час виникають міста як центри ремесла і торгівлі. Вже у IX ст. Русь називали за її межами Гардарікою, тобто "країною міст". При розкопках стародавніх міст Києва, Галича, Чернігова, Воло-Я димира-Волинського й інших археологи знайшли велику кількість И знарядь праці, зокрема сільського господарства, костяних гребенів, прикрас із кольорових меблів і скла, які належать до цієї епохи. J Великих масштабів досягло видобування залізної руди, що дало змогу 1 руським ковалям виготовляти високоякісні вироби із заліза. Наголосимо, що зміни в соціально-економічній і політичній сферах, які супроводжувались посиленням князівської влади, неминуче викликали зміни і в духовній сфері, насамперед, у релігії. Відомо, що в епоху воєнної демократії у східних слов'ян значного поширення набула язичницька релігія — політеїзм (багатобожжя). Спочатку слов'яни приносили жертви "злим" і "добрим" духам (упирям, берегиням), пізніше — Перуну — богу блискавки, Даж-богу — богу Сонця. Жертви приносили також озерам, рікам, колодязям, оскільки слов'яни вірили в очисну силу води. У вересні особливо урочисто святкувалося свято Рода на честь завершення всього циклу землеробських робіт, на якому пробували "дари природи" — сир, мед кашу тощо. На честь бога Велеса (Волоса) — покровителя худоби на початку січня випікали печиво у вигляді домашньої худоби, одягали маски тварин. Щороку ЗО липня стародавні слов'яни відзначали свято Перуна, якому приносили в жертву биків, баранів, когутів. Стародавні слов'яни глибоко шанували Дажбога, бога неба Сварога та його сина — бога вогню Сварожича. З посиленням соціальної та майнової диференціації в середовищі населення Київської Русі язичницька релігія перестала виконувати об'єднувальну функцію між різними соціальними угрупованнями. Тому постало питання про заміну язичництва християнською релігією, пройнятою ідеями монотеїзму, ієрархії святих, посмертної винагороди. Вона була запозичена з Візантії та офіційно запроваджена князем Володимиром 988 р. Прийняття Руссю християнства стало важливою віхою в історії давньоруської культури, витоки які сягають у глибоку давнину. На Русі ще до запровадження християнства як державної релігії зароджувалась писемність, складалися моральні та правові норми, розвивалась архітектура, скульптура (зокрема дерев'яна), спостерігалися зародки театралізованих вистав тощо.

6. Содержание

   • Методологічні проблеми визначення поняття культури.
   • Поняття національної культури.
   • Джерела формування української культури.
   • Поняття міфу та специфічні риси слов'янської міфології.
   • Київська Русь як соціокультурна система.
   • Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури.
   • Візантійський канон та його інтерпретація у мистецтві Київської Русі.
   • Архітектура Київської Русі.
   • Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
   • Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Києва.
   • Розвиток гуманістичних ідей в українській культурі XV - XVI ст.
   • Магдебурзьке право та зародки громадянського суспільства в Україні.
   • Архітектура і живопис України XVI ст.
   • Запорізька Січ та її внесок у творення української нації та розвиток вітчизняної культури (Петро Конашевич Сагайдачний).
   • Поняття та специфічні риси Відродження в Україні.
   • Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
   • Братський рух в Україні.
   • Розвиток полемічної літератури в Україні
   • Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
   • Загальна характеристика культури українського бароко.
   • Значення творчості г.С. Сковороди для розвитку української культури.
   • Вияви класицизму в Україні.
   • Творчість і.Котляревського.
   • Періодизація та загальна характеристика української культури XIX ст.
   • Дворянський період української культури XIX ст.
   • Народницький період української культури XIX ст.
   • Модерний період розвитку української культури XIX ст.
   • Романтизм та його розвиток в Україні: загальна характеристика.
   • Життя і творчість т.Г.Шевченка.
   • Розвиток науки та освіти в Україні XIX ст.
   • Харківський університет та його внесок у розвиток української філософії та науки.
   • Київський Університет св. Володимира та його внесок у розвиток науки та освіти в Україні.
   • Архітектура України хіх ст.
   • Просвітництво в Україні першої половини XIX ст.
   • Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відродженні Наддніпрянської України.
   • Культурні товариства «Громада», «Просвіта».
   • Розвиток музичного й театрального мистецтва в Україні XIX ст.
   • Українська література XIX ст.
   • Загальна характеристика української культури XX ст.
   • Стиль «модерн» у розвитку українського мистецтва
   • Культурно-історична і політична сутність феномену "українізації".
   • Феномен «Розстріляного Відродження».
   • Феномен «шістдесятників» в українській культурі XX ст.