Загальна характеристика української культури XX ст.
Національне відродження першої третини XX ст. стало логічним продовженням процесу, започаткованого наприкінці XIX ст., і тісно пов'язане з проголошенням державності. У Першому Універсалі (23 липня 1917 p.) новоутвореного українського парламенту — Центральної Ради сутність національного відродження визначалась словами: "Віднині самі творитимемо наше життя". За короткий час у 1917—1921 pp. сформувалися соціально-політичні та національно-духовні вартості, що визначили тенденцію культурного відродження. Створювався особливий духовний клімат, який благотворно позначився на розвитку всієї нації і багато в чому визначив подальшу історію України..
Якісні зміни в культурному житті України за умов розбудови української державності засвідчує динаміка розвитку національної освіти. Вже в березні 1917 р. була відкрита українська гімназія в Києві, невдовзі — університет у Катеринославі, консерваторія в Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі
У 20-х роках під егідою УАН плідно розвивалася наука. Приділялася увага фундаментальним дослідженням у галузі промисловості, нових технологій, культури і мистецтва.
На творчості українських літераторів 1917 — 1921 pp. позначився вплив європейського модернізму. Тяжіння до нього було характерним, зокрема, для творчості поета, театрознавця, перекладача М.Вороного (1871 — 1940 pp.). Він навчався на філософському факультеті Віденського та Львівського університетів, добре знав європейську літературу.
Найвидатніша постать тогочасної української поезії — П.Тичина, який після виходу збірки "Сонячні кларнети" (1918 р.) здобув славу "глибоко
Відомим теоретиком національно-культурного відродження був М.Хвильовий. Він поділяв принципи "неокласиків", вбачав мету літературного процесу в розкритті прекрасного у людині.
На етапі національного відродження в 20-х роках значно пожвавився новаторський пошук у галузі образотворчого мистецтва. Поштовх у цьому напрямі дала Українська академія мистецтв, утворена 1917 р. Перший її ректор видатний художник-графік Г.Нарбут залишив помітний слід в історії української культури.
У 1920—1930 pp. українська музика вийшла на рівень високої професійності, для неї характерна багатожанровість, орієнтація на великі музичні форми, перехід від сольного виконання до поліфонічного багатоголосся тощо. Активно розвивався жанр оперного мистецтва, діяли оперні'театри в Києві, Одесі, Харкові та інших містах. Широкого визнання набула виконавська майстерність І.Паторжинського, М.Литвиненко-Вольгемут, 3.Гайдай, О.Петрусен-ко та ін.
Шлях авангарду й експериментаторству в українській музиці торував композитор, диригент, педагог Б. Лятошинський (1894 — 1968 pp.)- У Західній Україні плідно працювали композитори Л.Січинський, А.Вахнянин, Ф.Колесса, С.Людкевич, Н.Нижан-ківський, В.Барвінський, Й.Витвицький. У Львові відкрився Вищий музичний інститут ім.М.Лисенка (1907 p.), оперний театр (1900 p.). Тут працювали талановиті співаки С.Крушельницька, О.Мишуга, М.Менцинський, О.Руснак та ін. Широку культурно-просвітницьку роботу проводили музично-співацькі товариства "Руська бесіда", "Торбан", "Боян".
- Методологічні проблеми визначення поняття культури.
- Поняття національної культури.
- Джерела формування української культури.
- Поняття міфу та специфічні риси слов'янської міфології.
- Київська Русь як соціокультурна система.
- Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури.
- Візантійський канон та його інтерпретація у мистецтві Київської Русі.
- Архітектура Київської Русі.
- Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
- Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Києва.
- Розвиток гуманістичних ідей в українській культурі XV - XVI ст.
- Магдебурзьке право та зародки громадянського суспільства в Україні.
- Архітектура і живопис України XVI ст.
- Запорізька Січ та її внесок у творення української нації та розвиток вітчизняної культури (Петро Конашевич Сагайдачний).
- Поняття та специфічні риси Відродження в Україні.
- Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
- Братський рух в Україні.
- Розвиток полемічної літератури в Україні
- Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
- Загальна характеристика культури українського бароко.
- Значення творчості г.С. Сковороди для розвитку української культури.
- Вияви класицизму в Україні.
- Творчість і.Котляревського.
- Періодизація та загальна характеристика української культури XIX ст.
- Дворянський період української культури XIX ст.
- Народницький період української культури XIX ст.
- Модерний період розвитку української культури XIX ст.
- Романтизм та його розвиток в Україні: загальна характеристика.
- Життя і творчість т.Г.Шевченка.
- Розвиток науки та освіти в Україні XIX ст.
- Харківський університет та його внесок у розвиток української філософії та науки.
- Київський Університет св. Володимира та його внесок у розвиток науки та освіти в Україні.
- Архітектура України хіх ст.
- Просвітництво в Україні першої половини XIX ст.
- Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відродженні Наддніпрянської України.
- Культурні товариства «Громада», «Просвіта».
- Розвиток музичного й театрального мистецтва в Україні XIX ст.
- Українська література XIX ст.
- Загальна характеристика української культури XX ст.
- Стиль «модерн» у розвитку українського мистецтва
- Культурно-історична і політична сутність феномену "українізації".
- Феномен «Розстріляного Відродження».
- Феномен «шістдесятників» в українській культурі XX ст.