Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
Найвагомішим виявився внесок у справу відродження української культурної самобутності Острозького культурно-освітнього осередку. До вченого гуртка, заснованого 1576 р. князем Костянтином Острозьким, входили люди різного походження — греки, поляки, білоруси. До осередку, крім ученого гуртка, належала колегія — перша спроба створення школи вищого типу в східних слов'ян, а також друкарня, де працював Іван Федоров.
Намагаючись зберегти культурну ідентичність, діячі осередку перекладали Священні тексти і публікували власні твори слов'янською мовою, відстоювали православний релігійний обряд, започаткували полемічну літературу.
На початку XVII ст. активніше пропагувалася філософсько-філологічна концепція; були написані поетичні твори з гуманістичним змістом, що прославляли земні подвиги людини, розроблена власна система віршування (Д.Наливайко, С.Пекалід). В колегії особлива увага приділялася мовам, насамперед старослов'янській і грецькій, а латинській, як мові середньовічної науки, — значно менше. Випускник колегії Мелетій Смотрицький створив першу граматику старослов'янської мови (1619 p.), яка стала зразком для всіх слов'ян. Внаслідок припинення фінансування осередку онукою К.Острозького Анною-Алоїзою Ходкевич, його діяльність 1636 р. занепадає.
Острозький осередок виховав Івана Вишенського, Петра Конашевича-Сагайдачного, Мелетія Смотрицького та ін. Традицію Острозького осередка гідно продовжив учений гурток Києво-Печерської Лаври.
-
Содержание
- Методологічні проблеми визначення поняття культури.
- Поняття національної культури.
- Джерела формування української культури.
- Поняття міфу та специфічні риси слов'янської міфології.
- Київська Русь як соціокультурна система.
- Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури.
- Візантійський канон та його інтерпретація у мистецтві Київської Русі.
- Архітектура Київської Русі.
- Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
- Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Києва.
- Розвиток гуманістичних ідей в українській культурі XV - XVI ст.
- Магдебурзьке право та зародки громадянського суспільства в Україні.
- Архітектура і живопис України XVI ст.
- Запорізька Січ та її внесок у творення української нації та розвиток вітчизняної культури (Петро Конашевич Сагайдачний).
- Поняття та специфічні риси Відродження в Україні.
- Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
- Братський рух в Україні.
- Розвиток полемічної літератури в Україні
- Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
- Загальна характеристика культури українського бароко.
- Значення творчості г.С. Сковороди для розвитку української культури.
- Вияви класицизму в Україні.
- Творчість і.Котляревського.
- Періодизація та загальна характеристика української культури XIX ст.
- Дворянський період української культури XIX ст.
- Народницький період української культури XIX ст.
- Модерний період розвитку української культури XIX ст.
- Романтизм та його розвиток в Україні: загальна характеристика.
- Життя і творчість т.Г.Шевченка.
- Розвиток науки та освіти в Україні XIX ст.
- Харківський університет та його внесок у розвиток української філософії та науки.
- Київський Університет св. Володимира та його внесок у розвиток науки та освіти в Україні.
- Архітектура України хіх ст.
- Просвітництво в Україні першої половини XIX ст.
- Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відродженні Наддніпрянської України.
- Культурні товариства «Громада», «Просвіта».
- Розвиток музичного й театрального мистецтва в Україні XIX ст.
- Українська література XIX ст.
- Загальна характеристика української культури XX ст.
- Стиль «модерн» у розвитку українського мистецтва
- Культурно-історична і політична сутність феномену "українізації".
- Феномен «Розстріляного Відродження».
- Феномен «шістдесятників» в українській культурі XX ст.