logo search
відповіді дек бакалаври

Молодіжна преса

Вибух Другої світової війни застав керівництво українського студентства у польських в'язницях і концтаборах. Масові арешти відбулися вже у березні 1939 р., бо тоді відбулася (як і попередні, нелегально) сьома конференція. Поліція увійшла до зали нарад, коли вже було обрано новий склад Студентської репрезентації. Присутніх було заарештовано. Почалося слідство. Друга хвиля арештів прокотилася згодом.

Із приходом більшовиків діяльність українських національних організацій припинилася. Значна частина інтелігенції та й студентської молоді подалася на захід від демаркаційної лінії Сян-Буг. Краків став центром українського життя. В умовах німецької організації легальну діяльність українських організацій і установ очолив Український центральний комітет (УЦК), яким керував В. Кубійович. Обов'язок організувати студентське життя ліг на плечі Студентської репрезентації. На початку перебування в Кракові з ініціативи Студентської репрезентації відбулося кілька нарад, на яких обговорювалися актуальні питання студентського життя. Обговорювали навіть думку про відновлення колишньої краківської Української студентської громади, яка мала би організувати українське студентство в Генеральній губернії. Але коли було створено УЦК, Студентська репрезентація почала добиватися, щоб у її структурі була і референтура для студентських справ. Нею, по суті, і стала Студентська репрезентація. Референтура налагодила виїзд українських студентів на студії до Німеччини, бо надії на відновлення деяких факультетів у Краківському університеті розвіялися. Інше важливе завдання — матеріальна допомога українському студентству [1]. Голова Студентської репрезентації СУСОП був водночас і першим заступником президента ЦЕСУС.

У червні 1942 р. було утворено Організацію праці українських студентів | (ОПУС). Керівником було призначено Б. Лончину. До ОПУС входилЛ Медична громада, Громада український студентів-агрономів у Дублянах, "Ватра", Громада українських студентів Політехніки "Основа", Агрономічна громада у Львові, Громада українських студентів лісової інженерії, а також студентський хор "Бандурист", Український спортивний клуб, гурток студенток.

У липні 1943 р. появилося перше число "Студентського прапора". Відповідальний редактор — Ю. Старосольський. У "Передньому слові" редакція писала про свій намір зробити "Студентський прапор" студентським органом, який давав би повний образ українського студентського життя, з журналом співробітничали переважно представники старшої генерації, недостатньо розроблену літературну частину, про те, що бракує на сторінках журналу статей ідеологічно-світоглядних, а наявні не вичерпують проблематики. У журналі не було публікацій, які б свідчили, що редакція підтримує німецьку політику, не було хвалебних публікацй на адресу вермахту, не було запобігання перед окупаційною владою. "Студентський прапор" вмістив лише інформацію І. С. про створення Дивізії "Галичина" .Числа журналу розпочиналися літературною частиною. Це етюди і проза В.Кримського, вірші молодих поетів Ю.Чаплі, Мих.Дяченка, Н.Калюжної, О.Омельчука.

"Студентський прапор" часто друкував статті, в яких порушувалися різноманітні аспекти студентського життя:

На сторінках журналу виступали вчені, інформаційну частину журналу репрезентували рубрики: "Студентське життя", "Рецензії", "Офіційна частина ОПУС-у", "Відгуки", "Новини з-за кордону", Високі школи в Європі", "З актуальних подій".

У рубриці "Студентське життя" є інформація про студентські товариства, їх історію, діяльність. Під рубрикою "Рецензія" журнал вміщував невеликі рецензії на твори літератури (збірка лірики Т.Осьмачки "Сучасникам", збірки Ю.Косача і А.Кащенка), оперного мистецтва (прем'єра "Гамлета" в оперному театрі у постановці І. Гірняка), на роботи театру малих форм "Веселий Львів", на книжку В. Січинського про Ю. Нарбута ("Юрій Нарбут. 1886-1920"), О. Степанів ("Сучасний Львів").

Дискусій на ідеологічні чи політичні теми у журналі не було, але під рубрикою "Відгуки" бачимо полеміку з приводу опублікованих у "Студентському прапорі" статей.

Журнал повідомляв про дискусії, що відбувалися у літературно-мистецькому клубі. Наприклад, така гостра дискусія відбулася після доповіді о.Ір.Назарка "Психіка сучасної молоді". Відзначивши деякі позитивні риси, доповідач із властивою йому вимогливістю, безкомпромісністю і категоричністю говорив про такі негативні риси, як "низький інтелектуальний рівень, брак логічного мислення, брак зацікавлення глибокими проблемами, погоня за легкою лектурою та кінотеатрами, статеве розгнуздання, моральне розладнання, культ голої фізичної сили та заник почуття авторитету..." [18]. Матеріали цієї дискусії журнал вмістив під рубрикою "Наукові доповіді".

Останнє число місячника (ч.4-5 за 1944) вийшло у Кракові — більшовицькі війська були вже близько.

Дещо раніше від "Студентського прапора" за редакцією Е. Пизюра появився "Бюлетень УАТ "Січ" (філії НОУС) у Відні [19]. Видання не збереглося, про нього згадує "Студентський прапор". Були там інформаційно-звітні, аналітично-проблемні публікації, рецензії, хроніка. І. С. писав з цієї нагоди: "Обличчя Бюлетеню" ще дуже не вигладжене і вказує, що У Відні занадто слабке середовище, щоб випускати періодичний журнал" [20].

У 1943 р. у Берліні вийшло кілька чисел "Бюлетеня НОУС" за редакцією В. Рудка. Видання вміщувало хроніку студентського життя, проблемні публікації.