Види об’єктів авторського права

Уміжнародних договорах та національному законодавстві різних держав, в тому числі й України, визначено перелік творів, які

охороняються авторським правом. Такий перелік є невичерпним у ньому зазначено найважливіші об’єкти авторського права для

інформування потенційних суб’єктів про можливість охорони їх інтересів в межах авторського права. Відповідно до статті 433 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об’єктамиавторського права визнано такі твори:

- виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

- літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури,

статті тощо) та їх сценічні обробки, придатні для сценічного

показу;

- музичні твори з текстом і без тексту;

- драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

- аудіовізуальні твори;

- твори образотворчого мистецтва;

- твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

- фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

- твори ужитковогомистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла,

ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктів промислової власності;

- ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

- сценічні обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

- похідні твори;

- збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

- тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

- комп'ютерні програми;

- компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором абоупорядкуванням їх складових частин є результатом

інтелектуальної діяльності;

Слід відзначити складність охорони усних творів (промови, лекції, доповіді, виступи). Особа, яка претендує на охорону своїх

авторських прав, повинна довести факт їх порушення. Це дуже важко зробити автору, який публічно виголосив або виконав свій

твір, але не потурбувався про будь-яку матеріальну форму його втілення. Літературні твори з точки зору авторського права включають в себе різні літературні твори незалежно від їх цінності, призначення та жанру - художня література, публіцистика, твори прикладного характеру, наукова література, література для навчання, листи, інтерв'ю тощо. Ознакою літературного твору є використання символів і знаків для закріплення твору на матеріальному носії. Вид і тип символів не мають значення - це можуть бути літери відповідної мови, математичні символи, нотні знаки, хімічні формули, мова програмування. Матеріальний носій може бути виготовлено з будь-якого матеріалу. Авторським правом охороняються також музичні твори незалежно від складності теми і композиції, призначені для виконання на музичних інструментах і (або) за допомогою голосу;музичні твори з текстом(поезія, лібрето тощо) абомузичні твори без тексту. Музичний твір може бути виражено у формі нотного запису, звукозапису, публічного виконання, публічного сповіщення. Музикою називають мистецтво композиції звуків людського

голосу, музичних інструментів або їх комбінації, що впливає на почуття слухачів. Складовими елементами музичних творів є

мелодія, гармонія і ритм. Мелодія - широке поняття, яке включає в себе всі можливі комбінації звуків, що слідують один за одним. Гармонія є поєднання різних, але узгоджених між собою одночасно відтворених звуків. Ритм – це тимчасова організація музичних звуків та їх сполучень. Оригінальністьмузичних творів полягає у поєднанні їх складових елементів. Об'єктами авторського права визнаються драматичні твори в усіх їхжанрових різновидах,методах сценічного втілення та формах об'єктивного вираження. Драматичний твір - це літературний твір,написаний в діалогічній формі й призначений для виконання

акторами на сцені. Драматичний твір відносять до двох видів мистецтва: літератури і театру. Основними його жанрами є драма,

трагедія, комедія, трагікомедія. До об’єктів авторського права відносять музично-драматичні твори, які включають в себе драматичний і музичний твори як єдине ціле, що належать до різних жанрів. Це опера, балет, оперета,мюзикл, рок-опера.

Самостійними об'єктами авторського права є твори хореографії та пантоміми. Хореографічний твір - це композиція руху для танцю на сцені або будь-яка інша об'єднана однією думкою система жестів, створена для виконання. Пантомімою називають твір, що виражає почуття або драматичні дії за допомогою жестів, поз і міміки, не вдаючись до слів. Сучасні технічні засоби дають змогу зафіксувати хореографічний твір або пантоміму більш детальніше, ніж будь-які найдокладніші письмові вказівки постановника. Однак, і без фіксації хореографічних творів на якому-небудь матеріальному носії багато з них нерідко можуть бути дуже точно відтворені, що робить актуальним надання їм охорони з моменту обнародування. Драматичні та музично-драматичні твори, твори хореографії і пантоміми є сценічними (театральними) творами, тому авторським правом охороняється не лише літературний текст і музика, композиція рухів, жестів, поз, міміки, а також сценічна постановка як окремий об’єкт авторського права, визначає оригінальність сценічного показу твору. Сценічну постановку називають спектаклем. Аудіовізуальні твори займають особливе місце в авторському праві, оскільки вирізняються складністю їх створення відносно62

організації процесу з залученням різних творчих професій. Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими. Творчий внесок у створення такого комплексного твору, як аудіовізуальний, вносять режисер-постановник, сценарист,

композитор, оператор-постановник, художник-постановник, які є авторами твору (стаття 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), а також актори та інші особи, працю яких об'єднує діяльність режисера. При цьому деякі компоненти фільму, такі, як сценарій, в тому числі режисерський, музика, фотографічнізображення (кадри), ескізи, малюнки та макети декорацій, костюмів,реквізити, можуть існувати та використовуватися окремо від фільмута визнаються самостійними об'єктами авторського права. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або

зобов’язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору (особі, яка організує або організує та фінансує створення аудіовізуального твору), не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм

і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу

винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом. Драматичні, музично-драматичні, аудіовізуальні твори, масові вистави є сценарними творами. Кожен з них має специфічні

особливості. Так, сценарій у кіно створюють з урахуванням таких виражальних засобів кінематографу, як план і монтаж, з

урахуванням можливостей вільної зміни часу і місця дії, широкого

охоплення історичних подій, одночасного розвитку паралельних

сюжетних ліній.

Охороні підлягають права особи, зображеної на творі образотворчого мистецтва. Опублікування, відтворення тарозповсюдження такого твору допускається лише за згодою зображеної особи, а після її смерті - за згодою дітей і одного із

подружжя, що пережило іншого. Дане право належить до одного з особистих немайнових прав громадян. Воно не відноситься до

інституту авторського права, але впливає значним чином на реалізацію авторського права. Твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва як об’єкти авторського права мають певну специфіку. З одного боку, вони слугують задоволенню певних побутових, матеріальних, культових естетичних потреб людей, а з іншого - виступають як твори мистецтва.

Архітектура (від грецького аrchitekton - будівельник) – мистецтво проектування та будівництва споруд, будинків, їх комплексів для створення зручного середовища для проживання людей. Згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» твір

архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи,моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо). Авторським правом охороняються як твори архітектурної графіки й пластики (ескізи, фасади, перспективи, проекти забудови, малюнки, плани озеленення, моделі, макети), так і власне твори архітектури - будівлі, споруди, квартали забудови, сади, парки. Об'єктом авторського права визнається твір архітектури, що несе ідею оригінальності з урахуванням художньої цінності проекту, а також креслення архітектурної споруди, якщо навіть проект не був реалізовано. Особливими об'єктами авторського права визнаються похідні твори. Специфіка похідних творів полягає в тому, що вони створені на основі вже існуючих творів або складаються з існуючих творів Проте, наявність творчого внеску особи, яка здійснила переробку вже існуючого твору (творів), дає підстави для визнання такихпереробок об’єктами авторського права. До таких творів належать переклади, адаптації, антології, анотації та коментарі, аранжування та оркестровки, пародії, бази даних, збірники та інші складені твори. Авторське право на похідні твори є правом залежним. Воно визнається та охороняється тільки в тому разі, коли використання похідного твору не веде до порушення прав авторів оригінальних творів, покладених в його основу, у протилежному випадку - визнання і захист прав творця похідного твору не здійснюється. Статтею 20 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки. При цьому авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не

перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади та переробки тих самих творів.Перекладом називають творчу переробку твору для викладення іншою мовою. Переклад як такий є твором, хоча без перекладеного твору він існувати не може. Однак, він відрізняється не тільки мовою, а й лексичними виразами, фразеологією, грамматичною конструкцією, стилем і багато чим іншим. Адаптація – це використання чужого твору для створення нового, творчо самостійного твору. Адаптації також займають

значне місце серед творів, а різноманітні засоби сповіщення ще більше розширюють сферу їх застосування. Багато романів, іноді

невідомих або забутих, знаходили свій шлях на сцену, екран, на радіо чи телебачення у формі п’єс, сценаріїв, радіо- або телепостановок. Адаптація є твором як така, в певному розумінні залежним від іншого, який, разом з тим, має своє власне значення. Адаптацією визнається також переклад, якщо оригінальний твір існував іншою мовою. Анотація та коментар – це коротка характеристика змісту, що має цільове читацьке призначення, щодо форми та інших особливостей твору. Аранжування – перекладення музичного твору для виконання його іншим, порівняно з оригіналом складом інструментів або голосів. Оркестровка дозволяє перекласти твір для різних інструментів, які складають оркестр. Збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини, визнаються об’єктами авторського права. Збірники являють собою твори, що складаються з декількох творів або з їх окремих частин. Укладач користується авторським правом на збірник у цілому і так само, як при перекладі або обробці,

повинен дотримуватися авторських прав при використанні творі або його частини, що увійшли до збірника. До числа збірників належать енциклопедії, словники, антології. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори (пункт 5 статті 433 Цивільного кодексу України та стаття 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем,

символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах). Специфіка охорони комп’ютерних програм полягає в наступному: охорона поширюється на всі їх види (прикладні програми чи операційні системи), виражені будь-якою мовою програмування (COBOL, FORTRAN, BASIC); незалежність охорони від форми вираження (у вигляді вихідного тексту чи примірника комп’ютерної програми, який створюється, як правило, шляхом компіляції вихідного тексту у цифрову форму); тексти комп’ютерних програм охороняються також як конфіденційна інформація; назви комп’ютерних програм охороняються як торговельні марки. Назва твору охороняється як твір за умови її оригінальності. Навіть якщо твір більше не охороняється, ніхто не може використати його назву для позначення іншого твору того ж виду, оскільки подібне використання може ввести в оману споживача.