Пам'яток у фондах наукових бібліотек

Створення спеціалізованої системи захисту колекцій рідкісних і цінних видань, цінних рукописних книг як комплексних пам'яток культури і на рівні кожного примірника – одне з актуальних і найважливіших завдань фондової роботи в сучасних наукових бібліотеках України. Немає сенсу наводити тут розгорнуте мотивуваннях; бо зрозуміло, що книжкові пам'ятки – документи великого історико-культурного значення, які складають найціннішу частину Національного бібліотечного фонду [1].

Книжкові пам'ятки – рукописні книги та друки – потребують особливих захисних дій з боку фондоутримувачів із урахуванням матеріальної специфіки таких документів, їх археографічних або поліграфічних характеристик, вихідних даних, унікальності або надзвичайної рідкісності тощо. Слід зауважити, що це проблема, яку вирішують не тільки наукові бібліотеки, але й архіви та музеї, інші установи, які володіють колекціями та зібраннями рідкісних і цінних видань, рукописних книг. Отже, слід координувати зусилля різних установ і відомств, чому, сприятиме розробка та вступ у дію Положення про книжкові пам'ятки України як акту до закону "Про бібліотеки та бібліотечну справу" [2], де необхідно вказати на пріоритетність формування та збереження колекцій рукописної та друкованої книги українською мовою, а також іншомовних друків, які видавалися на території України [3].

У історичному вимірі спеціалізація роботи зі збереження бібліотечних раритетів існує приблизно стільки, скільки є бібліотека як культурне, духовне і матеріальне явище сучасної цивілізації. Надходження з цінних приватних колекцій у перші роки функціонування бібліотеки, придбання книжкових пам'яток з монастирських зібрань, з бібліотек видатних навчальних закладів минулих часів тощо ставили фондоутримувачів перед необхідністю розвивати таку спеціалізацію, чому сприяв і поступовий розвиток історико-книгознавчої думки [4].

Характерними у цьому аспекті є й заходи Харківської громадської бібліотеки (далі –ХГБ; тепер – ХДНБ ім. В.Г.Короленка) у перші десяти-річчя її діяльності. Друковані річні звіти бібліотеки 1890–1910-х рр. зафіксували ознаки початкового етапу роботи з формування, спеціалізації зберігання і використання найбільш цінної частини фонду – книг, які надійшли до відділу бібліографічних рідкостей. Наприклад, на загальних зборах членів ХГБ 8 березня 1908 р. було запропоновано встановити "спеціальний нагляд за рідкісними та особливо цінними книгами, прилаштувати до них спеціальні ярлики", виділити в читальному залі "особливе місце для читання цих книг" і встановити "особливі години користування ними". До того ж на цих зборах було прийняте рішення щодо створення облікового "особливого списку" рідкісних і надзвичайно цінних видань у фондах бібліотеки [5].

Роботу зі створення фондового комплексу "бібліографічних рідкостей" було завершено вже у 1909 році. Цього року ХГБ звітувала, що "цінні книги вже давно відділено" від загальних бібліотечних фондів, розміщено "у окремій шафі", а каталог цієї колекції "тепер створю- ється" [6]. У звітах ХГБ 1909–1910 рр. вказано також на недоліки в організації "відділу бібліографічних рідкостей": частина книжок, які, безумовно, належать до пам'яток друку, ще залишалася невідокремленою від загальних бібліотечних фондів.

Таким чином, у практику фондової роботи ХГБ вже у 90-ті рр. було втілено принцип комплексного зберігання книжкових раритетів. Формувався і фонд пам'яток писемності, цю роботу здійснювали співпрацівники відділу рукописів і автографів, заснованого у 1903 році за ініціативою тодішнього голови правління ХГБ Д.І.Багалія. Такі заходи необхідні у діяльності кожної бібліотеки, в фондах якої є книжкові пам'ятки і яка активно працює за напрямком збільшення їх кількості, збагачення фонду різними видами і групами рідкісних і цінних друків, архівних документів [7].

Поняття колекція не є обов'язково пов'язаним із зібранням предметів (у нашому випадку – документів, рукописних книг і друків), яке зберігається комплексно. Фонд рідкісних видань і рукописів у науковій бібліотеці (далі – ФРВР) може бути відображеним як певна кількість колекцій у спеціальних облікових формах та науково-довідковому апараті, однак за місцем зберігання розташований у єдиному фондовому комплексі: документи різної колекційної належності розміщено у послідовності їх топографічних номерів (шифрів). Відомості про кожну з таких колекцій як складову ФРВР (її обсяг, склад, інші характеристики) містяться у паспортах колекцій [8], традиційних карткових бібліотечних каталогах і картотеках, електронних та друкованих каталогах.

Сучасні технології надають можливості щодо створення цифрових колекцій, які містять повнотекстові копії пам'яток. Це може бути і електронний двійник конкретного локалізованого зібрання, і електронний фонд пам'яток різної локалізації (оригінали знаходяться у різних бібліотеках, музеях, архівах тощо), сформований за тими чи іншими ознаками цих пам'яток (наприклад, електронний фонд інкунабул).

Однак є книжкові пам'ятки таких видів і груп, збереження яких потребує саме колекційної локалізації у фондосховищі ФРВР, відокремленого, комплексного розміщення у межах цього фондосховища, і це найбільшою мірою відповідає завданням обліку, захисту і наукового розкриття цих пам'яток.

Фактично до 1980-х рр. фонд рідкісних видань і рукописів ХДНБ (на той час обсягом до 35 тис. примірників) зберігався як єдиний фондовий комплекс; окремо на теріторії фондосховища ФРВР було розміщено лише колекцію рідкісних та цінних періодичних видань. Співпрацівники відділу рідкісних видань і рукописів запропонували на початку 1980-х рр. уникнути цієї уніфікації, яка не відповідала особливостям фондових документів. Відмінності у характеристиках друків різних епох, різних видів та груп, формат та інші особливості їх матеріальної форми, наявність пам'яток національного та світового значення вказували на доцільність і навіть необхідність реорганізації системи зберігання ФРВР, виділення з єдиного фондового ряду колекційних підкомплексів. Такі заходи було проведено у ХДНБ протягом 1980–2000-х рр., після вивчення досвіду роботи великих вітчизняних та іноземних бібліотек за цим напрямком [9].

Реалізуючи програму заходів з переведення колекцій ФРВР на режим комплексного зберігання, слід ураховувати, що процес загального обліку документів ФРВР при цьому дещо ускладнюється. Проте заповнення паспортів колекцій, розробка інших спеціальних облікових форм, які відображають структуру та склад конкретного зібрання, опис примірників у послідовності їх розміщення в колекційному комплексі фондосховища забезпечують умови для більш досконалого обліку і ідентифікації пам'яток під час фронтальних та вибіркових перевірок наявості документів ФРВР.

У роботі з організації комплексного зберігання окремих колекцій ФРВР слід уникати крайнощів. Наприклад, дуже ускладненою, немоти-вовано розширеною була до 1990-х рр. ця система у Російський держав-ній бібліотеці, що можна частково пояснити великими обсягами колекцій книжкових пам'яток у фондах цього бібліотечного гіганта. В організації розміщення зібрань Російської державної бібліотеки використовувався книгознавчий підхід. Стародруки було розміщено за топохронологічним принципом у такій послідовності: місто, друкарня, прізвище друкаря, рік видання, автор, назва; іноземні книги ХVІІ–ХVІІІ ст. і російські першої чверті ХІХ ст. було розташовано за абеткою прізвищ авторів і назв. Книги ХІХ–ХХ ст. (російські та іноземні) також були розподілені за окремими колекціями враховуючи певні ознаки: перші прижиттєві видання видатних діячів науки, класиків культури і літератури; книги з автографами (колекцію було організовано за абеткою прізвищ авторів книг); видання, ілюстровані та оформлені видатними художниками (за абеткою прізвищ художників і палітурників) та багато інших зібрань [10]. У 1990-ті рр. було розпочато спрощення цієї структури, а облік та розкриття окремих колекцій (наприклад, колекції видань гражданського друку по першу чверть ХІХ ст.) тепер здійснюється шляхом створення відповідних електронних баз даних, друкованих каталогів.

Рішення про комплексне зберігання тієї чи іншої колекції ФРВР потребує наукового мотивування, і основними аргументами на користь такого рішення є унікальність або надзвичайна рідкісність і цінність пам'яток, їх особливі видові та матеріальні характеристики, тематична, мовна єдність, належність до бібліотек великих особистостей, до раритетів регіонального значення тощо.

"Кандидатами" до переведення на режим комплексного зберігання є колекції рукописних книг, інкунабул, палеотипів, альдін, ельзевірів, східнослов'янських першодруків, мініатюрних видань, рідкісних та цінних періодичних видань, регіональних першодруків, прижиттєвих видань творів та книг з приватних зібрань великих діячів науки і культури, великих політичних і громадських діячів, книг з автографами таких діячів; найцінніші бібліофільські колекції. Ці зібрання можуть бути розташовані по сейфах.

Також є доцільним, на нашу думку, зберігати комплексно колекції стародруків. Науково мотивованими є й заходи з відокремлення колекції вітчизняних стародруків – видань кирилівського, латинського та інших шрифтів другої половини ХVІ–ХVІІІ ст.; колекції видань українською мовою (1798–1923 рр.); видань великих розмірів, незвичайних форм; книг, створених неординарними способами на незвичайних матеріалах; рідкісних і цінних картографічних і нотних видань, книг наукового, історико-культурного значення з автографами. Мотивоване також відокремлення книг у оправах, художньо виконаних книг з художніми екслібрисами, книг з цінних зібрань монастирів, наукових установ, навчальних закладів; цінних тематичних, краєзнавчих колекції; бібліофільських зібрань; цінних колекцій творів малої графіки, аудіовізуальних матеріалів, рідкісних та цінних бібліографічних посібників тощо. Однак перелічені у цьому блоці колекції, за нашою оцінкою, належать до факультативних з точки зору доцільності їх комплексного розташування. Наприклад, у ХДНБ вони репрезентовані як історико-культурні документні комплекси у паспортах зібрань, індикаторній системі "Колекції" та її електронній версії, науково-довідко-вому апараті відділу рідкісних видань і рукописів (хронологічному каталозі видань ХV – першої половини ХІХ ст.; картотеках колекцій), в електронному путівнику по колекціях (http: // korolenko. kharkov. com), і лише деякі з колекцій цієї групи розміщено комплексно за місцем зберігання у ФРВР ( див. далі).

Кожна з наукових бібліотек вирішує, які з перелічених та, можливо, деякі інші колекції доцільно перевести на режим комплексного зберігання. Особливо складним є питання локалізації та обліку приватних бібліотек, бібліофільських зібрань у складі ФРВР та фондах загального зберігання бібліотеки [11]. Організація комплексного зберігання найбільш цінних зібрань є додатковим стимулом щодо активізації роботи з їх реконструкції (йдеться про приватні колекції, з тих чи інших причин розформовані після надходження до наукової бібліотеки, об'єднані з її загальними фондами).

Якщо комплексне зберігання найзначніших особистих бібліотек, бібліофільських зібрань у складі ФРВР є обов'язковим (наприклад, Рубакінський фонд у Російській державній бібліотеці, бібліофільські колекції Н.П.Смірнова-Сокольского, А.К.Тарасенкова та ін.), то колекції меншої історико-культурної цінності можуть взагалі переводитися до ФРВР лише частково (раритети цих зібрань); комплексне зберігання не є обов'язковим, якщо немає відповідних вимог власників, які були прийняті адміністрацією бібліотеки. Проте реконструкція таких зібрань у разі наукового обгрунтування її доцільності може бути здійсненою шляхом обліку та опису примірників у ФРВР та загальних фондах бібліотеки, підготовки електронних та друкованих каталогів зібрань, що інколи буває головною вимогою власників.

Наявність колекційних комплексів у фондосховищі ФРВР потребує розробки системи їх розміщення за шифрами, абеткою прізвищ авторів (для колекцій прижиттєвих видань), прізвищ власників (для приватних бібліотек), назв установ (для бібліотек цих установ) та ін.; складання єдиної карти розміщення зібрань.

Дуже важливою є проблема ідентифікації пам'ятки, науково обгрунтованого рішення щодо її колекційної належності. Зрозуміол, що це пов'язано з рівнем фахової підготовки бібліотечного співробітника-експерта, наявністю бібліографічних та інших джерел, які використо-вуються при атрибуції пам'яток друку та писемності.

Фонди рідкісних і цінних видань, ще невеликі за обсягом (наприклад, УНБ ім. І.Я.Франка Кримської АР–713 пр., Харківської ОУНБ–821 пр., Сумської ОУНБ – близько 2,1 тис. пр.; Полтавської ОУНБ ім. І.П.Котляревського – близько 2,5 тис. пр. [12]) зберігаються, як правило, єдиними комплексами, що відокремлені від загальних фондів бібліотек. У цих бібліотеках вже розпочато впровадження колекційних принципів зберігання: крім періодичних видань виділено стародруки, мініатюрні видання, фрагменти приватних зібрань особливого історико-культурного значення ( у Полтавській ОУНБ це книги з бібліотеки поета і перекладача М.І.Гнєдича, з родинної бібліотеки Кочубеїв; в УНБ Кримської АР – книги з бібліотеки художника К.Ф.Богаєвського), книги з автографами, екслібрисами, тематичні колекції та ін.

Для середніх за обсягами фондів пам'яток (Хмельницької ОУНБ – 5 тис. пр.; Луганської ОУНБ ім. О.М.Горького – 7,6 тис. пр.; Дніпропе-тровської ОУНБ – 7,6 тис. пр.; Донецької ОУНБ – близько 9,1 тис. пр.) та особливо для найбільших фондів рідкісних видань і рукописів у обласних універсальних наукових бібліотеках України (Кіровоградській ОУНБ ім. Д.І.Чижевського – 17 тис. пр.; Чернігівській ОУНБ ім. В.Г.Короленка – 19 тис. пр.; Рівненській ОУНБ – близько 20 тис. пр.; Херсонській ОУНБ ім. О.Гончара – близько 27 тис. пр.; Миколаївській ОУНБ ім. О.Гмирьова – більш ніж 40 тис. пр.; Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва – більш ніж 60 тис. пр.) реальною і бажаною перспективою є подальша структу-ралізація фондів по колекціях, розширення системи їх комплексного зберігання. Вказані фонди містять значну кількість книжкових пам'яток різних видів і груп, цінні архівні документи. Прикладом може бути фонд Кіроградської ОУНБ, у якому є рукописи кінця ХІV ст., українські першодруки, вітчизняні та іноземні стародруки, мініатюрні видання, цінні приватні зібрання та ін., однак сформовано поки що тільки 4 колекції. Нещодавно від загальних фондів відокремлено великий за обсягом (найбільший серед обласних універсальних наукових бібліотек України) фонд пам'яток друку та писемності у Вінницькій ОУНБ, до якого належать рукописні книги ХVІІІ ст., інкунабули, вітчизняні та іноземні стародруки, інші рідкісні та цінні видання, приватні колекції. Співпрацівниками відділу рідкісних і цінних видань цієї бібліотеки проведено масштабну роботу з наукового опису фондових документів, однак структуру ФРВР ще не розроблено, виділено тільки книги з бібліотеки Софії Потоцької. Отже наступним етапом роботи є спеціалізація фондових заходів, формування колекцій.

Більш структурованими є пам'яткові фонди, створені ще у 1960–1970-х рр. Наприклад, у Миколаївській ОУНБ виділено колекції стародруків, видань гражданського шрифту, мініатюрних видань, книг з автографами, видань 1941–1945 рр., рідкісних та цінних періодичних видань ХІХ – початку ХХ ст. та ін. Від п'яти до 10–15 колекцій сформовано у Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській та деяких інших обласних універсальних наукових бібліотеках. Крім вже вказаних зібрань, це колекції рукописних пам'яток, прижиттєвих видань класиків науки та культури, рідкісних і цінних видань української діаспори, книг великого формату, книг з екслібрисами, шедеврів сучасного поліграфіч-ного мистецтва, а також комплекси особистих зібрань, бібліофільських колекцій.

Простежується і така закономірність: навіть великі за обсягом фонди пам'яток є менш структурованими саме в тих бібліотеках, де ще немає підрозділу (відділу чи сектору) рідкісних видань та рукописів, а роботу з відповідним фондом доручено окремим співпрацівникам відділу зберігання фондів, довідково-бібліографічного відділу тощо. Досі немає таких спеціалізованих підрозділів у Полтавській та Рівненській ОУНБ, а також у ЦНБ Кримської АР, деяких інших бібліотеках.

Зауважимо також, що діяльність відповідного сектору, підпоряд-кованого, як правило, фондовому підрозділу – відділу зберігання фондів ОУНБ, – обмежено лише фондовими заходами, інші напрямки роботи з колекціями пам'яток не є профільними для цього підрозділу.

У ХДНБ ім. В.Г.Короленко фонд рідкісних видань та рукописів створено ще у 1930-ті рр., сьогодні його обсяг досягає 80 тис. пам'яток; сформовано 40 колекцій стародруків, рідкісних і цінних видань, колекцію рукописних книг, 52 особових фонди, 5 колекцій архівних документів. Режим спеціального комплексного зберігання (у сейфах) діє для колекцій рукописних книг і давніх актів ХІV–ХV ст., інкунабул, палеотипів, українських першодруків та видань кирилівського шрифта до ХVІІ ст.; прижиттєвих видань творів Т.Г.Шевченка та О.С.Пушкіна, книг з автографами великих українських і російських письменників (Т.Г.Шев-ченка, П.О.Куліша, І.С.Нечуя-Левицького, А.П.Чехова, І.О.Буніна, С.О.Єсеніна та ін.); вчених (Д.І.Менделєєва, О.О.Потебні та ін.); книг з приватних бібліотек Мелетія Смотрицького, М.І.Гнєдича; найцінніших пам'яток писемності та друку, шедеврів поліграфічного мистецтва другої половини ХVІ–ХХ ст.; харківських першодруків (початок ХІХ ст.).

Також на режимі комплексного зберігання, але не у сейфах, а на стелажах фондосховища ФРВР знаходяться у ХДНБ колекції мініатюрних видань, видань українською та російською мовами періоду німецько-фашистської агресії проти СРСР (1941–1945 рр.), книг з бібліотеки Харківського колегіуму (ХVІІІ ст.), книг з бібліотек Стефана Яворського, В.Я.Данилевського, Г.П.Данилевського; книг з приватних колекцій членів імператорського дому Романових, прижиттєвих видань творів В.І.Леніна (колекція зберігається комплексно з 1983 р.). У 2006–2007 рр. на режим комплексного (колекційного) зберігання переводяться колекція книг у художніх оправах і колекція рідкісних та цінних бібліографічних посібників ХVІІІ–ХХ ст.

Комплексно, але у складі особових архівних фондів зберігаються у ХДНБ фрагменти приватних бібліотек відомих українських вчених – літературознавців і книгознавців М.О.Габель і І.Я.Каганова; російського історика Є.В.Тарле, поета Б.О.Чичибабіна та ін.

Слід зауважити, що створені колекційні комплекси – бібліотеки або фрагменти бібліотек класиків науки і культури є меморіальними книжковими фондами і не можуть бути розформовані (наприклад, колекції Мелетія Смотрицького та Стефана Яворського у ХДНБ і ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна, колекція академіка О.І.Білецького у НПБУ та ін.). Цю вимогу треба зафіксувати у майбутньому "Положенні про книжкові пам'ятки".

Організація комплексного зберігання книжкових пам'яток є одним з напрямків реалізації бібліотекою (як і музеєм, архівом) меморіальної функції [13]; підкреслимо, що колекційне розміщення найцінніших документів органічно сполучається з удосконаленими обліковими системами, традиційними та іноваційними формами наукового розкриття зібрань шляхом створення друкованих і електронних каталогів, повнотекстових копій пам'яток і цифрових бібліотек, підготовкою базових матеріалів для Державного реєстра національного культурного надбання [14].

Складаються якісно нові, більш сприятливі умови для збереження всебічного наукового використання колекцій. Повнотекстова і навіть тривимірна копія, звісно, не відбивають найважливіші особливості матеріальної форми оригіналу, але останні не завжди необхідно виявляти читачу-досліднику, а дослідник-книгознавець знайде відповідні дані у електронному чи друкованому каталозі і, можливо, в нього також вже не буде потреби звертатись до оригіналів. Такі детальні описи документів окремих колекцій вміщено у бібліографічних посібниках та наукових публікаціях НБУВ, Львівської НБ ім. В.Стефаника НАН України, НПБУ, ОДНБ, ХДНБ та інших бібліотек, які побачили світ останнім часом.

Науковий опис кожної пам'ятки, виставлений на сайті бібліотеки (для друків – опис на рівні видання та примірника з характеристиками матеріальної основи), розміщення цієї інформації в комплексі з ресурсами цифрової бібліотеки, де відображені всі пам'ятки вказаних основних груп, – це поки що майбутнє, яке варто наближати, забезпечуючи консервативний "спокій" оригіналам.

Література

1. Див.: Дубровина Л.А., Муха Л.В. Исторические коллекции книг и библиотечных собраний и совершенствование их организации и хранения // Прогрессивные библиотечные технологии: организация и управление: Сб. науч. тр. – К., 1989. – С.127–133; Слободяник М.С. Наукове забезпечення формування Національного бібліотечного фонду України //Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки: Міжнар. наук. конф.: Тези доп., Київ, 8-10 жовт. 1996 р. – К., 1996. – С.3–4; Муха Л.В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. – К., 1997; Ковальчук Г.І. Книжкові пам'ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах. – К.: НБУВ, 2004.

2. Ковальчук Г.І. Книжкові пам'ятки … – С.439.

3. Слободяник М.С. Наукове забезпечення … – С.3.

4. Див.: Ковальчук Г.І. Книжкові пам'ятки … – С.157–263; Шалашна Н.М. Історія книги як наука в першій половині ХІХ ст. // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського. – К., 2003. – Вип. 10. – С.42–60; Шалашна Н.М. Особливості розвитку історико-книгознавчої думки в Україні в другій половині ХІХ ст. // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського. – К., 2003. – Вип. 11. – С.398–426.

5. Отчет Харьковской общественной библиотеки за 22-й год ее существования … – Х., 1908. – С.79,86.

6. Отчет Харьковской общественной библиотеки за 24-й год ее существования … – Х., 1910. – С.62.

7. Див., наприклад: Швець Н. Засади і настанови Ф.П.Максименко у формуванні відділу рукописів і рідкісних книг // Зб. наук. відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф.П.Максименка / Наук. б-ка Львів. держ. ун-ту. Заг.-метод. об-ня вуз. б-к захід. областей України. – Л., 1997. – С.12.

8. Структуру та зразок складеного паспорту колекції див.: Муха Л.В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання … – С.49–51; Ковальчук Г.І. Книжкові пам'ятки … – С.638–643.

9. Див.: Незнамова Л.П. Досвід роботи Харківської державної на-укової бібліотеки ім. В.Г.Короленка із забезпечення зберігання і до-ступності рідкісних видань // Бібл. планета. – 2001. – № 2. – Дод. – С.6–7.

10. Хранение и использование фондов редких и ценных изданий: Метод. рек. / Сост.: Э.К.Мамедова, Г.А.Марущак. – М.: Гос. б-ка СССР им. В.И.Ленина, 1990.– С.12–13; Формирование, сохранение и испо-льзование единого фонда книжных памятников страны: Метод. рек. / Рос. гос. б-ка; Сост.: Т.И.Кондакова, Л.И.Петрова, Е.И.Яцунок. – М., 1997. – С.7–15, 31–33.

11. Див.: Алексеева В.Н. Личные книжные собрания в универсальных научных библиотеках // Сов. библиотековедение. – 1982. – № 3. – С.57–65.

12. Тут і далі – за даними анкетування обласних універсальних наукових бібліотек України, яке було проведене відділом рідкісних видань і рукописів ХДНБ у 2005–2006 рр.

13. Муха Л.В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання… – С.10–12.

14. Див.: Лазарева О., Ніколенко Л. Деякі проблеми збереження стародруків, рідкісних і цінних видань // Бібліотечна планета. – 2004. – № 3 (25). – С.28–30; Баркова О., Останова І., Мордвинов Ю. Презентація рукописів і стародруків у цифровому середовищі // Бібліотечна планета. – 2005. – № 1. – С.20–24; Шилюк О.І. Створення цифрової бібліотеки як фактор збереження рідкісних видань // ІІ Міжнародна науково-практична конференція Informatio. Інформаційні ресурси: створення, використання, доступ. Матеріали конф. 3–7 жовт. 2005 р., м. Алушта, АРК, Україна. – К.: НПБУ, 2005. – С.16–21.

444444

СТВОРЕННЯ ПОВНОТЕКСТОВИХ БАЗ ДАНИХ

РІДКІСНИХ І ЦІННИХ ДОКУМЕНТІВ У

КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ НАУКОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ

ім. Д. І. ЧИЖЕВСЬКОГО: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Інформатизація є необхідною умовою і одним із головних факторів розвитку демократичного суспільства. У бібліотеках світу зберігається література, що містить у собі світовий досвід людства, є історичною пам’яттю і основою подальшого економічного, інтелектуального та духовного прогресу суспільства.

У сучасному світі бібліотеки виконують двоєдину функцію – збереження документів для майбутніх поколінь та забезпечення доступу до них сьогоднішнім користувачам.

У світовій практиці існує два підходи до збереження документа:

- збереження саме документа;

- збереження інтелектуального змісту документа.

Документи в процесі їх використання та впливу зовнішніх факто-рів фізично руйнуються. Завдання їх збереження полягає в максималь-ному подовженні терміну придатності.

Другий підхід пов’язаний з використанням нових інформаційних технологій – переведення інформації з одного носія на інший.

Відділ рідкісних і цінних документів Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського веде активну роботу зі створення електронних копій рідкісних документів, що надає можливість зробити видання доступними користувачам та обмежити використання оригіналів.

Почалася ця діяльність з розробки проекту "Електронний Музей Книги" (www.library.kr.ua/elmuseum), який був підтриманий міжнародним фондом "Відродження" наприкінці 1999 року. Основною його метою було забезпечення вільного доступу через мережу Інтернет до колекції рідкісних і цінних документів, зокрема колекції О.Ільїна.

Розділ "Електронний Музей Книги" можна розглядати як окремий тематичний сайт, що входить до структури сайту бібліотеки. Саме тут вперше в Україні було застосовано нову технологію збереження графічних зображень у форматі Дежа Вю (DJVU), яка відкриває нові можливості у передачі високоякісних графічних зображень і створена для використання в мережі Інтернет.

"Електронний Музей Книги" має 6 віртуальних залів, 6 тема-тичних розділів, серед яких "Рукописи XV–XX століть", де опубліковано ряд повних кольорових фотокопій унікальних рукописних книг, зокрема "Апокаліпсис", "Божественна літургія" Миколи Васильовича Гоголя та інші. Розділ музею "Мистецтво книги" містить фотокопії книг "Патерик Печерський" 1661 р., "Слава России или собрание медалей Петра Великого" 1770 р. та ін. Треба зазначити, що в Інтернет подаються повні копії книг, а не лише титульні сторінки.

Робота з оцифрування паперових видань ведеться за двома напрямками:

– перший напрямок – це створення графічних копій кожної сторін-ки книги, на яких можна побачити текстуру паперу, книжкові прикраси та малюнки, стародавні алфавіти у манускриптах або друкованих книгах, які не використовуються у сучасному книговидавництві;

– другий напрямок – це переведення паперових видань у текстовий формат.

Такий метод складається з кількох етапів:

- сканування документа (тобто створення графічної копії першоджерела);

- оброблення графічної копії програмою оптичного розпізнавання тексту для його переведення у текстовий формат комп'ютера;

- корегування у тексті орфографічних помилок, допущених програмою оптичного розпізнавання;

- електронна публікація матеріалу в одному із загальновживаних форматів на сервері бібліотеки.

Слід зазначити, що такий метод, хоч і потребує великих витрат, але має певні переваги – оцифровані матеріали дозволяють здійснювати повнотекстовий пошук, друкувати необхідні частини документа і стають доступнішими у мережі Інтернет.

Перший метод ми використовуємо для оцифрування рукописів та старовинних видань, другий – для поповнення фондів читального залу (www.library.kr.ua/elib), що складаються з різноманітних краєзнавчих матеріалів, зокрема, повних текстів дисертацій, в яких відображена історія жителів регіону, багатогранність їх духовної та матеріальної культури. Фонд читального залу містить роботи більше тридцяти авторів, зокрема Д.Н.Бантиш-Каменский "История Малой России со времен присоединения оной к Российскому государству при царе Алексее Михайловиче", роботи відомого краєзнавця В. Ястребова, М.Маркевича, П.Андрєєва, Г.Соколова, Йогана-Антона Гільденштедта, дослідження сучасних краєзнавців Л.Гайди, К.Шляхового, Л.Куценка, А.Пивовара та інших.

До 150-ої річниці з дня народження І.Я.Франка на сайті нашої бібліотеки створено розділ "Літературна спадщина", присвячений видатному письменнику. Відділ рідкісних документів працював над повненням розділу, для якого були оцифровані чотири твори про життя та творчість І.Франка.

Крім того, на сайті бібліотеки розміщено "дзеркало" однієї з найбільших електронних бібліотек – бібліотеки Мошкова. Вся інформа-ція збережена на окремому диску, що дає змогу користувачеві працювати як у бібліотеці, так і через Інтернет. Бібліотека постійно оновлюється.

У рамках міжнародного проекту „Калімера”, стратегічною метою якого є надання сучасних інформаційних послуг у будь-якій країні Європи шляхом координації дій закладів культури (бібліотек, музеїв, архівів), відділ рідкісних документів активно співпрацює з обласним краєзнавчим музеєм та державним архівом Кіровоградської області у проведенні спільних заходів. Результатом цієї співпраці стали чотири виставки:

1. Корифеям українського театру присвячується (до Між-народного дня театру). Виставка демонструє матеріали видатних земляків – корифеїв першого професійного театру на Україні – Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Софії Тобілевич та ін.