Збереження документів у публічних бібліотеках східної україни

Збереження документного бібліотечного фонду України як матеріальної та духовної скарбниці для майбутніх поколінь є важливим завданням і обов’язком бібліотек, пріоритетним напрямком діяльності з них.

Проте бібліотечним фондам продовжує загрожувати руйнування. У найгіршому стані перебувають видання другої половини ХIХ – початку ХХ століття, надруковані на кислотному папері. Сьогодні проблема збереження фондів далека від вирішення. На те є низка об’єктивних причин, характерних не лише для України.

Слід зазначити, що складність проблеми забезпечення збереженості фондів полягає в її багатоплановості. Бібліотеки не завжди спроможні охопити всі напрямки. Відсутність належних умов зберігання, необхідного обладнання і матеріалів, нестача кваліфікованих фахівців-хранителів та реставраторів, незабезпеченість бібліотек автомати-зованими системами пожежно-охоронної сигналізації і газового пожежо-гасіння прискорюють безповоротну втрату національних цінностей.

Для бібліотек Східної України характерні ті ж основні тенденції, що й для більшості книгозбірень. Вони приділяють значну увагу питанням збереження бібліотечних фондів, використовуючи традиційні та новітні технології.

На досягнення конкретних результатів у розв’язанні цієї проблеми спрямована Державна програма розвитку культури на період до 2007 року, політика Міністерства культури і туризму України, регіональних органів управління бібліотечною справою. Реалізовувалася “Національна програма збереження бібліотечних і архівних документів на 2000– 2005 рр.”, обласні програми збереження. Вони передбачали впрова-дження новітніх технологій, приведення в єдину систему окремих заходів зі збереження документів, залучення коштів на фінансування, інвестицій, організація підготовки кадрів тощо.

Враховуючи важливість і складність реалізації програм збереження ХДНБ ім. В.Г.Короленка вивчила стан та досвід роботи публічних бібліотек Східного регіону за цим напрямком. Протягом 2002–2005 рр. працівники ХДНБ здійснили виїзди до всіх областей регіону, безпосередньо ознайомилися зі станом справ на місцях. У результаті аналізу документації, відвідувань ОУНБ і публічних бібліотек, вивчення їх роботи було здійснено узагальнення набутого досвіду по забезпеченню збереження фондів, виявлено проблеми, що виникли в процесі реалізації "Програми збереження бібліотечних і архівних фондів на 2000–2005 рр."

Головними книгозбірнями в регіонах є ОУНБ. Найбільшими за кількістю фондів є Дніпропетровська (фонд на 1.01.06 р. становить 2901,33 тис. документів), Донецька (1700,68 тис.), Луганська (1098,28 тис.). Ці бібліотеки мають чималі рідкісні фонди. У Донецькій ОУНБ їх майже 9 тис. од., у Дніпропетровській – 7,51 тис. од., у Луганській – 5,80 тис. од.; у Сумській – 2,10 тис. од. Серед них стародруки, кириличні видання, видання гражданського друку та ін.

Найменші за кількістю зібрання рідкісних документів мають Харківська та Полтавська ОУНБ. У Полтавській ОУНБ фонд рідкісних видань виділений, але розташований в основному фонді, у Харківській – цей фонд взагалі не виділений.

Забезпечення збереження документно-інформаційних ресурсів, що знаходяться в бібліотечних фондах, здійснюється відповідно до чинного законодавства та державних стандартів, технічних умов, інших норма-тивних документів.

Збереження фондів – єдиний безперервний процес, який почина-ється з моменту надходження документів і триває протягом усього періоду їх використання та зберігання. У бібліотеках Східного регіону розроблені відповідні регламентуючі документи, за допомогою яких здійснюється управління технологіями збереження, захисними системами в цілому та їх функціонуванням (статут бібліотеки, положення про збереження фондів, правила користування бібліотекою, правила користування фондом рідкісних і цінних видань, правила внутрішнього трудового розпорядку та ін.).

У бібліотеках розроблено технологічні інструкції, що стосуються різноманітних питань збереженості фондів: від обліку документів до забезпечення умов їх фізичного зберігання.

Організаторами роботи стали комісії зі збереження фондів, у складі яких – представники підрозділів-фондоутримувачів, дирекції, громадськості. Вони розробляють рекомендації з питань комплектування, обліку, обробки, використання та зберігання фондів. У деяких областях замість них функціонують робочі комісії з комплектування фондів, зі списування літератури тощо (Луганська та Полтавська ОУНБ).

У найбільших бібліотеках Сходу України склалася захисна система збереження фондів, що функціонує за такими основними напрямками:

– організація контрольно-пропускного режиму, забезпечення охорони фондів від несанкціонованого винесення, розкрадання та навмисного пошкодження документів;

– організація обліку фонду;

– забезпечення збереженості документів під час їх обробки, використання та перебування у фондосховищах;

– створення оптимальних умов зберігання (світловий, термогігро-метричний та санітарно-гігієничний режим);

– створення системи протипожежної безпеки;

– організація системи контролю за станом приміщень та своєчасні ремонтні заходи;

– створення цифрових копій для надання у користування замість оригіналів.

Рівень роботи по збереженню фондів у бібліотеках різний. Навіть успішно діючі за цим напрямком бібліотеки мають слабкі місця та труднощі.

Облік бібліотечного фонду здійснюється відповідно до проекту Інструкції з обліку бібліотечних фондів України. Облік цінних і рідкісних документів ведеться згідно з "Інструкцією про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань бібліотечних фондів до Державного реєстру національного надбання", затвердженої наказом МКіТ України № 708 від 20.11.2001 р. У Донецькій, Дніпропетровській, Сумській ОУНБ розпочато інвентарний облік усіх документів в електронному режимі, а також електронний облік передплати періодичних видань. З метою збереження фондів Донецька ОУНБ здійснює штрихкодування всіх документів, що надійшли до бібліотеки, та штрихкодування активної частини фонду.

Аналіз статистичних даних за 2005 р. показав, що у порівнянні з 2004 р. обсяг фондів зменшився на 718,00 тис. од. Всього вибуло літератури 2079,3 тис.: у т.ч. із бібліотек Дніпропетровської обл. 403,77 тис., Донецької – 465,57 тис., з Луганської – 281,36 тис., Полтавської – 439,07 тис., Сумської – 285,84 тис., Харківської – 203,69 тис.

Значний обсяг списання пояснюється тим, що фонди містять застарілу за змістом літературу, яка зовсім не користується попитом. Однак турбує занадто великий обсяг списання літератури за зношеністю. Тільки Дніпропетровська ОУНБ з 2000 до 2005 року списала за причиною “фізично зношені” 75291 документ. Пояснюється це тим, що матеріально-технічна база бібліотек не дозволяє своєчасно здійснювати капітальний, поточний ремонт та реставрацію через обмежені потужності та відсутність матеріалів. Ремонтні та реставраційні роботи виконуються в більшості випадків епізодично.

Серед фондозберігаючих заходів велика увага приділяється переобліку фондів. Ця робота планується всіма бібліотеками, за результатами перевірок видаються накази. Тільки за період з 2002 до 2003 року. у Донецькому регіоні здійснено 339 переобліків фонду, у т.ч. 167 МЦБС, 172 – РЦБС. Відділ зберігання фондів Дніпропетровської ОУНБ організував звіряння фондів спеціалізованих відділів з топографічним каталогом. Таку роботу за графіком проводять у Сумській та Полтавській областях. Документальне звіряння дає змогу встановити фактичну наявність документів, виявити видання, що відсутні у фонді, встановити причини їх відсутності.

Одним із напрямків роботи по збереженню бібліотечних фондів є боротьба з читацькою заборгованістю. Заслуговує на увагу досвід роботи колективу Донецької ОУНБ, де заборгованість і несплачена пеня відображаються в електронній базі даних і обслуговування забороняється (шляхом позначки в полі “Тимчасово заборонена”). За порушення строків користування літературою читачі-боржники сплачують по 20 коп. за кожний день.

Система пені діє майже в усіх бібліотеках Східного регіону.

Велике значення для правильної організації зберігання фондів має виховна робота з читачами. Тому в бібліотеках цьому напрямку приділяється багато уваги: проводяться бібліотечні уроки “Книга – твій друг” (Волноваська ЦРБ), читаються лекції з історії бібліотечної справи (Дніпропетровська ОУНБ, Донецька ОУНБ), організовуються постійні стенди “Бережи книгу”, екскурсії. Тема збереження фондів є обов’язковою у звітах бібліотек перед населенням під час проведення масових заходів. Донецька ОУНБ пропонує читачам, які не мають навичок користування бібліотекою, пройти навчання в школі “Новий читач”. У Дніпропетровській ОУНБ складено пам’ятки для користувачів. Кафедри видачі літератури мають витяги з “Правил користування бібліотекою”.

Тема збереження фондів звучить на радіо, телебаченні, висвітлю-ється в публікаціях під рубрикою “Бережи книгу“. Найбільш активні ЦБС співпрацюють з місцевими телерадіоканалами. Бібліотеки Кривого Рога підготували 63 повідомлення для радіо. Таку роботу здійснюють також у бібліотеках Донецької обл. (Волноваха).

Великим резервом збереження бібліотечних документів є їх оперативний ремонт і реставрація. Сумська ОУНБ у штатному розкладі має посаду палітурника. У Полтавській ОУНБ палітурня, де працюють два фахівці. Майстерня оснащена гідравлічним пресом, різальною та проволокошвейною машинами. Щороку Полтавська ОУНБ ремонтує в середньому 2000 документів. Охтирська районна ЦБС має невеликий верстат для оправлення. Донецька ОУНБ у 2003 році через міську палітурну майстерню відремонтувала 6988 комплектів газет і журналів. У відділах обслуговування читачів ЦБС регіону організовані куточки для ремонту книг, працюють книжкові лікарні “Живи, книго”. Проте оправлення здійснюється занадто низькими темпами. Через недостатнє фінансування більшість бібліотек не укладає договорів з палітурними майстернями. У “зоні ризику” залишаються рідкісні і цінні видання, газетний фонд, періодика.

До важливих факторів, що впливають на збереження бібліотечних фондів, належать також температурний та вологісний режим зберігання, постійний нагляд за системами пожежної безпеки, а також захист фондів від шкідників.

На жаль, більшість книгосховищ не відповідає сучасним вимогам. Стандарти, які визначають межі зони безпеки за відносною вологістю і температурою, зазвичай, не витримуються. На сьогодні у багатьох бібліотеках фондосховища зовсім не опалюються. Одне з книгосховищ Дніпропетровської ОУНБ на 800 тис. документів розташоване у приміщенні, де система опалення не функціонує. За станом на 1.01.2005 року тільки у Дніпропетровському регіоні не опалювалась 41 бібліотека.

У новому книгосховищі Луганської ОУНБ вентиляційну систему в процесі спорудження було забито будівельним сміттям, якого поки що позбутися не вдалося. Існуюча система кондиціонування повітря повною мірою не регулюється.

Відсутність можливості забезпечення оптимальних термогігро-метричних умов зберігання фондів, нестабільність внутрішнього клімату прискорюють старіння документів, призводять до пошкодження масивів літератури пліснявою. Понад 60% фонду відділу періодики Дніпропе-тровської обласної наукової бібліотеки розташовано в приміщенні, де часто протікає дах, стеля і стіни вражені грибками. Норми завантаженості стелажів не виконуються. Відсутність фінансових коштів не дозволяє поки що виправити становище.

Санітарно-гігієнічний режим у бібліотеках підтримується шляхом регулярного проведення знепилювання фондів, мікологічного та етноло-гічного нагляду за станом документів і приміщень, прибирання приміщень. Роботи з дезинфекції виконуються вручну, дезокамери в бібліотеках відсутні, тому темпи і обсяги санітарно-гігієничних заходів не відповідають сучасним вимогам.

Неполадки в системах водопостачання та каналізації теж не сприяють підтриманню оптимального санітарно-гігієничного режиму. Так Харківська ОУНБ не має спеціального типового приміщення. Вона знаходиться на першому поверсі житлового будинку, що створює значні проблеми. Тут мають місце випадки затоплення книгосховищ мешканцями верхніх поверхів, у підвалі будівлі накопичується вода, що підвищує вологість у бібліотеці. На нашу думку, слід організувати в ОУНБ як основних фондоутримувачах регіонального друку єдину контрольно-кліматичну службу, котра має забезпечувати спеціалізований контроль за умовами зберігання і використання фондів, за станом приміщень, сприяти оптимізації світлового, термогігрометричного і санітарно-гігієнічного режимів, що можливо лише за наявності в штаті дипломованих мікологів.

Не менш важливе значення для збереженості фондів має чітко налагоджена система протипожежної безпеки. Стан її в бібліотеках різний. З одного боку, завдяки коштам, які були виділені на ремонт засобів забезпечення пожежної безпеки Донецькій ОУНБ, Донецькій ОБ для дітей і юнацтва, Луганській ОУНБ, використовуються протипожежні системи, які відповідають сучасним технічним вимогам. В той же час у Полтавській ОУНБ пожежна сигналізація повністю зношена і не працює, а в цілому, за висновками фахівців, не підлягає ремонту.

Важливою передумовою для реалізації положень програми збереження бібліотечних фондів є вивчення фізичного стану бібліоте-чного фонду. За цим напрямком найкраще працює Дніпропетровська ОУНБ, де проведено дослідження “Фізичний стан, склад та використання фонду”. Вивчення складу фонду книгосховища, аналіз документів, виданих користувачам, дали змогу зробити висновки про їх подальше використання.

Одним із напрямків роботи зі збереження документних ресурсів є створення страхових фондів шляхом мікрофільмування запису на оптичні диски, носії тощо. Страховий фонд створюється з метою виключення з процесу обслуговування користувачів оригіналів документів особливого історико-культурного значення, захисту пам’яток друку і писемності, документів, що користуються підвищеним попитом, а також груп документів, фізичний стан яких є незадовільним. Найбільші бібліотеки Східної України, окрім ХДНБ ім. В.Г.Короленка до створення страхового фонду не приступили. Щодо ХДНБ, то на разі завершене мікроко-піювання колекції рукописних та архівних документів, на черзі – українські першодруки, харківські першодруки. Триває також мікрофільмування газетного фонду, оцифрування пам’яток друку як з метою їх збереження, так і для забезпечення доступу до них користувачів. Пропускна можливість лабораторії (200 тис. кадрів на рік) теоретично дозволяє обслуговувати не тільки потреби ХДНБ, а й виконувати замовлення інших бібліотек та приватних осіб на копіювання видань. Однак відсутність фінансування на оновлення обладнання та витратних матеріалів не дозволяє бібліотеці повноцінно виконувати функцію міжрегіонального міжвідомчого центру консервації та репро-графії документів, як це передбачалось у "Програмі збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 роки".

Багато в чому збереженість фондів залежить від організації контрольно-пропускного режиму. Режим забезпечується черговими працівниками книгосховища, відділами фондоутримувачами (Луганська ОУНБ), пропусканням користувачів через турнікет (Донецька ОУНБ), застосуванням системи сигналізації тощо.

Слід відзначити, що впровадження сучасних електронних засобів контролю, таких як штрихове кодування, апарати-фіксатори на випадок несанкціонованого винесення документів, апарати відеоспостереження у зонах обслуговування користувачів (читальні зали, зони відкритого доступу) через брак фінансів залишається невирішеною проблемою. Але певні зрушення все ж таки є. Так у Донецькій ОУНБ вводиться штрихкодування документів, які щойно надійшли до бібліотеки, та активної частини фонду, що практично унеможливлює самовільне винесення користувачами видань за межі бібліотеки.

Важливий вплив на вирішення проблем збереження документів має матеріально-технічна база. В цілому ж про її стан у публічних бібліотеках Східного регіону можна судити за такими даними (на 1.01.06 року):

Дніпропетровська обл.: із 687 бібліотек МКіТ України потребують капітального ремонту 106, перебувають в аварійному стані 21 (3,2%);

Донецька обл.: із 716 бібліотек потребують капітального ремонту 244 (34,5%), в аварійному стані 4;

Луганська обл.: із 576 бібліотек потребують капітального ремонту 46;

Полтавська обл.: із 829 бібліотек потребують капітального ремонту 345, в аварійному стані 23;

Сумська обл.: із 589 бібліотек потребують капітального ремонту 101, в аварійному стані 1;

Харківська обл.: із 871 бібліотеки потребують капітального ремонту 92, знаходяться в аварійному стані 5.

Найгірші приміщення мають бібліотеки Полтавщини.

На покращання матеріально-технічного стану, оснащення бібліотек технічними засобами виділяються певні суми, в різних регіонах вони різні.

У деяких бібліотеках стан матеріально-технічної бази змінився на краще: проведено ремонтні роботи, одержано додаткові приміщення, комп’ютери, сканери.

Найвищий рівень бюджетного фінансування мають бібліотеки Дніпропетровського та Донецького регіонів.

У 2003 р. Луганською ОУНБ на ліквідацію грибків, гідроізоляцію стін книгосховища, ремонт каналізації та водопроводу витрачено 230 тис. грн.

Полтавській ОУНБ на ремонт даху будівлі було виділено 80 тис. грн.

Напередодні свого 75-річчя була відремонтована Донецька ОУНБ. Виділено кошти на ремонт систем пожежної безпеки всім обласним бібліотекам Донецької області.

Сучасну бібліотеку неможливо уявити без застосування інформа-ційних технологій та наявності електронних ресурсів. Комп’ютерні технології дозволяють примирити два взаємовиключаючі принципи – зберегти фонди і надати вільний доступ до них користувачам. Читачі мають змогу виготовляти копії документів на ксероксах, сканерах. З придбанням бібліотеками потужних ксерокопіювальних апаратів зменшується кількість зіпсованих видань.

Активно застосовує сучасні технології при копіюванні та оцифруванні Сумська ОУНБ та інші бібліотеки області. За 2004 рік для потреб бібліотеки було виготовлено 9382 копії. Використання електронної пошти дозволило впровадити електронну доставку документів, таким чином залишаючи в бібліотеці єдиний примірник.

У Донецькій ОУНБ закінчено апробацію та введення нової комп’ютерної програми UNILIB в усі технологічні процеси роботи бібліотеки з обслуговування користувачів, починаючи з їх запису і видачі пластикового квитка зі штрихкодом, ведення електронної бази даних користувачів, забезпечення пропуску їх через турнікет та електронного обліку статистичних даних підрозділів бібліотеки. У програму закладено дані, які враховують збереження фонду.

Проте у справі збереження фонду, як і раніше залишається багато проблем. Реалізація “Національної програми збереження” поки що мало змінила загальний стан роботи за цим напрямком, адже вона залежить від рівня фінансування бібліотек.

Не створено належних умов для зберігання фондів. Більшість бібліотек мають непристосовані приміщення. Книгосховища тісні і не відповідають нормам.

Наприклад, Харківська ОУНБ розташована на площі 612 кв.м., з яких займають 307,7 кв. м книгосховища. Фонд становить 228,5 тис. од. За нормативами для розміщення книжкового фонду ХОУНБ потрібна майже вдвічі більша площа (понад 600 кв. м).

Дніпропетровська ОУНБ розміщується у 6 приміщеннях різних районів міста. Чотири з них використовується на арендних умовах. Робочих площ і місць для читачів не вистачає. Відсутність єдиного приміщення ускладнює роботу, негативно впливає на збереження фонду. Турбує і той факт, що бібліотека не оснащена системами пожежо-охоронної сигналізації та газового пожежогасіння.

У жодному регіоні фінансування на збереження фондів не є достатнім. Кошти, які виділяються із державного і місцевих бюджетів, спрямовуються, як правило, на придбання нової техніки (що важливо), не на забезпечення збереження документів.

Через недостатнє фінансування регіональні "Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 рр." повністю не виконані. Не виконано роботи за такими пунктами:

• оснащення бібліотек технічними засобами;

• забезпечення діяльності регіональних служб репрографії і ремонтно-палітурних робіт в ОУНБ;

• створення при бібліотеках системи захисту фондів від розкрадання;

• оснащення бібліотек автоматизованою системою пожежоохоронної сигналізації і газового пожежогасіння;

• створення системи підвищення кваліфікації в галузі збереження бібліотечних фондів;

• використання технології біозахисту бібліотечних фондів тощо.

Необхідна розробка нової Програми збереження за умови поступового охоплення відповідними заходами всіх бібліотек України будь-якого підпорядкування.

Важливо, щоб державна підтримка здійснювалась з урахуванням тієї долі відповідальності, яка визначена для конкретних бібліотек у збереженні Національного фонду в цілому.

Наприкінці хочу нагадати слова академіка Д.С.Ліхачова: "Якщо бібліотеки є, якщо вони не горять, не затоплюються, мають пристосовані приміщення, оснащені сучасною технікою, очолюються професіоналами – культура в країні не загине" ("Про долю російської культури". Лихачев Д.С. Я вспоминаю. – М., 1991. – С.207. Почему у нас такая культура: Выступление на 1 съезде нар. депутатов).