19. Памфлет: визначення, специфіка жанру.

П=Памфлет

Жанр памфлету – один із достатньо досліджених жанрів сатиричної

публіцистики. Памфлет ставав предметом дослідження як у окремих наукових

розвідках (З. Нестер, Ю. Ярмиш), так і в працях, присвячених дослідженню жанрів у

цілому (В. Здоровега, І. Михайлин, В. Карпенко, М. Кім, О. Кузнецова, О. Тертичний,

В. Шкляр, О. Чернікова та ін.). Особлива увага приділялася дослідженню цього

жанру в контексті творчості окремих публіцистів – М. Хвильового, І. Багрянго, Я.

Галана та ін. Проте в аспекті впливу образних засобів на структуру в цілому цей

жанр залишається малодослідженим (серед праць, які так чи інакше торкаються

питання взаємодії засобів і жанрової форми, є розвідки О. Кузнецової та Л. Кайди).

Це зумовлено тим, що теорія функціонування художньої системи журналістського

тексту перебуває у розвитку, становленні. Хоча саме образні засоби є тими

елементами, що визначають специфіку журналістських жанрів, зокрема памфлету.

памфлет – невеликий за обсягом сат. публ. твір на злободенну тему, що в різкій звинувачувальній формі викриває певні явище гром. і політ. життя. Памфлет іноді розгляд. як різновид фейлетону, розгорнутий. Памфлет відрізняється від фейлетону більшою ідеологічною різкістю, х.-на пропаганда.

Тенденційність памфлета має на меті вплинути на громадську думку. Він має стосуватись не лише соц. явищ, а й літ.-х, набувати публіцистично-сатиричного, але завжди виконує агітаційну функцію. Притаманні: виразна афористичність, використ. елементів ораторського мистецва, експресивність висловлювань, іранія, згущена до сарказму сатира, прийоми худ. типізації. Позиція автора чітко окреслена. Інформац. приводом є знищення ідеології супртивника, тобто, ідеологічне підгрунтя.Специфіку П. визначає комунік. стратегія та комунік. тактика. Ком. стратегія - рух автономної думки та характерний малюнок цього руху: документальність у поєднанні з образністю. Комун. тактика - конкретність втілення публ. ідеї, тобто, групування елементів змісту в системі тексту. Основне концептуальне призначення – викликати у реципієнта негативне ставлення до об’єкта критики. Тому, основна жанрова ознака – обовязкова наявність авторської субєктивної оцінки системи фактів, що вимагає посилення експресивного викладу матеріалу.