27. Дайте визначення інвективи, назвіть її основні ознаки.

Інвекти́ва — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує, реальну чи уявну особу або групу.

Інвектива в античні часи відрізнялася різкістю викриття, її можна розглядати, як різновид публіцистичного жанру в близькій до памфлету формі. Одним з найвідоміших прикладів є взаємні інвективи, що приписуються Гаю Саллюстію Криспу і Маркові Туллію Цицерону. Серед інших авторів, що зверталися до інвективи, можна назвати Архілоха, Саллуса, Луцілія.

Інвектива відрізняється від епіграми необов'язковістю віршованої форми і відсутністю розважального гумористичного аспекту, зазвичай притаманного епіграмі, проте має спільне з нею сатиричне забарвлення.

Жанровою своєрідністю інвективи є викривальна промова, послання, в яких з метою принизити, звинуватити, зганьбити супротивника, використовуються лексеми-напади на його власні риси характеру, моральні та інтимні якості.

Також можна сказати, що інвектива – це жанр образливого, згрубілого, огидного, немилосердного глуму, який засновано на антипатії. Інвектор, щоб досягти своєї мети, використовує заради образи лексику на позначення негативної оцінки. Як правило, це експресивні слова і звороти, які знаходяться в межах літературного мовлення, а також негативно орієнтована й лайлива

лексика. Згрубілість зазвичай вбачається у використанні вульгаризмів, просторічної лексики, жаргонів, сленгу тощо. Навіть, якщо інвектива не містить образливого смислу, інвектант відчує образу через інтонацію та тональність спілкування. Негативна інтонація вносить у комунікативний

акт заперечний зміст, що недозволено з естетичного боку та з боку моралі.

Інвектива викликає у інвектанта обуреність, незадоволення, взаємну ворожнечу, розлюченість, здійснює пригноблююче уявлення, створює поганий настрій.

За допомогою інвективи супротивники намагаються знищити один одного й добирають для цього найвишуканіші мовні засоби. Якщо розглядати інвективу як жанр, то можно побачити, що критика з боку інвектора тут жорстока й упереджена. Тексти містять висловлювання, які несуть зневагу, провокаційні натяки, грубі звинувачення, що принижують інвектанта.

Інвективу як тип мовлення, можна поділити на такі групи:

1) політична інвектива;

2) соціальна інвектива;

3) побутова інвектива;

4) інтимна інвектива;

5) сатирична інвектива

Отже, можна назвати такі характерні ознаки інвективи:

1) частотність звертання (наприклад, іронічне називання (обігрування) ПІБ інвектанта, або вживання займенника замість ім’я, або прізвища);

2) висміювання деталей зовнішності інвектанта, його одягу;

3) висміювання вад та звичок, манери поведінки інвектанта;

4) згадування про інвектанта як про злочинця, або порівнювання його зі злодіями;

5) недоброзичливі репліки з приводу національності, релігії, хвороб та

фізичної неповноцінності інвектанта;