Метонімія
Метонімія (від гр. metonimia — перейменування) — це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на ґрунті асоціації за суміжністю їх значень: золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота), кришталь на столі (мають на увазі вироби з кришталю), столове срібло (прибори з срібла), вивчали Шевченка (твори Шевченка), подай математику (підручник з математики), зібралася вся школа (учні й учителі школи), відділ у відпустці (співробітники відділу), немає серця (жорстокий).
Метонімія справляє враження мовлення "навпростець" і є стильовою рисою живої розмовної мови. Як скомпресована, згорнена номінативна структура метонімія зручна для використання в усному мовленні, відповідно продуктивна, стилістично експресивна і не виходить за межі стильових норм. Нікого не дивують вирази на зразок: міністерство згодне, район знайшов кошти, інститут підтягнувся, його знає весь будинок, село повчало тощо.
У художньому тексті метонімія цікава тим, що ніби вихоплює і висвітлює найважливіше слово, фокусує на ньому увагу. Наприклад: Кругом листочки обведу тай списую Сковороду (Т. Шевченко); Через сліпучу призму пекторалі тепер для нас всі скіфи золоті. Бо як вони свій епос не створили, чи нам його не трапилось гортать, — то що ж лишилось? Піднімати брили. Історію по золоту читать; Вони твій хист поклали під фуганок; В тіні олив, закохані в Елладу, де птиця фенікс ще раз ожила, ми, юні пташенята того Саду, пили мистецтво з першоджерела (Л. Костенко).
Метонімія може поширюватися за допомогою епітета, який і вказує на предмет метонімічного переносу. Наприклад, чаїний жаль (замість крик): А десь же є і степові кринички, і степові озеречка, і чаїний жаль над ними (М. Стельмах).
Синекдоха (від гр. synekdoche) — це різновид метонімії, такий тропеїчний зворот, в якому ціле подається через назву його частини, загальне — через його часткове вираження: влаштувався на роботу, може, яку копійку заробить; всі чекали вечері, бо досі не було й крихти в роті; не ступала людська нога; щоб і ноги твоєї там не було; він накинув оком; ділилися шматком хліба [дружно жили]; мас десь руку; не показує носа.
Метонімія і синекдоха пов'язані функцією заміщення назв на фунті асоціації за залежністю і суміжністю. Проте якщо метонімія заміщає назвою цілі його частини (слухав Шопена), то синекдоха заміщає назвою частини ціле, що складається з таких частин. Наприклад: Ніхто з нас ще не написав "Реве та стогне.,,", тобто ніхто ще не може писати так, як писав Шевченко; Старий Мартин, жебрацький покровитель, з тобою тут поділиться плащем [дасть притулок і догляд]; Човни ж везли у десять пар волів, явивши тільки вуса з-під брилів (Л. Костенко). У риториках такі тропи називають фігурами заміщення.
- Основні поняття класичної риторики
- Основоположні розділи класичної риторики
- Зв'язок риторики з іншими науками
- 1. Історія риторики
- Риторика Давньої Греції
- Ораторство Демосфена
- Сократ як ритор
- Платон про риторику
- Риторика Арістотеля
- Риторика еллінської Греції
- Риторика Стародавнього Риму
- Риторика Цицерона
- Оратор Гай Юлій Цезар
- Риторика в Римській імперії
- Педагогічна риторика Квінтіліана
- Нова риторика періоду Римської імперії
- Вітчизняна риторика
- Мовотворчість Івана Вишенського
- Мовна спадщина Григорій Сковороди
- Риторика в Києво-Могилянській академії
- Феофан Прокопович
- 2. Теоретична риторика
- Концепція
- Моделювання аудиторії
- Стратегія і тактика
- Комунікативні ознаки мовлення
- Диспозиція
- Основна частина диспозиції
- Дедуктивний метод
- Індуктивний метод викладу
- Аналогійний метод
- Стадійний метод
- Концентричний метод
- Аргументація
- Аргумент
- Закон суперечності
- Закон виключення третього
- Закон достатньої підстави
- Аналогійна аргументація
- Демонстрація
- Логічні помилки
- Логічні помилки у структурі силогізму
- Висновки
- Підсумкові висновки
- Типологічні висновки
- Апелювальні висновки
- Елокуція
- Фігуральність мови
- Тропіка
- Метафора
- Метонімія
- Парономазія
- Риторичне запитання
- Риторичне звертання
- Риторичний оклик
- Риторичне порівняння
- Антономазія
- Персоніфікація
- Алегорія
- Тавтологія
- Фігури кількості
- Парцеляція
- 1 Заблищить в щасливій долі,
- Інтонування
- Техніка дихання і техніка мовлення
- Композиційні частини промови
- Образ оратора
- Образ аудиторії. Подолання опору аудиторії
- Риторичний ідеал
- 1. Сповідування певного риторичного ідеалу, тих принципів, які визначають обраний ідеал, реалізація ідеалу в риторичній практиці через дотримання певних рис.
- Похвальні промови
- Промови з певної нагоди
- Вітальна гостьова промова
- Прощальна промова
- Похоронна промова
- Вітальна гостьова промова
- Прощальна промова
- Похоронна промова
- Політичне красномовство
- Апостол нашої свободи
- Дипломатичне красномовство
- Суспільно-побутове красномовство
- Діалогічне красномовство
- Еристика
- Гомілетика
- Кондак і
- Молитва ранішня
- Любов ніколи не перестає
- Блуд оскверняє думки
- Ритмічність і ритм мови
- Риторичний аналіз
- Шевченко — ляхам
- Промова Івана Франка на його ювілейному святі 1898 р.
- Практичні завдання для самостійноіроботи
- Теми контрольних робіт
- Контрольні запитання
- Модуль державного стандарту "риторика"
- Список рекомендованої літератури