Логічні помилки
Логічні помилки бувають двох типів: помилки в результаті неточного визначення предмета і поділу понять та помилки у структурі силогізму.
Логічні помилки в результаті неточного визначення предмета і поділу понять
До цієї групи логічних помилок належать такі:
1. Суперечності в самому визначенні (contradictio in adjecto). Цю помилку мають у собі вислови про поняття, що містять протилежні ознаки, які не можуть одночасно в ньому бути (холодне полум'я, квадратне коло).
2. Визначення невідомого через невідоме (iqnotum per ignotum). Така помилка трапляється тоді, коли промовець не знає освітнього
рівня, пізнавальних можливостей слухачів і посилається як на приклад на те, чого вони не знають. В результаті не виникає сподіваного ефекту пізнання і зворотного зв'язку, крім запитання: а це що таке?
3. Заперечення замість визначення (via negationis) — така помилка трапляється тоді, коли, не знаючи точної дефініції, йдуть від протилежного (чорне — це не біле; доведи, що ти не ведмідь).
4. Тавтологія (гр. tauto logos — те саме слово; лат. idem per idem — те саме, за допомогою того самого) — помилка, при якій поняття визначається само через себе ("я" є "я"), тобто двічі відтворюється те саме, не поповнюється новою інформацією.
Тавтологія може бути риторичною фігурою (див. розділ "Елокуція").
5. Плеоназм (гр. pleonasmos — надлишок, надмірність)—близька до тавтології помилка. Різниця між ними полягає в тому, що тавтологія—це повний повтор, а плеоназм—частковий, при якому зміст одного поняття є частиною іншого, здебільшого ширшого поняття: місяць березень (березень тільки місяцем і є),рівна половина (якщо половина, то вже рівна) тощо.
Плеоназм також може бути риторичною фігурою.
6. Полісемія (гр. polysemos — багатозначний) також може стати причиною помилки, якщо обрати з двох чи кількох значень не те, що треба, що відповідає меті спілкування.
7. Номінативна підміна (fallacia secundum dictionem) також може стати помилкою, коли позначене певним словом поняття на наступному етапі вже позначається іншим словом (продукти — їжа — харчі).
8. Непорівнювані поняття (notiones disparatae) — ця помилка трапляється при аналогійній аргументації, коли предмет порівнюється з дією або дія з обставинами тощо.
9. Порівняння замість визначення (via negationis) — ця помилка трапляється тоді, коли мовець, не знаючи точного визначення, намагається приблизно пояснити через порівняння з чимось, чого також точно не знає (кава — це щось як наркотик).
10. Змішування суттєвого з випадковим (fallacia accidentis) трапляється тоді, коли промовець не знає категоріальних, обов'язкових ознак та факультативних, тимчасових, додаткових і ці додаткові представляє як основні, але це не є так (Всі жінки люблять телевізор).
11. Називання роду замість виду і виду замість роду, перенесення предмета з одного роду чи виду в інший — такі помилки трапляються тоді, коли промовець не володіє таксономією предмета розмови і не вміє розрізняти рід та вид.
12. Побудова лінійних ланцюжків там, де мають бути ієрархічні: дерева і яблуні зацвіли; ми і люди уважно слухали.
Помилкова основа поділу або класифікації (fundamentum divisionis) приведе до несуттєвих ознак (жінки романтичні, чоловіки — ні) або до суперечливих висновків.
- Основні поняття класичної риторики
- Основоположні розділи класичної риторики
- Зв'язок риторики з іншими науками
- 1. Історія риторики
- Риторика Давньої Греції
- Ораторство Демосфена
- Сократ як ритор
- Платон про риторику
- Риторика Арістотеля
- Риторика еллінської Греції
- Риторика Стародавнього Риму
- Риторика Цицерона
- Оратор Гай Юлій Цезар
- Риторика в Римській імперії
- Педагогічна риторика Квінтіліана
- Нова риторика періоду Римської імперії
- Вітчизняна риторика
- Мовотворчість Івана Вишенського
- Мовна спадщина Григорій Сковороди
- Риторика в Києво-Могилянській академії
- Феофан Прокопович
- 2. Теоретична риторика
- Концепція
- Моделювання аудиторії
- Стратегія і тактика
- Комунікативні ознаки мовлення
- Диспозиція
- Основна частина диспозиції
- Дедуктивний метод
- Індуктивний метод викладу
- Аналогійний метод
- Стадійний метод
- Концентричний метод
- Аргументація
- Аргумент
- Закон суперечності
- Закон виключення третього
- Закон достатньої підстави
- Аналогійна аргументація
- Демонстрація
- Логічні помилки
- Логічні помилки у структурі силогізму
- Висновки
- Підсумкові висновки
- Типологічні висновки
- Апелювальні висновки
- Елокуція
- Фігуральність мови
- Тропіка
- Метафора
- Метонімія
- Парономазія
- Риторичне запитання
- Риторичне звертання
- Риторичний оклик
- Риторичне порівняння
- Антономазія
- Персоніфікація
- Алегорія
- Тавтологія
- Фігури кількості
- Парцеляція
- 1 Заблищить в щасливій долі,
- Інтонування
- Техніка дихання і техніка мовлення
- Композиційні частини промови
- Образ оратора
- Образ аудиторії. Подолання опору аудиторії
- Риторичний ідеал
- 1. Сповідування певного риторичного ідеалу, тих принципів, які визначають обраний ідеал, реалізація ідеалу в риторичній практиці через дотримання певних рис.
- Похвальні промови
- Промови з певної нагоди
- Вітальна гостьова промова
- Прощальна промова
- Похоронна промова
- Вітальна гостьова промова
- Прощальна промова
- Похоронна промова
- Політичне красномовство
- Апостол нашої свободи
- Дипломатичне красномовство
- Суспільно-побутове красномовство
- Діалогічне красномовство
- Еристика
- Гомілетика
- Кондак і
- Молитва ранішня
- Любов ніколи не перестає
- Блуд оскверняє думки
- Ритмічність і ритм мови
- Риторичний аналіз
- Шевченко — ляхам
- Промова Івана Франка на його ювілейному святі 1898 р.
- Практичні завдання для самостійноіроботи
- Теми контрольних робіт
- Контрольні запитання
- Модуль державного стандарту "риторика"
- Список рекомендованої літератури