1.4. Структура соціологічного знання

Соціологія, як наука представляється у вигляді трьох-рівневої структури:

1. загально соціологічна теорія;

2. спеціальна соціологічна теорія або теорія середнього рівня;

3. конкретні соціальні дослідження.

1. Загально соціологічна теорія: це елемент структури, який характеризує суспільство, як цілісний організм, описує взаємозв’язок соціальних елементів в загальному вигляді.

2. Спеціальна соціологічна теорія або теорія середнього рівня: виконує функцію переходу від загальних концептуальних понять до конкретних за допомогою яких можливо виміряти реальний процес. Предметом свого дослідження мають самостійні підсистеми суспільства та соціальні процеси. Враховуючи те, що соціологія охоплює практично всі галузі суспільного життя, існує велика кількість спеціальних соціологічних теорій, таких як:

• соціологія міста

• соціологія села

• соціологія мистецтва

• соціологія медицини

• соціологія молоді

• соціологія науки

• соціологія освіти

• соціологія культури

• соціологія економіки

• соціологія політики

• соціологія промисловості

• соціологія вільного часу

Російський соціолог М.Руткевич пропонує спеціальні соціологічні теорії поділити на 3 основних групи:

1. Соціологічні теорії, які вивчають сфери людської діяльності (праця, дозвілля тощо);

2. Соціологічні теорії, які досліджують взаємодію особистості з суспільством, тобто різні соціальні групи (особистість, сім’я, колектив, село, місто тощо);

3. Соціологічні теорії, які виникли на межі соціології і наук, що вивчають окремі сфери життя суспільства (політика, наука, культура тощо). Такі теорії називають галузевими.

Аналогом назви «Спеціальні соціологічні теорії» є «Теорії середнього рівня».

Даний термін був введений в науковий вжиток в 1947 році американським соціологом Робертом Мертоном(1910-2003). Даний термін був запропонований в ході наукової дискусії між Р.Мертоном та іншим американським соціологомТолкоттом Парсонсом (1902-1979).

Теорія середнього рівня – поняття, яке використовується для позначення побудов, які призначені виступати в якості посередника між загальною соціологічною теорією та конкретними соціологічними дослідженнями.

3. Конкретні соціологічні дослідження, які забезпечують приріст нових емпіричних (практичних) знань про дійсність шляхом виявлення нових фактів та тенденцій зміни окремих сфер життя суспільства.

Соціологія вивчає проблеми суспільства на двох рівнях:

• мікрорівень

• макрорівень

Мікрорівень– це направлення в соціології, яке ґрунтується на аналізі соціологічних явищ та процесів відносно невеликих соціальних систем, н/д в сім’ї, в організації, в трудовому колективі. Мікросоціологія звертає увагу на міжособові відносини в малій групі, використовуючи при цьому соціальні психологічні методи.

Макрорівень– це дослідницьке направлення, яке в противагу мікросоціології орієнтується на вивченні великих соціальних процесів, на аналіз великих соціальних груп та систем (суспільство, соціальні інститути тощо).

До 60-х років ХХ століття існувало чітке розмежовування на американську та європейську соціологію. Якщо американська школа соціології вивчала проблеми на мікрорівні, то європейській школі соціології було притаманно вивчення соціальних явищ та процесів на макрорівні. Проте, 60-х років ХХ століття така різниця була знята. Відбувається процес інтернаціоналізації соціології – поширенням різних концепцій та теорій, як макро-, так і мікросоціологічного напрямку.