56. Капітал як економічна категорія.
Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.
Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.
Три основні риси визначення капіталу класичною економічною школою зберегли своє значення і в сучасній теорії економіки. Ці три основні риси суть: здатність створювати новий продукт, неспоживання в процесі виробництва за винятком амортизації та те, що капітал є продуктом, створеним людською працею. Однак, термін капітал часто використовується як складова частина інших термінів, які не зовсім відповідають цьому класичному визначенню. Уже Адам Сміт виділяв основний капітал і оборотний капітал, де оборотний капітал трактувався як і чинники виробництва, які споживаються в ньому: сировина, матеріали, проміжний продукт виробництва.
Сучасна економічна наука трактує капітал як складну, багатоаспектну категорію, еволюція якої відобразила історичний процес розвитку природи, форм руху, динаміки та структури товарного виробництва. В економічній теорії сформувалися різні підходи до визначення сутності капіталу.
Предметно-функціональний підхід, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призначеною для подальшого виробництва або продажу й одержання доходу.
У рамках цього підходу значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виробництва, що впливає на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власникові. При цьому підкреслюється особливе місце капіталу в системі економічних ресурсів, зумовлене його високою мобільністю, опосередковуючою роллю та похідним характером формування.
Аналіз матеріально-речового змісту капіталу постійно збагачується за рахунок розширення діапазону видів нагромадження праці та певних благ, однак не дає можли вості виявити джерело зростання підприємницького доходу та розкрити його соціально-економічний зміст.
Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари і послуги), які обслуговують процес створення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.
Рух капіталу в межах кругообороту поділяється на три стадії:
на першій стадії капітал виступає у грошовій формі і використовується на купівлю засобів виробництва і робочої сили;
на другій здійснюється процес виробництва і створення додаткової вартості;
на третій відбувається реалізація новоствореного товару, вартість якого містить додаткову вартість.
З метою реалізації додаткової вартості капітал має перебувати у постійному кругообігу, що є оборотом капіталу.
Швидкість обороту капіталу вимірюється числом оборотів, що він здійснює за рік. У процесі обороту функціонуючий капітал розподіляється на основний і оборотний.
Основний капітал – це та частка виробничого капіталу (приміщення, споруди, верстати, обладнання та інші засоби праці), які беруть участь у виробництві та переносять свою вартість на новостворений продукт частково.
Оборотний капітал – це та частка виробничого капіталу (предмети праці й робоча сила), яка, беручи участь у виробництві, переносить всю свою вартість на новостворений продукт повністю за один раз.
- 1. Загальна характеристика економіки та її роль у житті суспільства.
- 2. Специфіка висвітлення економічної тематики в змі.
- 4. Загальна підготовка журналіста при написані матеріалів на економічну тематику.
- 8.Проробка журналістських документів при написанні журналістських матеріалів на економічну тематику.
- 9. Джерела статистичної інформації для журналістських матеріалів на економічну тематику.
- 10. Робоча документація суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу .
- 11. Законні та підзаконні акти, офіційні документи як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- 12. Прес-релізи та офіційні заяви суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- 13. Судові рішення як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- 14. Листи читачів як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- 15. Інтерв’ю як метод збирання економічної інформації.
- 16. Спостереження як метод збирання економічної інформації
- 21. Добір фактів на економічну тематику.
- 22. Особливості написання заміток на економічну тематику.
- 23. Економічний звіт як особливий піджанр жанру звіт.
- 24. Інформаційна кореспонденція на економічну тематику.
- 28. Аналітична кореспонденція на економічну тему
- 33. Аналітична стаття на економічну тему.
- 34. Проблемна стаття на економічну тему.
- 35. Полемічна стаття на економічну тему.
- 36. Продуктивні сили суспільства.
- 49. Просте товарне виробництво.
- 50. Індустріальне (капіталістичне) товарне виробництво.
- 51. Постіндустріальне (сучасне) товарне виробництво.
- 53. Економічний закон конкуренції.
- 54. Гроші та грошові знаки.
- 55. Суть та види акціонерних товариств.
- 56. Капітал як економічна категорія.
- 57. Фонди підприємства.
- 67. Рентабельність.
- 68. Чинники, які впливають на ціну.
- 69. Функції ціни.
- 70. Чиста конкуренція.
- 71. Монополістична конкуренція.
- 84. Доходи споживчого призначення
- 86 Доходи від трудової і підприємницької діяльності.
- 87 Суспільні та благодійні фонди.
- 88Номінальна заробітна плата.
- 89 Реальна заробітна плата.