logo
Авторський стиль в колумністиці

1.1.1 Структура творчої індивідуальності журналіста

Творча індивідуальність журналіста є особлива якість особистості, що вона набуває і виявляє в конкретному виді даної діяльності. Здібності та інші властивості особистості виступають при такому підході як задані умови формування творчої індивідуальності, умови, що визначають форми, способи і динаміку цього процесу. Формуючи в собі творчу індивідуальність, особистість «використовує» свої природні якості з метою успішного виконання діяльності [1].

Творча індивідуальність володіє власною структурою, тобто сукупністю функціональних елементів та їхніх взаємин, необхідних і достатніх для досягнення поставлених цілей.

З яких же елементів вона складається?

Будь-якому дії людини має передувати утворення двох психологічних феноменів, які мають складну структуру і відображають все уражені даними дією або його результатом боку індивідуальної свідомості. Одним з цих феноменів є здатність діяти, а іншим - готовність діяти [2]. У здатність діяти входять знання про те, як потрібно діяти, і вміння ці знання застосовувати.

Готовність до будь-якої дії передбачає бажання діяти відповідним чином і відсутність протилежних бажань або їх значно менший вплив. А бажання діяти виступає основною формою прояву активності людини, опосередкованої його особистими переконаннями.

Таким чином, необхідними і достатніми для досягнення поставленої мети компонентами творчої індивідуальності є знання, вміння і бажання журналіста. Природно, у різних журналістів змістовне наповнення цих блоків може бути надзвичайно різним, але в структурному сенсі обовязкові все три. Саме в цих компонентах зливаються і перетворюються як психологічно-інтелектуальні, емоційні та вольові якості людини, так і вимоги журналістики як виду діяльності.

Розглянемо ці компоненти трохи докладніше.

В системі знань журналіста повинні гармонійно поєднуватися загальнокультурні і професійні, а також теоретичні та емпіричні знання.

Наступна підсистема творчої індивідуальності - вміння - досліджена значно гірше, ніж розглянута вище.

Сукупність усіх слідів минулих взаємодій, що використовуються для оптимального здійснення журналістської діяльності, і має сенс назвати досвідом. Досвід журналіста складається з образів реальної дійсності (змістовний досвід) і з усталених, що відклалися в памяті способів вчинення дій по її перетворенню (операційний досвід). Ці способи вчинення дій розрізняються за ступенем їх засвоєння і закріплюються в звичках, навичках і уміннях.
Під навичкою розуміється таке і оволодіння способами діяльності, яке дозволяє журналісту добре орієнтуватися в знайомих ситуаціях і швидко і свідомо знаходити відповідні даному типу взаємодії рішення або спосіб діяльності.

Звичка - це автоматизована діяльнісна реакція журналіста на знайому ситуацію. Без критичного до неї ставлення звичка може зробити журналіста рабом певних схем діяльності.

Уміння - це найбільш універсальна характеристика журналістського досвіду, що передбачає орієнтацію, як в знайомих, так і в незнайомих ситуаціях. Тобто вміння означає не тільки використання вже засвоєних знань, навичок, а й самостійний творчий підхід до вирішення нових завдань. Уміння журналіста можна диференціювати відповідно до типами творчих процесів (збір інформації, її інтерпретація і виклад).

Бажання є особлива форма виявлення в свідомості людини якийсь потреби. Саме в потребах приховані «енергетичні комори» особистості, що визначають силу її потягів і пристрастей. Ці обєктивні потреби незалежно від того, правильно чи неправильно вони усвідомлюються, виступають дійсними двигунами індивідуальної журналістської діяльності.

Пройшовши через внутрішній світ журналіста, потреби можуть виявити себе у свідомості людини у формі мотивів, зумовлюють різну ступінь активності по відношенню до обєкта діяльності - реальної дійсності, обєкту впливу - аудиторії і до самої журналістської діяльності. Можна виділити три основні ступеня інтенсивності мотиву: інтерес, бажання, пристрасть. Вони досить сильно відрізняються один від одного за ступенем впливу на поведінку людини. Інтерес є просто усвідомленої потребою, бажання виявляє себе як активно-вольове свідоме ставлення людини до предмету, здатному задовольнити потребу, а «пристрасть - це енергійно прагне до свого предмета сутнісна сила людини», то є вища форма концентрації всіх сутнісних сил особистості.

У будь-якому виді творчості і, зрозуміло, в журналістиці, ефективність діяльності в значній мірі опосередковується особистим упередженим, а точніше, пристрасним ставлення до предмету діяльності. Тому одним з необхідних журналістських якостей є вміння перевести поставлену задачу в особистісно значиму, знайти в будь-якому редакційному завданні, яким би нецікавим воно не здавалося, такі повороти, які викличуть зацікавленість журналіста, включать в дію такий могутній спонукальний фактор, як бажання розібратися в ситуації, домогтися справедливості і т.п. [1]

Журналіста-професіонала характеризує досить розгалужена мотиваційна сфера, в яку входять як бажання досягти своїми діями певних соціальних ефектів, так і прагнення до вираження самого себе в цій діяльності. В силу того, що будь-яка творчість являє собою процес, в ході якого людина, досягаючи якихось цілей, одночасно реалізує самого себе, розгортає свої сутнісні сили, журналістика виступає для журналіста не тільки інструментом впливу на реальну дійсність, а й способом його існування як особистості, таким способом, який приносить йому задоволення. Ефективність журналістської діяльності багато в чому залежить від того, наскільки міцно злилися в свідомості журналіста бажання досягти певних цілей за допомогою журналістського впливу і бажання творчо проявити себе в цьому виді діяльності.