1.2.1 Функції факту

Термін «факт» вказує кілька значень. В одних випадках про вказує на вірогідність події, в інших - під ним розуміється подія. Ще розрізняють таке значення терміна: «Статистичне резюме ряду безпосередніх емпіричних даних, отриманих в експерименті». Отже, стосовно публіцистиці під фактом треба розуміти інформацію, повідомлення про окремий подію, про те, що сталося вчора або раніше, але мало місце одного разу.

Факти в публіцистиці мають різні функції, по-різному використовуються. Скажімо, факт може визначити зміст, мета виступу. Іноді на ньому будується весь матеріал. Справа в тому, що переконувати читача, зміцнювати правильне розуміння ним явища життя можна різними засобами. Але у всіх випадках велике значення мають факти, що доводять істинність висловлювання журналіста.

Часто факти підбирають з тих чи інших тем, проблем. Така організація їх має свій сенс: увага читачів концентрується на певному явищі життя. Коли ж матеріал дається поза єдиної теми, створюється різноманітність виступів [4].

Нерідко факти використовують у поєднанні з фотоматеріалом. Мова йде не про текстівка до фотографій, а фотоінформації, яка в поєднанні з текстовим повідомленням надає особливого якість публікації, підвищуючи рівень її достовірності, переконливості.

Таким чином, існує ряд способів використання фактів і даних в газеті, що дозволяють кожного разу домагатися високої ефективності виступу.

Факт отримує те чи інше звучання в залежності від позиції автора, від того, як він ставиться до події, до ситуації, які представляє читачеві. Позиція автора включає в себе ряд елементів. Найголовніший з них - громадський, політичний приціл, точка зору, з якої пише дивиться на факти дійсності.

Отже, дуже велике значення має точка зору, її обєктивність і зрілість.

Вельми важлива умова правильної оцінки факту - ділова компетентність, знання предмета, того, про що пишеш. Щоб помітити нове явище в техніці, в методах роботи, в моральному вихованні, необхідно знати відповідну область практики і теорії. Це елементарна вимога до автора.

Коли в творі використовується група фактів, комплекс матеріалів фактичного характеру, природно виникає необхідність в їх правильної класифікації, щоб встановити, чи дає фактичний матеріал загальну картину процесу.

Ми не завжди до кінця використаємо можливості представити факт у всій повноті його значення, у всій його специфічності. Виникає штамп, він і стає психологічним барєром сприйняття читача. Штамп - це виражена в літературній формі схематичність думки.Корінь порочності такої літературної форми - в поверховості, неконкретності змісту.Штамп є мислення готовими фразами, що веде до збіднення мови.

Суттєва причина народження штампа - розкриття в поведінці людей, в ситуації тільки типового та ігнорування індивідуального, своєрідного, неповторного, характерного для даної людини, для даної справи. І коли ми день у день повертаємося до певних тем, повторюємо загальні для тисяч людей і ситуацій ознаки і при цьому обходимо своєрідне, особистісне, ми послаблюємо інтерес читача до виступу. Між тим слід у кожному факті знаходити не тільки те спільне, що визначає його типовий ознака, а й те, що відрізняє даний факт від безлічі інших. Тоді своєрідне посилить враження від факту в цілому [4].

В ході розвитку теми твору факти вступають у звязок один з одним, і з загальними положеннями, і з даними, вираженими цифрами та іншими засобами. Але ці звязки не однозначні. Існують дві групи їх. Першу назвемо логіко-подійними звязками. Друга група - асоціативні звязки. У великих матеріалах (статтях, рецензіях), в художньо-публіцистичних виступах (нарисі, фейлетоні), часто в кореспонденціях функції фактів ускладнюються.

В одних випадках факти відіграють роль ілюстрацій, коли дозволяють переконливо аргументувати судження автора, в інших - дають можливість зрозуміти сутність якихось соціальних явищ. Звязки між ними також ускладнюються. Зберігаються логічне начало, подієва обумовленість переходу від одного до іншого, але способи звязування фактичних елементів і загальних положень, цифрових викладок різні.

Як я зазначала, часто факти грають ілюстративну роль у творі. В ході підготовки виступу робота над фактами є процес накопичення доказів вірності висновків, до яких прийде журналіст. А в готовому творі роль доказів беруть на себе дані, цифри, а окремі факти тільки ілюструю думка, не більше того. Але ілюстрації дуже важливі в публіцистиці.Ілюстрація - спосіб наблизити ідеї, висновки до свідомості читача, полегшити сприйняття узагальнень, а також теоретичних істин повинна зайняти постійне місце. Проблем розглянута. Але автори вважають за потрібне проілюструвати думку прикладом, щоб закріпити ідею у свідомості читача. Тоді теоретичні положення знаходять ясність, видимість. Часом, здавалося б, рядовий факт стає основою проблемного виступу, веде читача до серйозних узагальнень.

Менш поширений тип опосередкування факту в публіцистичному творі - це асоціативний звязок. Асоціативність полягає в тому, що зєднуються факти, які не мають один до одного ніякого подієвого відносини, не повязані ні в часі, ні в просторі. І тим не менш в кінцевому рахунку вони виявляються причетними до якоїсь проблеми.