1.1.2 Форма вираження творчої індивідуальності журналіста

Таким чином, якщо сутністю творчої індивідуальності журналіста вважати сукупність притаманних йому знань, умінь і бажань, що дозволяють ефективно працювати в обраній сфері, що вимагає постійного оновлення засобів, форм і методів досягнення цілей, то виникає питання - в яких формах виявляється ця сутність?

Аналіз показує, що є дві таких форми: індивідуальний стиль діяльності і образ автора.

Індивідуальний стиль діяльності за своїм змістом є особистісним, опосередкованим системою знань, умінь і бажань журналіста проявом обєктивних закономірностей, що регулюють журналістську діяльність.

Характеризуючи поняття «індивідуальний стиль діяльності», яке ще не отримала категоріального статусу в теорії журналістики і вимагає додаткових пояснень, слід вказати, що воно означає не тільки специфічні, характерні для того чи іншого журналіста особливості виконання загальноприйнятих дій, але і всю сукупність нормативного знання - принципів, норм і правил - предопределяющего взаємодії журналіста з реальною дійсністю, видавцем, аудиторією і т.д.

І хоча в різних індивідуальних стилях є чимало спільного, кожен індивідуальний стиль представляє собою унікальну систему, яку характеризує нормативність, системність та історичність. Перша ознака фіксує те положення, що індивідуальний стиль є сукупністю методологічних і методичних приписів, якими журналіст керується у своїй діяльності, другий - що різні положення, вимоги, рекомендації та приписи, що входять в цю сукупність, взаємоповязані, третій - що ця сукупність виникає і розвивається в часі.

Крім того, характерними ознаками індивідуального стилю діяльності можна вважати наступні:

1. стійкість системи використовуваних прийомів і способів діяльності;

2. обумовленість цієї системи певними особистими якостями;

3. ефективність даної системи як засобу пристосування людини до обєктивних вимог.

Індивідуальний стиль діяльності формується в результаті взаємної «притирання» індивіда і журналістської діяльності, яка предявляє до нього цілком певні вимоги.

Відзначаючи існування обєктивних вимог до журналіста, слід памятати про те, що остаточно комплекс цих вимог визначається в процесі взаємодії конкретної людини з конкретною різновидом журналістської праці. Тому неможливо вказати вимоги до «людині взагалі», тобто остаточне формулювання цих вимог можливе лише за умови визначення стійкої індивідуальності конкретної людини, до якої передбачається предявити ті чи інші вимоги.

Думка, згідно з яким професія журналіста вимагає якогось єдиного, найбільш вдало пристосованого типу особистості, не враховує високої пластичності людини, що дозволяє йому компенсувати відсутні якості і властивості іншими, наявними в його структурі.Психологи давно вже відзначили, що «... в основі успішного виконання всякої діяльності можуть лежати надзвичайно різноманітні поєднання здібностей» [3].

Все це говорить про те, що єдиного, кращого стилю діяльності, як і єдиного, оптимально пристосованого людини, мабуть, не існує. Тому поряд зі спробами виробити спільну модель процесу журналістської творчості, слід звернути увагу на реально існуючі різні типи творчих процесів і їх залежність від структури особистості журналіста. Наукове дослідження і узагальнення індивідуальних стилів діяльності дозволило б запропонувати журналісту-практику, як початківцю, так і досвідченому, оптимальні саме для нього способи і прийоми діяльності.

Індивідуальний стиль діяльності виявляє себе на текстовому рівні в оригінальній творчій манері, тобто в тих стійких ідейно-змістовних, композиційних і лексико-стилістичних особливостях творів, які дозволяють читачеві ідентифікувати різні тексти даного автора, дають аудиторії підставу для визначення журналіста як творчої індивідуальності.

Саме на цьому аспекті - творчій манері - акцентують свою увагу більшість дослідників, ймовірно, тому, що він легше піддається аналізу і представлений вченому в найбільш обєктивних формах. Але, незважаючи на важливість цього аспекту розгляду творчої індивідуальності, він все ж є похідним. Творча манера журналіста залежить від дуже багатьох чинників, зокрема, від аудиторії і типу видання.

Можна припустити, що творча індивідуальність керує своєю манерою, змінюючи її в залежності від типу інформаційного потоку, типу видання і інших чинників. Слід врахувати також і те, що в текст, як правило, вносяться різні поправки і зміни різними людьми. Саме в соціальному ефекті як кінцевому результаті діяльності - в типі і характер змін, що відбуваються в самій дійсності або у свідомості аудиторії, - журналіст повністю виявляє свою творчу індивідуальність.

Очевидно, що творчий процес журналіста у всіх його проявах і на всіх етапах, а отже і його творча манера запрограмовані в певній мірі орієнтацією на той чи інший тип соціального ефекту.

Орієнтація на аудиторію зумовлює тяжіння до активного використання художньо-публіцистичних засобів впливу. Орієнтація на організаційний ефект стимулює підвищений інтерес до тих сфер дійсності, які вимагають негайного втручання.

Іншою формою існування творчої індивідуальності є так званий «образ автора». Ця категорія ретельно розроблена в літературознавстві; в різних аспектах розглядалася вона і в теорії журналістики, тому я торкнуся тут лише деяких моментів. Перш за все слід зазначити, що образ автора - це не вся особистість журналіста, а лише якийсь її зріз, аспект, рівень відображення. У першу чергу в цьому образі виділяються інтелектуальні, душевні якості. І разом з тим, випадки, коли слово розходиться з ділом, коли журналіст пише одне, а думає і веде себе по-іншому, свідчать про нормативності образу автора, його нетотожності особистості журналіста. По суті, образ автора виступає для читача як образ-еталон.

Говорячи про вплив образу автора, слід бачити й інший бік цього процесу. Мова йде про те, що в тексті, а через нього і в свідомості аудиторії віддруковуються немає тільки інтелектуальні та душевні якості автора. Читач, свідомо чи частіше несвідомо, сприймає ту систему знань, умінь і бажань, яка є змістом творчої індивідуальності даного журналіст.

Передача цих компонентів здійснюється за допомогою використання певних аргументів, специфічною логікою міркувань та ін Відбувається своєрідне «накладення» творчої індивідуальності журналіста на свідомість і стиль мислення читачів. В силу цього сучасні засоби масової інформації, що володіють величезною потужністю, можуть, за певних умов, стати фактором стандартизації свідомості і мислення багатомільйонних мас.

Функції «образу автора» не вичерпуються виховним впливом на читача. Ця форма виявлення творчої індивідуальності журналіста відіграє важливу конструктивну роль в структурі публіцистичного тексту. Саме образ автора найчастіше повязує воєдино різнорідні елементи твору. Крім того, образ автора (виражений чи у формі безпосередніх заяв - «я бачив ...», «я чув ...», «я подумав ...» і т.п., або ж «розчинений» у системі міркувань »є потужним каталізатором сприйняття закладеної в тексті інформації, оскільки створює ситуацію діалогу. Читач, реконструюючи способи мислення, відчування, оцінки явищ дійсності, характерні для даного автора, як би вступає з ним у суперечку, перевіряючи в цій суперечці власні і способи мислення, відчування, критерії оцінки. Зовнішнє сприйняття переростає у внутрішній, збагачуючи особистість читача.