Тема 1. Історія документознавства

Історія виникнення документа, його генезис. Основні тлумачення причин генезису походження документа (теорії К. Мітяєва, Б. Литвака, С. Каштанова, С. Кулешова та ін.).

Виникнення письма - провідна умова появи документа. Основні ознаки типології письма. Піктографічний та інші первісні способи, засоби закріплення та передачі інформації. Ідеографічний, словесно-складовий (логографічно-силабічний), власне силабічний та буквенно-звуковий (алфавітний) типи письма, їх загальна характеристика.

Алфавітна система письма. Розвиток алфавітів Східної, Західної цивілізацій. Еволюція слов'янського письма (глаголиця, кирилиця). Графіка кирилиці, глаголиці, "гражданського" шрифту. Сучасні слов'янські системи письма.

Прадокументи. Матеріальна основа прадокументів. Первісні способи закріплення інформації. Інформаційні можливості перших документів. Найдавніші документи Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Стародавнього Китаю, Античного світу: особливості фіксації інформації, тематика, структура. Складання перших уявлень про значення документа для розвитку суспільства та держави. Виникнення архівів як спеціальних приміщень для зберігання документів. Поява традиції з'ясування основної теми змісту документа, визначення жанрово-тематичної специфіки документів, уніфікації документа, підтвердження його оригінальності.

Поширення тлумачення поняття "документ" як письмового свідчення, доказу в Давній Греції та Давньому Римі. Роль давньогрецьких логографів (Гекатій Мілетський, Гелланік Лесбоський, Діонісій Мілетський), філософів (Платон, Аристотель), істориків (Геродот, Фукідід, Ксенофонт) для накопичення уявлень, емпіричних знань про документ. Зміна типу давньогрецького вченого, наукової дискусії та зростання ролі тексту для діалогу (V-IV ст.). Екстраполяція здобутків неоплатоніків, школи Олександрії Пізньої античності на розгляд документа в межах тріади історія-філософія -література. Перші праці про вимоги до мови документа, його форм.

Документ в епоху Середньовіччя. Розвиток традиції дослідження інформаційної складової документа. Тлумачення Біблії (Ориген, Іоанн Златоуст, Ієронім, Августин, Адріан, Тихоній, Марк Аврелій Кассіодор, Юнілій, Шартрська теологічна школа та ін.), перші герменевтичні дослідження. Видове урізноманітнення документів світського, церковного життя. Зростання статусу документів у зв'язку з потребами захисту приватної власності. Еволюція матеріальної основи документа, способів, техніки фіксації інформації. Винахід Й.Гутенберга та його значення для розвитку документа. Уніфікація формулярів документа.

Роль середньовічних університетів у розвитку нового ставлення до документа як об'єкта дослідження. Якісне зростання знань про документ за часів Відродження, Реформації та Контрреформації (Г. Конрінг, Д. ван Папенброк та ін.). Розроблення комплексу прийомів способів, за допомогою яких установлюється оригінальність документа (Лоренцо Валла, школи Леонардо Бруні, Флавіо Біондо та ін). Складання перших галузей знань про документ. Теорія, методика дослідження документів у працях Ж. Мабільйона "Дипломатика в шести книгах", Б. Монфокона "Про грецьку палеографію" та ін. Розширення об'єкту дослідження герменевтики.

Еволюція знань про документ у XVIII-XIX ст. Розвиток джерелознавства як науки про документ, прийоми та методи критичного аналізу пізнання зображення об'єктивної дійсності у джерелах. Д. Віко та обґрунтування важливості критики документа. Просвітителі про "справедливість" документа (Ш. Монтеск'є, Вольтер, Е. Гібон, Д. Юм,Тюрбо, Ф. Прокопович, М. Ломоносов та ін.). Роль "ерудитів" у вивченні документа. Урізноманітнення методів аналізу джерел. Досвід критичного вивчення джерел давньоруської історії у XVIII - на початку XIX ст. (А. Шлецер, М. Каченовський, М. Карамзин, О. Зинов'єв та ін.). Джерелознавчі студії першої половини XIX ст., їх термінологічні знахідки (М.Польовий, М. Устрялов, 3. Бехер, М. Костомаров та ін.). Критика історичного документа Ранке, Нібуром. Тлумачення понять „джерело", „історичне джерело" І. Дройзеном, В. Іконниковим. В. Ключевський і його навчальний курс із джерелознавства. Джерелознавча критика Ш. Сеньобоса, В. Ланглуа. Е. Бернхайм, О. Лаппо-Данилевський та їх філософські, загальні, спеціальні визначення сутності джерела, методики його вивчення. Історико-філологічні дослідження документа на царині бібліографії, бібліології, книгознавства. Формування уявлень про документ як системний об'єкт.

Розвиток традиції дослідження матеріальної складової документа. Зародження спеціальних галузей науки, об'єктом дослідження яких є матеріальна основа документа або його конструкція (кодикологія, папірологія, папірусологія, філігранологія та ін.). Розвиток організаційного рівня дослідження документів. Масове поширення у вітчизняній, зарубіжній традиції товариств, гуртків, які займаються вивченням документа, (Одеське товариство історії та старожитностей, Комітет із розшуку старожитностей при Київському імператорському університеті

ім. св. Володимира, Таврійське товариство історії, археології та етнографії, Історичне товариство Нестора-літописця в м. Києві, Наукове товариство ім. Т. Шевченка; Товариство історії та старожитностей російських при Московському імператорському університеті, Рум'янцевський гурток шанувальників російської історії, Російське історичне товариство (Російська імперія), Комітет історичних праць (Франція), Товариство Селдека (Велика Британія), Товариство військово-морської історії (США), Массачусетське історичне товариство (США) та ін.), їх періодичні видання, документальні зібрання. Роль вітчизняних і зарубіжних археографічних товариств у дослідженні документа, їх публікації. Тимчасова комісія для розгляду давніх актів у Києві та її творча спадщина. Архіви (Цісарсько-королівська установа давніх галицьких гродських і земських актів та корроборації документів (Львів), Центральний архів давніх актів у м. Києві, Харківський історичний архів та ін.), губернські вчені архівні комісії, їх роль у накопиченні знань про документ. Значення архівознавчих праць для розвитку знань про документ (М. Калачов, Д. Самоквасов, І. Каманін, В. Антонович, М. Грушевський та ін.).

Видове урізноманітнення документа, розвиток систем документування. Еволюція реквізитів, ознак, властивостей документа у XIX ст. Зростання ролі діловодних служб у суспільстві, державі. Теорія діловодства про документ як засіб оперативної дії. Відкриття нових можливостей вивчення документа як факту об'єктивної дійсності.

Зародження документаційної науки. П. Отле, А. Лафонтен і документація. Заснування Міжнародного бібліографічного інституту. "Трактат про документацію" (1934), концепція універсального розуміння поняття „документ", засади теорії документації.

Розгляд документа як системного об'єкта у XX ст. Утвердження позицій широкого тлумачення джерела, розроблення основ зовнішньо" і внутрішньої критики під впливом „нової історичної науки" (Л. Карсавін, С. Щебелєв, О. Добіаш-Рождественська, В. Пічета, О. Шестаков, Г. Саар, С. Биковський, Б. Греков, M. Тихомиров та ін.). Джерелознавчі студії школи Анналів. Віндельбандівський гурток істориків, їх ставлення до документа як об'єкта дослідження. Структурно-лінгвістичні студії Ф. де Соссюра та новації у вивченні документа.

Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засаддокументаційної науки, документології,документалістики, документознавства у 1960-1970-х pp., вплив інформатики на визначення їх змісту. Вплив архівознавства, діловодства, джерелознавства на становлення документознавства. К. Мітяєв і концепція документознавства. Організаційне оформлення документознавства. Роль Московського державного історико-архівного інституту, Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи у розвитку теоретичних, методичних засад документознавства. Юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності. Формування нової концепції документознавства у 1980-1990-х рр. у межах бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства (Ю. Столяров, О. Соколов, Г. Швецова-Водка, Н. Кушнаренко). Зміни змісту документознавства під впливом новаційних досліджень у галузі документаційної науки й інформатики.

Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни в Україні. Концепції документознавства С. Кулешова, Н. Кушнаренко. Відкриття навчальної спеціалізації 7.020105- „Документознавство та інформаційна діяльність", наукової спеціальності 07.00.10-„Документознавство, архівознавство". Внесок Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства у розвиток документознавчих наук. „Студії з архівної справи та документознавства" (1996).

Сучасна зарубіжна наука про документ.