logo
Документознавство

Тема 3. Основні поняття документознавства

Документ як наукове поняття. Походження терміна "документ", еволюція його початкового значення в античному світі. Тлумачення поняття „документ" у добу Середньовіччя. Окреслення змісту поняття "документ" в епоху Просвітництва, модернізму, постмодернізму. Термінологічна нестабільність поняття "документ". Сучасні зарубіжні та вітчизняні традиції дефініціювання документа. С. Кулешов, H. Кушнаренко, Г. Швецова-Водка та їх визначення змісту поняття „документ". Дефініція поняття „документ" у міжнародних, державних, галузевих стандартах, довідкових виданнях. Тлумачення змісту поняття „документ" із позицій наук документально-комунікаційного циклу.

Документ як система. Властивості (сутнісні, експлуатаційні, ціннісні), ознаки (зовнішні, внутрішні), функції (загальні, спеціальні) документа як системного об'єкта. Інформаційна, матеріальна складові документа. Значення системного розгляду документа.

Поняття „зміст документа". Інформація, теорії інформації, інформаційної комунікації. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Інформація потенційна, інформація актуальна та документ. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація", „документальна інформація", їх зв'язок із поняттями „документ", „інформація", „соціальна інформація". Соціальне значення інформації.

Текст документа. Характеристика тексту документа. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. "Споживання" тексту (Р. Бамбергер). Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту (Ф. Шлейермахер, В. Дільтей, X. - Г. Гадамер, К. Леві-Стросс, Д. Лихачов, Р. Барт та ін.).

Поняття „форма документа". Сутність термінів „зовнішні ознаки документа", „матеріальна конструкція документа", „матеріальна основа документа".

Документ в умовах інформатизації суспільства. Історія електронного документа в Україні, за кордоном. Загальна характеристика електронного документа. Поняття "електронний документ", його переваги, обмеженість у застосуванні. Особливості складання, зберігання, поширення, використання електронного документа. Реквізити електронного документа. Оригінал електронного документа. Засади та організація електронного документообігу. Життєвий цикл електронного документа. Його типологія та класифікація. Види електронного документа за наявністю аналога, стабільністю інформаційної складової, режимом доступу. Нормативно-правова база функціонування електронного документа за кордоном, в Україні. Закони України „Про електронні документи та електронний документообіг" (2003), „Про електронний цифровий підпис" (2003). Перспективи розвитку електронного документа.

Документ як юридичний акт, елемент соціальної пам'яті.

Поняття „артефакт". Документ як артефакт. Поняття "документальна пам'ятка", її особливості. Цінність, унікальність артефакта. Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення. Рекомендації ЮНЕСКО щодо захисту рухомих пам'яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей.

Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості. Надання документу статусу "цінний", "особливо цінний", "унікальний", "рідкісний" документи. Основні напрямки розроблення в теорії та практиці питань класифікації документальних пам'яток. Співвідношення понять "пам'ятка культури", "цінний документ", "унікальний документ", "особливо цінний документ", "рідкісний документ".

Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків (С. Кулешов, О. Соколов). Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови: природні, штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика. Документ як знакова

система. Системи запису інформації (ручна, механічна, магнітна, оптична, фотографічна, електростатична), системи відтворення інформації (ручна, поліграфічна, механічна, магнітна, оптична, електростатична), системи знищення інформації (ручна, магнітна, оптична, теплова), історія становлення та розвитку.

Загальні документознавчі поняття: „документація", „документальний фонд", „документальний масив", „документальний ресурс", „документальний потік", „документообіг" та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/l 5127-2001 "Information and documentation: Vocabulary".