Національна академія Служби безпеки України Навчально-науковий інститут інформаційної безпеки Курсова робота на тему: «Характеристика спеціальних інформаційних операцій»

Виконала:

Студентка 3-го курсу

Групи І-093

Румак Ольга Олександрівна

Київ 2011р.

ПЛАН

Вступ

Розділ I.Аналіз спеціальних інформаційних операцій(СІО):теоретичний та практичний аспект.

1.1Сутність, види та методи спеціальних інформаційних операцій

1.2.Об’єкти впливу і класифікація спеціальних інформаційних

операцій

1.3.Методи дослідження спеціальних інформаційних операцій

1.4.Система захисту інформаційного простору від спеціальних

інформаційних операцій

1.5.Схема здійснення спеціальних інформаційних операцій

1.6. Сценарії спеціальних інформаційних операцій

1.7.Використання ЗМІ в спеціальних інформаційних операціях

Розділ ІІ.Особливості підготовки та ведення спеціальних інформаційних операцій.

2.1 Інформаційно-психологічне забезпечення операцій у зоні Перської затоки(1990-1991рр.)

Висновок

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Історія спеціальних інформаційних операцій налічує сторіччя. У дослідженні застосовується термінологія "спеціальні інформаційні операції", а не раніше прийнята "спеціальні психологічні операції" як така, що, більш чітко відповідає сутності об`єкта дослідження.Про їхнє успішне використання свідчить ще Старий Завіт (алегоричне сприйняття епізоду з Ієрехонськими трубами. Чимало прикладів здійснення спеціальних інформаційних операцій можна знайти у середньовічній історії. Класичними спеціальними інформаційними операціями можна вважати будь-які публічні страти, висилання новгородських дзвонів Іваном IV до Москви та їхнє наступне пошкодження через виривання язиків як покарання за заклики до бунту. Подібні дії були традиційними не тільки у Росії, а й в інших країнах Європи та світу взагалі (можна згадати піраміди з черепів ворогів великого Тамерлана); до них вдавалися у скрутну для влади годину.Класичним прикладом спеціальної інформаційної операції вважаються події навколо так званої Емської депеші, що відбулися у липні 1870 р. Канцлер Прусії О. Бісмарк, намагаючись створити привід для франко-пруської війни, викреслив кілька фраз з досить м`якого листа радника МЗС Прусії фон Абакена і передав цей текст до газет. Резонанс від публікації образливого для честі французького імператора Наполеона III документа змусив Францію розпочати воєнні дії у вигідний для Прусії час.Перше питання, що виникає під час дослідження спеціальних інформаційних операцій, стосується визначення цього поняття та його розмежування зі звичайними пропагандистськими кампаніями. Чітке та однозначне розв'язання цієї проблеми надасть можливість окреслити предмет і об`єкт дослідження.

."Пропаганда - це будь-яка інформація, ідеї, доктрини або спеціальні методи впливу на думки, емоції, настанови чи поведінку будь-якої спеціальної групи з метою отримання переваг, прямих чи не прямих".

"Інформаційні операції - це наперед сплановані психологічні дії у мирний і воєнний час на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію шляхом впливу на настанови та поведінку з метою досягнення політичних або воєнних переваг. Вони вміщують у себе психологічні дії зі стратегічними цілями, психологічні консолідуючі дії та психологічні дії з безпосередньої підтримки бойових дій" . У вузькому розумінні спеціальні інформаційні операції застосовуються збройними силами для деморалізації та дезорієнтації противника.

За результатами аналізу наведених визначень можна стверджувати, що у технологіях спеціальних інформаційних операцій використовуються пропагандистські методи, але не вичерпуються ними. Суттєвим є те, що до арсеналу інформаційних операцій, зокрема спеціальних, входить не тільки застосування, а й створення подій як псевдо, так і, сказати б, реальних. Наприклад, у пропагандистській кампанії можна використати вже скоєний терористичний акт, а у межах спеціальної інформаційної операції він, терористичний акт, може бути здійснений у пропагандистських цілях.

Пропагандистські технології є важливим інструментом спеціальних інформаційних операцій. Питання теорії пропаганди викладені та проаналізовані у багатьох роботах.

Огляд літератури.

Перед тим, як розглядати сучасний стан проблеми спеціальних інформаційних операцій, звернемося до історії та коротко проаналізуємо розвиток цього поняття.

Історія спеціальних інформаційних операцій, а відповідно, і спроби осмислення набутого досвіду формування теорії налічує тисячі років. Найбільше уваги цьому напряму було, зрозуміло, приділено у воєнній та спеціальній науках.

Однією з перших робіт можна назвати класичний твір Сунь-цзи "Про війну". Він вважав, що єдність народу і правителів (Шлях - за його термінологією, переклад поняття Дао, що використовував Сунь-цзи, словом "шлях" належить академіку М. Конраду - прим. авт.) є першою з п`яти основ війни . Створивши першу з відомих теорій спеціальних операцій, Сунь-цзи не обминув і проблему інформаційно-психологічних аспектів впливу на масову та індивідуальну свідомість. Запропонована мислителем класифікація агентів розвідки включає "шпигуна, який не повернеться". Основним його завданням є дезінформування противника. Значну увагу Сунь-цзи приділяє гаданням і чаклунству, розглядаючи їх передусім як засіб впливу на свідомість війська.

Інші давні китайські автори (У, Правитель області Шан, автори "Стратегем" тощо) також приділяють цій темі величезну увагу. Під час аналізу їхньої спадщини перед дослідником спеціальних інформаційних операцій постає завдання виокремлення власної проблематики із загального розгляду морально-психологічної підготовки військ та населення до ведення війн. Проте у роботах тогочасних китайських авторів ще важко розрізнити ці питання.

Антична традиція цікава своєю увагою до особистості та її поведінки у екстремальних ситуаціях. У таких творах, як "Записки про Галльську війну" Юлія Цезаря та пізніших за часом працях відомого візантійського історика Прокопія Кесарійського можна знайти і конкретні приклади та поради стосовно здійснення психологічного впливу на окремих осіб та військо противника за воєнних та мирних умов.

"Життєпис" Плутарха та грецькі міфи певною мірою є енциклопедією людської поведінки у граничних ситуаціях. Вони репрезентують зразки найкращих, найвищих та найганебніших, ницих людських пристрастей.

Значну увагу морально-політичній проблематиці, інформаційним основам державної і військової діяльності приділяли практично всі основні філософські школи античності, починаючи від софістів, Платона, Аристотеля до епікурейців і стоїків. Містично-релігійні течії античності чимало зробили для створення методів впливу на свідомість людини, про що свідчить детально розроблений ритуал містерій та неперевершений діоклетіанівський та візантійський імперський церемоніал.

Дуже велику увагу до дій, що пізніше отримали назву пропагандистських (а у відомому сенсі й спеціальних інформаційних) звертав і один з батьків сучасної політології - італієць Н. Макіавеллі. Багато сторінок його творів, зокрема "Володаря", присвячені проблемам психологічного впливу на підданих та противників . Макіавеллі ретельно розглядає питання доцільності акцій залякування та демонстрації правителем різних чеснот, вважаючи цей бік політичної діяльності одним з найважливіших для володарів.

Можна вважати, що давні та середньовічні автори порушили проблему, проте тогочасний рівень розвитку суспільства, а, відповідно, і науки не надавав можливості далеко просунутися у її розв`язанні. Проте в їхніх творах можна знайти багато конкретних порад та прикладів, що придатні для використання і зараз. Йдеться, передусім, про методи дезінформування воєного та, за певним припущенням, політичного противника, правила поведінки політичного діяча тощо.

Дійсної політичної актуальності проблеми спеціальних інформаційних операцій набули тільки у XX ст. Досвід першої світової війни привернув увагу науковців до проблематики пропаганди. Результат їхніх розвідок створив грунтовну базу для дослідження спеціальних інформаційних операцій надалі

Питання СІО знайшло певне відображення у науковій літературі. Так, зокрема, дві монографії Литвиненка О.В. “Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії” та “Інформаційні впливи та операції” досить ґрунтовно розкривають теоретичні аспекти проведення СІО. Зроблено короткий екскурс в історію “м’яких” методів впливу на громадськість. Окреслено методи захисту від застосування СІО, розглянуті їхні недоліки та переваги. Проте, в цих працях відчувається великий вплив американської школи з проблем інформаційних технологій. Замість того, щоб виробити єдину схему дослідження СІО, автор багато уваги приділяє аналізу пропаганди і методам її дослідження. Окремої уваги заслуговує книга російського професора С.Расторгуєва “Философия информационной войны” в якій зроблена спроба дослідити феномен інформаційної війни, а разом з тим й СІО з точки зору фізичних процесів, які відбуваються у світі. Тут простежується технологічний підхід до вивчення даної проблематики. Дотичними до теми нашого дослідження є праці Г.Почепцова, які носять узагальнюючий характер з питань теорії комунікації. Привертає увагу, також, нова книга цього автора “Информационно-политические технологии”, в якій зроблена спроба узагальнити та класифікувати методи інформаційної боротьби, що використовуються в політиці. Наведено ряд прикладів використання політичних технологій з політичного життя новітньої історії Росії та України. В цій роботі описане явище медіа-кризи, що виникає у суспільстві внаслідок здійснення інформаційних впливів. При підготовці до написання дослідження були опрацьовані книга С.Кара-Мурзи “Манипуляция сознанием” та хрестоматія Д.Райгородського в яких досліджені психологічні впливи пропаганди на свідомість громадськості. Стисло викладені рекомендації щодо того як потрібно ефективно проводити пропаганду. Книга С.Кари-Мурзи дає детальний опис того, як здійснюється маніпуляція свідомістю. Проблематика інформаційних операцій та інформаційних впливів ґрунтовно розкрита в колективній роботі російських дослідників “Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны”. Авторами був розроблений новий підхід представлення внутрішньої структури СІО, як комбінації основних її елементів – дезінформація, лобіювання, маніпуляція, шантаж.

Актуальність теми в галузі спеціальних інформаційних операцій (СІО), багатогранність форм і методів цієї роботи в науковому і практичному планах визначається тим, що сьогодні будь-яка країна світу потребує створення ефективної системи державної протидії спеціальним інформаційним операціям. Не секрет, що в наш час багато держав розглядають такі операції як ефективний інструмент реалізації зовнішньої політики.СІО дозволяє надавати інтенсивний вплив на різні процеси практично на всіх рівнях державного і суспільного устрою в будь-якій країні чи регіоні.

Сукупність проблем в цій галузі пояснюється невідповідністю між об'єктивною потребою у створенні такої системи і низьким ступенем готовності сучасного суспільства чинити активний опір будь-яким спробам маніпулювання суспільною свідомістю. Справа в тому, що в масовій свідомості громадян ще не зовсім сформувалося розуміння тієї загрози, яку можуть нести сучасні спеціальні операції при їх прихованому інформаційно-психологічний впливі. Особливо якщо використовувати їх у політичних цілях.

Ще одним невирішеним протиріччям СІО є те, що при інформаційному протиборстві використовуються ті ж новітні комунікаційні технології і базові елементи і способи комунікації, що і в інших соціальних процесах. Таким чином, цілеспрямоване інформаційно-психологічного вплив на людину є різновидом соціальних відносин, у чому, на мою думку, таїться особлива небезпека. СІО набуває все більш приховані форми.

Метою даної роботи є найбільш повне розкриття значення спеціальних інформаційних операцій при протистояннях і конфліктах в сучасному суспільстві з аналізом їх використання і застосування як зброї сучасних інформаційних воєн.

Об'єктом дослідження є комплексні інформаційні потоки, що представляють основу такого явища як спеціальні інформаційні операції.

Предметом вивчення є новітні спеціальні інформаційні операції які використовуються як засоби ведення інформаційних війн в сучасному суспільстві.

Для досягнення поставленої в роботі мети визначаються наступні завдання:

1. З’ясувати поняття, суть та значення поняття "Спеціальні інформаційні операції".

2. Дослідити алгоритм використання методів СІО

3. Виявити схеми здійснення спеціальних інформаційних операцій та сценарії

4.Вивчити особливості підготовки та ведення спеціальних інформаційних операцій.