12. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів
Загальноприйнятим є визначання образу, яке дав в свій час Л. Тимофєєв: „Образ – це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу і має естетичне значення”. Дане визначення як таке, що відображає естетичну суть образу Л. Тимофєєв протиставляє широковживаному, але термінологічно не конкретизованому визначенню образу, як узагальненого відображення дійсності у формі одиничного, індивідуального. В основі образу, як специфічної форми відображення дійсності лежить первинний, або так званий чуттєвий образ (конкретна чуттєва данність предмета відображення, коли реальність постає такою якою ми її бачимо чи могли б побачити, сприймаючи безпосередньо. Група вторинних значень поняття образ з`являється у зв`язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення. стосовно літ-худ твору образами називають як окремі словесні уявлення так звані „мікрообрази”, чи словесні образи, під якими найчастіше розуміють тропи та різноманітні синтаксичні фігури, так і більш значні смислові одиниці твору або його макробрази, до яких відносять зображених у творі людей, тварин,і т.д.
Система образів худ. твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1.Образи дійових осіб, у залежності від виконувальними ними художніх функцій і місця яке вини замають у загальній картині зображувального, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи : а) образи осіб, що виступають у твор і,як об`єкти розповіді (персонаж), б) образи осіб, що виступають у творі як суб`єкти розповіді ( герої які розповідають – оповідачі), в) образи осіб, що виступають у творі як суб`єкти розповіді і водночас як її об`єкти ( герої, що є учасниками тих подій про які вони розповідають – розповідачі). 2. Образ творця твору, суб`єкта зображення (що вбирає в себе як суб`єктів, так і об`єктів розповіді, а також і всі інші образи твору – образ автора) 3. Образ адресата твору, суб’єкта адресації, зображення звичайно називають образом читача. 4.образ природного оточення – пейзаж. 5. Образ речового оточення - інтер`єр.
- 1. Твір як феномен соціальної свідомості
- 5. Поняття мовної особистості
- 10. Мовна діяльність автора
- 12. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів
- 14. Образна тканина твору. Образність і експресивність
- 17. Твір як утілення задуму автора
- 9. Твір і текст
- 4. Твір як продукт мовної діяльності людини
- 23. Стиль як відображення способу мислення
- 21. Поняття про жанр
- 15. Експресивність. Емоційність. Емотивність Емоціогенність
- 27. Конструктивний принцип елементарного стилю
- 29. Факт як елемент фактологічної структури
- 34. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами
- 35. Неоднорідна тематична структура: асоціативний формальний зв'язок, асоціативний змістовий зв'язок (ситуативний асоціативний і предикативний асоціативний
- 36. Поняття про композицію. Елементи композиції
- 37. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми
- 57. Інтенція
- 64. Дезінформування
- 65. Маніпулювання
- 66. Лобіювання
- 62. Особливості породження мовлення
- 70. Авторський стиль
- 58. Види мовленнєвих актів
- 56. Структура мовленнєвого акту
- 53. Шпаруватість як особливість моделювання комунікативного акту твором
- 26. Ефективність і дієвість повідомлення
- 28. Особливості елементарного стилю
- 32. Логіко-поняттєві та асоціативні зв’язки між фактами
- 24. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- 39. Поняття архітектоніки. Елементи архітектоніки твору