Поняття масової комунікації.

Масова комунікація здійснюється за посередництвом масових медіа, які забезпечують професійний рівень повідомлень і безперервний процес постачання інф-ції для великих груп населення на різних територіях. Різновиди масової комунікації визначають або залежно від інституційно-прагматичної детермінованості комунікативних форм (реклама, паблік рилейшнз), або залежно від медіа, які накладають виразний відбиток своєї технологічної матеріальності на комунікативний імідж свого продукту (книга, преса, радіо, телебачення, інтернет).

Масова комунікація вбирає і трансформує зміст і структури усіх органічних, “первинних” видів спілкування. Тому і уявлення про масову комунікацію буде неповним, якщо вилучити його із контексту таких комунікативних практик, як інтраперсональні, інтерперсональні, групові і соціальні.

Основний інтерес досліджень масової комунікації зосереджений у зоні вияву через медіа соціальних значень і намірів. Різним аспектам цієї теми – загальнотеоретичним, структурно-семантичним чи вузько прикладним нормативним – присвячують себе медіасофія, аналіз дискурсу медіа, медіапрагматика. Усі ці напрями об’єднують у поняття медіалогії – сфери наукових зацікавлень, що вивчає феномен масової комунікації об’єднаними міждисциплінарними зусиллями.