20. Функціонально-смислові типи текстів. Особливості аналізу структури оповіді, опису, міркування.
Оповідь(хроном. лексеми, спочатку,потім), міркув. (аргумент-контрарг.) Основною метою текстів-розповідей є прагнення автора про щось повідомити, розповісти.
Будуючи текст-опис, ми маємо на меті створити у слухача або читача загальне уявлення про предмет, явище. А тому важливо, щоб в основу опису було покладено найістотніші ознаки описуваного об'єкта.
У тексті-міркуванні ставиться мета дати розгорнуту відповідь на поставлене в зачині цього тексту якесь запитання, навести доведення, пояснення, не порушивши при цьому причинно-наслідкових зв'язків.
Структурні компоненти тексту-розповіді- зав'язка, розгортання подій, кульмінація та розв'язка прямо співвідносяться з такими одинцями тексту як зачин, основна частина, кінцівка. Слід мати на увазі, що для невеликих за обсягом текстів-розповідей характерними є такі особливості: дієслова-присудки можуть стояти не тільки після підмета, а й перед ним, тобто по всьому тексту за незначними відхиленнями може бути витриманий зворотний порядок слів.
Головне призначення тексту-розповіді - відтворити хід зображуваних подій, показати, як розвивалася та чи інша подія. Автор тексту-опису ніби прагне відновити у читача або слухача зафіксований у мовленні образ певного предмета чи явища в усій його конкретній чуттєвості, якомога наочніше передати його стан. Цей тип мовлення призначається для характеристики явищ природи, предметів, осіб та інших об'єктів перелічуванням їхніх ознак. За стильовими ознаками тексти-описи, можуть бути різними. Найхарактернішими, контрастно-виразними є тексти-описи, які належать до наукового (науково-популярного) і художнього стилів.
Науковий опис характеризується більшою впорядкованістю перелічення ознак. У ньому не тільки називаються зовнішні ознаки предмета, а й дається характеристика його інших властивостей. Науковий опис прагне до граничної точності, тому в ньому нерідко вживаються слова-терміни.
На відміну від науково-популярного, художній опис характеризує предмет, особу, явище за допомогою художніх засобів - епітетів, метафор, порівнянь-та ін. У ньому не тільки перелічуються властивості описуваного об'єкта, а й дається його оцінна х-ка, що міститься переважно в кінцівці тексту.
Характерною структурною особливістю текстів-міркувань є те, що вони містять на своєму початку певну тезу (твердження), за якою йде її доведення або, навпаки, спростування.
Однією з найважливіших категорій лінгвістики тексту є його зв'язність. Це особливість полягає у наявності зв'язків між окремими реченнями, абзацами та складовими частинами.
-
Содержание
- 1. Визначення тексту в лінгвістиці і семіотиці.
- 2. Науки про текст. Семіотика, Риторика, герменевтика, лінгвістика, теорія дискурсу.
- 3. Структури репрезентації знань у тексті і комунікації. Поняття фрейму.
- 4. Семіотика як наука про текст і знак. Розділи семіотики. Семантика, синтактика, прагматика.
- 5. Трактування тексту у семіотиці. Текст як синтагматична сутність.
- 6. Структура знака за ф. Де Сосюром. Складники і відношення у структурі знака.
- Різновиди знаків за класифікацією ч. Пірса.
- Денотат і конотації.
- Теорія інтертекстуальності. Інтермедіальність.
- 10. Проблема правди і брехні у семіології. Псевдоподія, симулякр, віртуальний об'єкт.
- 11. Поняття міфу у масовій комунікації.
- Символ. Символ та ідентифікація. Види символів у масовій комунікації
- 13. Ідентичність і текст. Параметри ідентичності та їх вияв у тексті.
- 14.Поняття коммун-ції. Текстуальний компонент коммун-ції і комунікат. Вимір тексту.
- 15.Комунікація та її різновиди. Інтраперсональна, інтерперсональна, групова, організаційна, соціал. Комуні-ція.
- Поняття масової комунікації.
- 17.Моделі інформаційної трансмісії.
- Тип медіа і особливості тексту. Розвиток інформаційних технологій і еволюція текстуальних форм.
- 20. Функціонально-смислові типи текстів. Особливості аналізу структури оповіді, опису, міркування.
- Поняття тексту і дискурсу: спільне та відмінне. Вагомість контекстуально-прагматичних характеристик у теорії дискурсу.
- Дискурс як риторично-функціональний тип мовлення. Залежність між функцією і структурою дискурсу. Види дискурсів.
- Контекст дискурсу. Елементи контексту. Інтертекст, співтекст, контекст, підтекст.
- Види контекстів. Буттєвий і лінгвістичний контексти.
- 25. Зв’язність тексту. Смислова і формальна цілісність. Когерентність і когезія.
- 26. Асоціативний і логічний тип зв’язності у тексті
- 27. Когерентність як відповідність тексту єдиній смислогенеративній схемі. Рівні когерентності: глобальна, епізодична, локальна.
- 28. Цілісність тексту і поняття ізотопії.
- 29. Формально-композиційні елементи тексту. Заголовок як елемент структури і вид дискурсу.
- 30. Типи заголовків. Поняття заголовкового комплексу.