8.4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті

Газетним публікаціям частіше за все надають форми простого прямокутника, витягнутого вертикально чи горизонтально. Така форма спрощує верстку номера. Проте досвід показав, що сприй­няття ілюстрації не погіршується, якщо їй надати, наприклад, фор­ми кола, овалу та ін. Навпаки, така нестандартна форма приверне увагу читачів до ілюстрації.

Прямокутну форму ілюстрації легко змінити, зробивши у кліше виріз — з кута, збоку і навіть посередині. На місці такого вирізу можна розмістити заголовок (цілком або частково), текстові рядки чи підпис до ілюстрації. Виріз у кліше дає можливість легко об'єд­нати, змонтувати дві-три ілюстрації. Одна з них входить кутом у виріз, зроблений у другій.

Привабливо виглядає на газетній полосі вузький, сильно витяг­нутий вертикально фотознімок. Для чіткого виділення важливих ілюстрацій, наприклад, фотопортретів, їх виконують "в обтравку". Тло навколо головного зображення в цинкографії повністю витрав­люють, і тоді зображення рельєфно виділяється на білому тлі.

Обираючи форму ілюстрації, треба визначити її розміри. Перед­усім тут виходять зі змісту і значення ілюстрації на полосі та в усьому номері. Незалежно від величини ілюстрація може мати стан­дартний і нестандартний розмір.

Найбільш зручними для верстки є стандартні розміри кліше, кратні стандартним форматам текстових колонок. Вони дозволя­ють вільніше макетувати номер, у разі небхідності робити пере­верстку, переміщувати ілюстрації на полосі чи з однієї полоси на інші. Вони дають можливість заздалегідь створювати запас кліше, що їх можна буде використати в будь-якому номері.

Але в газеті розміщують ілюстрації і нестандартного розміру, наприклад, на 2 ¹/₂ чи 3 7₄ колонки. Це дозволяє, з одного боку, збільшити розмір ілюстрації, а з іншого — пожвавити полосу, порушивши одноманітність її оформлення.

Однак нестандартна ілюстрація "зв'язує" оформлювана у про­цесі макетування номера, заважає переверстці. Крім того, якщо ілюс­трація супроводжує газетний матеріал, вона завжди вимагає тек­стової обробки з одного чи з обох боків. Розміщення на полосі самостійної ілюстрації нестандартного розміру викликає необхід­ність ретельного розрахунку оформлення підпису до неї.

Звичайно, найкращий варіант визначення розмірів ілюстрації — це застосування поруч і стандартних, і нестандартних форматів. Використовуючи в основному в газеті ілюстрації стандартного роз­міру, треба інколи виносити на полосу й ілюстрації нестандартного розміру.

Іноді в газетах використовують комбіновані ілюстрації, з'єдную­чи при цьому два види зображення — напівтонове і штрихове. Наприклад, на фотознімку починають текст "шапки", який продов­жується за межами фотографії.

Поступово у практику оформлення газети входять кольорові ілюс­трації, виконані у двох чи навіть у трьох кольорах. Досвід ряду редакцій показав, що кольорові ілюстрації — сильний засіб поліп­шення оформлення газети.

Зміст і значення ілюстрацій визначають їх місце на газетній сто­рінці. Кожній ілюстрації властива певна композиція, вона може бути статичною чи динамічною; техніка зображення може збігати­ся зі шрифтом графічно (штрихові малюнки) чи не збігатися (то­нові ілюстрації), визначена вага плями іноді перевищує вагу плями такої ж площі шрифту, а іноді менша за неї. Макетуючи сторінку з ілюстраціями, треба враховувати всю різноманітність умов, але на­самперед звернути увагу на змістове значення кожної ілюстрації, зокрема на смисловий, логічний зв'язок між ними (якщо ілюстра­ції об'єднано в добірку).

Місце ілюстрації на полосі надає їй більшого чи меншого зна­чення. Через те, що газетна сторінка читається зверху вниз, а всередині спершу сприймається права сторінка, найвигіднішими місцями для ілюстрації будуть верх правої та лівої, низ правої та лівої сторінок. Ось чому найважливішу ілюстрацію на розвороті газети краще поставити зверху на правій полосі.

Розмір ілюстрацій на газетній сторінці обумовлюється їх змістом, а також масштабами зображення. Так, ілюстрацію суттєвого змісту, зменшення якої може зашкодити якості зображення (наприклад, портрет, де може зникнути тонкість характеристики), необхідно відтворити в порівняно великому форматі. Ілюстрації з дрібними деталями чи композиції з багатьма фігурами вимагають також мінімального зменшення і великого формату.

Компонуючи дві та більше ілюстрацій на газетній полосі чи роз­вороті, важливо зберегти відносний масштаб зображення. Так, роз­міщуючи на розвороті чи сторінці два портрети однакового значен­ня, слід подати їх в одному масштабі. Досить поширена помилка деяких газет полягає в тому, що редакції нехтують масштабністю знімків, особливо портретних.

Коли на газетній полосі розміщено текст та ілюстрації, бачимо ніби дві поверхні: світлу (текст) і чорну (ілюстрації). Ці поверхні необхідно максимально зблизити всіма засобами графічної компо­зиції: лінійками, кінцівками, відбивками, інакше зорові зображення лежатимуть у двох планах, через що єдність форми газетної полоси порушиться.

Якщо шрифт газетного матеріалу та ілюстрації за кольором і обсягом рівнозначні, вони наче змагаються за першість у компо­зиції газетної полоси. Тому завжди буває корисним зсув у бік більшої зорової просторової глибини одного з цих двох елементів оформлення.

Напівтонові кліше розміщують на полосі таким чином, щоб вони зрівноважували один одного. У деяких випадках рівновага дося­гається шляхом використання великих заголовків. Що ж до штри­хових зображальних елементів (у газетах це насамперед карикату­ри), то працівники секретаріатів більшості видань чомусь не врахо­вують їхніх особливостей. Карикатури, що мають великі білі по­верхні, можна зрівноважити тільки іншими малюнками чи "по­вітрям" у заголовках.

У руках досвідченого газетного оформлювача просторово-кольо­ровий аспект зображення — важливий засіб передачі змісту, коли за волею оформлювача композиція (частина сторінки, вся сторінка чи навіть увесь газетний номер) створює у читача то спокійне і ясне враження, то, навпаки, неспокійне, повне внутрішнього руху і динаміки.

Газета вимагає ритмічно чітких, логічно виправданих переходів від однієї частини до іншої, від одного матеріалу до іншого, законо­мірного розвитку елементів зовнішнього графічного оформлення у побудові її внутрішніх частин.

Елементи газетної полоси, які виконують різні функції в її ком­позиції, побудові, не можуть оформлюватись однаково, і це зрозумі­ло. Оформлювач залежно від змісту здійснює свій художньо-техніч­ний задум, по-своєму розставляє акценти. Тим самим на кожній газетній сторінці створюється своєрідне чергування елементів, на­сичених графічним матеріалом, з елементами, вирішеними менш цікаво. Від цього залежить місце того чи іншого матеріалу, тієї чи іншої ілюстрації.

Площа, яку ілюстрація заповнить на полосі, визначається її ваго­містю, змістом, загальною композицією сторінки. Головне, щоб розмір кожної фотографії чи малюнка визначався не випадковими обста­винами, а був обдуманий, свідомо визначений редакцією.

На практиці виробились усталені, подібні в загальних рисах за­соби композиційного розташування ілюстрацій на полосі. Серед них можна виділити такі побудови: блокову ілюстрацію, як правило, у рамці; діагональну (розміщення ілюстрацій по діагоналі полоси); кругову (оформлення ілюстраціями текстового матеріалу); стрічкову (послідовне розташування по вертикалі чи горизонталі); перехрес­ну (перехрещення двох зображальних рядів із загальним кадром посередині); центрову (розташування навколо основного знімка інших, що доповнюють у просторовому або часовому аспектах).

Такі композиційні побудови знаходять різне застосування в га­зетах і журналах. Газети частіше використовують блокове, діаго­нальне і стрічкове розташування ілюстрацій. Діапазон композицій­них вирішень у журналах є ширшим і фактично охоплює всі перелічені засоби.

Основним компонентом полоси за інформаційною значущістю є текст. Ця обставина обов'язково береться до уваги під час ілюстру­вання періодичних видань. У той же час оформлення окремої по­лоси може бути виконане з переважним використанням фотознімків. Частіше до цього звертаються в масових журналах, розміщуючи на сторінках розвороту багатокадрові фоторепортажі та фотонариси. Останнім часом так робить і більшість газет.

Висновки

Отже, зображувальні елементи чи ілюстрації — обов'язкова час­тина будь-якого видання (винятків з цього правила дуже мало). Кліше — це перше, що привертає увагу читача в газеті.

Ілюстрація виступає в газеті по-різному. Часто вона тільки супро­воджує текстовий матеріал, кореспонденцію, статтю, нарис (звідси бере свій початок і сам термін, латиною Шивігаге — освітлювати, супроводжувати). У таких випадках ілюстрація нерозривно зв'яза­на з текстом.

Дедалі більшого значення, однак, набуває самостійна ілюстрація — особливий вид газетного матеріалу, який повідомляє про події так само, як і решта газетних жанрів.

Рівень ілюстрування газети не може залежати від кількості на­друкованих у ній ілюстрацій — важливі їхні якість, вплив на чита­ча. Не випадково досвідчені оформлювачі вважають, що одна, але велика, виразна ілюстрація сильніше вплине на читача, ніж 3—4 дрібні невиразні знімки.

Змістовий і формальний аспекти аналізу ілюстрацій у періодичній пресі дозволяють виявити їх різновиди і з'ясувати місце у худож­ньо-технічному оформленні газет і журналів. Цілком очевидно, що ілюстрація не обмежується суто оформлювальною роллю, а розши­рює її, виступаючи на сторінках газет і журналів також у ролі візу­альної інформації, що констатує, інтерпретує різні сфери громад­ського життя. Такий широкий діапазон можливостей ілюстрацій обумовив їхню соціальну, політичну та естетичну значущість.

Кажучи про систематизоване оформлення зображувальних еле­ментів, передовсім треба чітко визначити місце тих чи інших фото­графій і малюнків у структурі видання та окремого номера залеж­но від їхніх значення і теми.

Необхідно визначити оптимальний розмір і кількість зображу­вальних полос, причому обов'язково виконувати правило: в розмі­щенні знімків треба дотримуватися певної різноманітності в жан­рах, планах і конфігураціях.

Крім того, графічні плями, що утворюються зображувальними елементами, мають знаходитись у рівновазі одна з одною, а також зі світлими і чорними площинами заголовних комплексів.

З допомогою ілюстрацій газетні полоси пожвавлюються, стають привабливішими і зручнішими для читання. Ілюстрації полегшу­ють сприйняття матеріалів, посилюють їхні переконливість та емоційність. їхня мета — не лише розважати, а й впливати на чи­тачів.

Запитання і завдання для самоперевірки

3. У чому полягає роль ілюстрацій у газеті?

4. Які функції виконують газетні ілюстрації?

5. Назвіть вимоги до ілюстрацій.

6. Які якості відрізняють зображальні матеріали від текстових?

5. Назвіть оптимальну кількість ілюстрацій на полосі форма- ту АЗ.

3. Яким чином визначається розмір кліше?

4. Що таке растр? Яка кількість ліній у стандартному растрі?

3. Формат кліше дорівнює 5 квадратам, висота — 3. Обчисліть його площу в петитних рядках на 2 ³/₄, на 2 7₄ квадрата.

4. Висота оригіналу 24 см, ширина — 18. Знайдіть висоту кліше, замовленого на 4,5, на 5,5 квадрата.

3. Які основні правила верстки кліше?

4. Які правила верстки текстівок?

5. Назвіть різновиди ілюстративних матеріалів.

6. Що таке виворітне кліше?

7. Якими мають бути клішовані заголовки?

8. Що таке кліше "в обтравку"?

16. Які особливості ілюстрування газети, в якій ви працюєте? Література

3. Балат А. В. Техника оформления газетной полосы. — 2-е изд., испр. и доп. — Минск: Изд-во БГУ, 1977. — С. 83—97.

4. Галкин С. И. Оформление газеты и журнала: от элемента к системе: Общее и особенное в художественно-техническом конструи­ровании периодических изданий. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — С. 51—59.

5. Графічне оформлення і випуск газети: Методичні вказівки для студентів ф-тів журналістики. — К.: КДУ, 1982. — С. 29—31.

6. Гуревич С. М. Оформление и выпуск районной газеты. — М.: Книга, 1969. — С. 52—61.

7. Ковтун В. Ф., Цыганов О. В. Максимум выразительности. — М.: Сов. Россия, 1972. — С. 66—78.

8. Оформление периодических изданий / Под ред. А. П. Кисе­лева. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. — С. 69—79.

3. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газе­ты: Учеб. пособие для студентов спец. "Журналистика". — 2-е изд., перераб. — М.: Высш. шк., 1977. — С. 160—169.

4. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газе­ты: Учеб.-метод, пособие. — 3-е изд., испр. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. — С. 44—46.

5. Прокопенко I. Б., Гутянсъка О. Б. Техніка газетної справи: Практикум. — К.: Вища школа: Вид-во при Київ, ун-ті, 1989. — С. 91—93.

3. Толкачев Е. Б. О техническом оформлении газеты: Заметки выпускающего. — М.: Искусство, 1956. — С. 9—14.

4. Цыганов О. Б. Режиссура газетного номера. — М.: Мысль, 1968. — С. 134—141.

5. Цыпленков К. М. Лицо газеты. — М.: Моск. рабочий, 1963. — С. 66—72.

6. Чичикина Н. Д. Оформление газеты. — Ростов н/Д: Изд-во Рост, ун-та, 1966. — С. 13—17.

Тема 9

ВЕРСТКА НОМЕРА ГАЗЕТИ

План

3. Верстка газети.

4. Типові недоліки верстки.

5. Різновиди верстки.

6. Верстка ілюстрацій.