6.5. Шрифтографія газетних заголовків
Всі елементи газетної графіки, безперечно, важливі. Але якщо спробувати визначити найголовніші з них, то, поза будь-яким сумнівом, ним буде шрифт.
Шрифти використовуються в газеті:
для набору текстів;
для виділення частини тексту або окремих матеріалів;
для набору і оформлення заголовків. Відповідно до цих завдань шрифти поділяються на:
текстові;
видільні;
титульні (заголовні).
Нам відомі засоби використання текстових шрифтів, способи виділення в тексті газетних матеріалів із допомогою шрифтів інших гарнітур, розрядки (тобто збільшення проміжків, пробілів між літерами слів, що їх треба виділити), з допомогою нешрифтових засобів виділення в тексті ("повітря", втяжки, підкреслення лініями окремих слів, речень та ін.).
Ми знаємо, що заголовок є органічною частиною газетного матеріалу, нерозривно з ним зв'язаний.
Ми вже ознайомились із різновидами, композицією заголовків, їх розміщенням на полосі.
Від чого ж залежить виразність заголовка?
Сила й виразність заголовка, крім того, про що вже було сказано, багато в чому залежать від розміру, тобто від кегля шрифту.
А чим визначається добір кегля для заголовка? Насамперед, значенням публікації та кількістю колонок, на які його розверстано; місцем заголовка на газетній полосі, обсягом тексту і значною мірою кількістю рядків заголовка. А ще — форматом газетної полоси: оскільки обсяг матеріалів у газеті формату А 2 значно більший, ніж у газеті формату А 3, то й заголовки в газеті формату А 2 набирають більшим кеглем.
Отже, чим важливіша стаття чи кореспонденція, тим більший шрифт використовується для набору заголовка.
Оформляючи заголовки, слід брати до уваги і накреслення шрифтів, і відмінність між ними:
за насиченістю (світлий, напівжирний, жирний);
за нахилом (прямий, курсивний (похилий));
за щільністю — нормальний (тобто середньої ємності, середньої компактності), вузький, широкий;
за декоративністю (контурні, декоративні, відтінювальні, штрихові).
Шрифти напівжирних і жирних накреслень виділяються на полосі значно краще, ніж шрифти світлого накреслення. Тому заголовки основних матеріалів набирають напівжирним або жирним шрифтом. Однак тут треба стежити, щоб не всі заголовки газетної полоси було набрано напівжирним або жирним шрифтом. Інакше це призведе до невиразності, одноманітності, і читачеві буде важко визначити найбільш значущий матеріал.
Тож слід пам'ятати, що заголовки набирають прямим і курсивним шрифтом, великими та малими літерами.
Взагалі, важливим є те, щоб на полосі напівжирні шрифти протистояли світлим, прямі — курсивним, нормальні — вузьким або широким.
Отож, хотілося б сказати таке: в газетах формату А 3 нерідко подрібнюють шрифти заголовків, мотивуючи це тим, що, мовляв, при цьому збільшується площа для тексту. Проте виграш кількох текстових рядків досить часто обертається програшем: дрібні, невиразні заголовки губляться на полосі, і важливі публікації залишаються непоміченими читачем. Тому навіть у газетах формату А 3 бажано набирати заголовки відносно великим шрифтом, не втрачаючи, звичайно, почуття міри.
Наведемо приблизні орієнтири кеглів заголовків для різних матеріалів газет формату А 3 залежно від їх обсягу і кількості колонок, на які їх розверстано.
Таблиця 2. Оптимальні розміри шрифтів заголовків
Кількість колонок, що на них розверстано матеріал | Кількість рядків у матеріалі | ||||
10—30 | 50—80 | 100—120 | 120—150 | 150 і більше | |
Кеглі (в пунктах) | |||||
Одна | 14—16 | 16—20 | 20—24 | — | — |
Дві | 16—20 | 20—24 | 24—28 | 28 | — |
Три | — | 24-28 | 24—28 | 28—36 | 36—42 |
Чотири | — | 24-28 | 28 | 28—36 | 36—42 |
Зазначимо, що в заголовках переважно використовується кегль 24—36.
Таблицю складено на основі публікацій районних, міських, обласних газет, що виходять форматом А 3.
Вона, звісно, не може служити еталоном, а є лише зразком, який можна брати за основу при складанні більш докладних і точних взірців.
Ви вже знаєте, що інколи звичайнісінька 20-рядкова замітка може бути підверстана десь унизу полоси із заголовком кегля 12—14. А інколи замітка такого ж розміру, але про вагомий факт, важливу подію, посяде місце на видноті, і кегль заголовка може становити 20—24 пункти.
Підзаголовки набирають, як правило, на дві сходинки менше основного заголовку (заголовок, наприклад, 36 пунктів, а підзаголовок — 24, 28—20, 24—16).
Рубрики, якщо говорити про формат А 3, набирають кеглем 10— 12 п. світлим або напівжирним великим кеглем; а на форматі А 2 — кеглем 12—14 пунктів, великим або малим, світлим чи напівжирним.
Є чотири основні стилі шрифтового оформлення заголовків.
- Тема 8. Ілюстраційне оформлення газети 157
- Тема 9. Верстка номера газети 181
- Тема 10. Макетування номера газети 191
- Історія оформлення періодичних видань.
- Обличчя видання.
- Головні складові газетної форми.
- 1.1. Оформлення газети — важлива частина роботи над номером
- 1.2. Історія оформлення періодичних видань
- 1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 1.4. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань
- 1.5. Обличчя видання
- 1.6. Головні складові газетної форми
- Тема 2
- Заголовна частина газети.
- Розділові засоби.
- Службові деталі.
- 2.1. Заголовна частина газети
- 2.2. Розділові засоби
- 2.3. Службові деталі
- 3.1. Формат газети
- 3.2. Обсяг газети
- 3.3. Формат полоси
- 3.4. Кількість і формат текстових колонок
- 4.1. Властивості композиції
- 4.2. Засоби композиції
- 4.3. Конструктивні особливості композиції полоси
- 4.4. Особливості композиції номера газети
- 4.5. Композиційно-графічна модель видання
- 5.1. Шрифтове виділення текстів
- 5.2. Виділення з допомогою формату
- 5.3. Композиційний метод
- 5.4. Графічний метод виділення
- 5.5. Комбінований метод виділення
- 5.6. Інші засоби виділення матеріалів
- Тема 6
- 6.1. Призначення заголовків
- 6.2. Види газетних заголовків
- 6.3. Архітектоніка газетного заголовка
- 6.4. Композиція заголовка
- 6.5. Шрифтографія газетних заголовків
- Малогарнітурний стиль оформлення заголовків.
- Багатогарнітурний систематизований стиль.
- Тема 7
- 7.3. "Підвал"
- 7.4. "Горище"
- 7.5. "Стояк"
- 7.6. "Розгортка"
- 7.7. Газетний розворот
- 7.8. Полоса суцільного тексту
- 7.9. Тематична сторінка
- 7.10. Обмінна та об'єднана сторінки
- 7.11. Газета в газеті
- 7.12. Тематичний номер газети
- 8.1. Значення ілюстрацій
- 8.2. Технічна підготовка зображальних матеріалів
- 8.3. Види ілюстрацій
- 8.4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті
- 9.1. Верстка газети
- 9.2. Типові недоліки верстки
- 9.3. Різновиди верстки
- 9.4. Верстка ілюстрацій
- Тема 10
- 10.1. Підготовка до макетування
- 10.2. Макет. Види макета
- 10.3. Процес макетування номера і полоси
- 10.4. Гранковий та безгранковий способи випуску газети
- 03151, Київ-151, вул. Волинська, 60