4.5. Композиційно-графічна модель видання

Сталість композиції, зовнішніх особливостей і ознак дає підста­ви для побудови композиційно-графічної моделі газети, що включає найтиповіші особливості її змісту і форми, головну тематику газети, її структуру, форми організації та подачі матеріалів, способи графічного вираження всіх змістових компонентів газети.

Вчені виділяють чотири основні властивості структури змісту та оформлення газети, на яких базується моделювання, а саме:

• стабільність основної тематики газети та її організації;

• стабільність графічних засобів оформлення газети;

• відображення в композиції та графіці газети особливостей типу видання, до якого вона належить;

• індивідуальність композиції та графіки кожної окремої газе­ти, що залежить від її специфіки, традицій, естетичних захоплень оформлювачів і можливостей поліграфічної бази.

Щодо стабільності структури змісту, то слід підкреслити, що і структура, і графіка розвиваються. Вони з часом змінюються, модернізуються, а тому їхня стабільність відносна.

Якісні зміни в оформленні газети починаються з того, що редак­ція переходить від імпровізаційного оформлення до системного уявлення про газету та її оформлення. Композиційно-графічна модель, отже, тільки тоді стає моделлю в точному значенні цього слова, коли вона створюється й реалізується на практиці як цілісна система композиційних і графічних принципів, що здатна переда­вати багатогранність, варіативність змісту газети із номера в номер і водночас забезпечувати стабільність обличчя газети, тобто зроби­ти образ видання звичним, добре відомим читачеві.

Описова модель — це ряд правил, у яких закріплено систему композиційних і графічних характеристик газети. У редакційній практиці ці правила часто оформлюються у вигляді пам'яток для співробітників газети.

Фізична модель також є системою композиційно-графічних ха­рактеристик газети, але закріпленою в графіці публікації постійних розділів, у розкладі шрифтів та інших графічних елементів і ком­плектів стандартних макетів різних полос, на основі яких здійсню­ється випуск газети. Порівняно з описовою, фізична модель має жорсткішу конструкцію. Для її розробки потрібен детальніший аналіз властивостей і закономірностей поведінки модельованого об'єкта.

Якою б не була глибина відображення в моделі властивостей композиції та графіки газети, модель — це спрощена схема оригі­налу. Тому зрозуміло, що, по-перше, модель не завжди може дати вичерпну програму дій, оскільки на практиці інколи виникають такі обставини, яких не передбачили розробники моделі. По-друге, стабільність композиції та графіки газети, що досягається з допомогою моделі, не можна абсолютизувати: недопустимо робити з моделі "мертву" схему, в яку не можна вносити ніяких змін. Ком­позиція і графіка тільки тоді успішно виконують свої завдання, коли вони діалектично поєднують у собі стабільність і динамізм. Це сполучення обумовлене як потребами змісту газети, так і психо­логічними особливостями читацького сприйняття. З одного боку, стабільність композиції та графіки вносить систематичність у ро­боту газети і сприяє швидкій орієнтації читачів під час ознайом­лення з черговим номером; з іншого боку, змістові газети власти­вий розвиток, рух, і це, безперечно, впливає на розвиток її форми, потребує заміни застарілих елементів форми. У свою чергу і чи­тачів не влаштовує одноманітність композиційних і графічних прийомів. По-третє, слід враховувати, що в моделі фіксуються суттєві аспекти композиції та графіки, властиві газеті протягом певного періоду. Діюча в газеті модель із часом змінюється новою.

Висновки

Гармонійно цілісна, добре організована композиція відзначаєть­ся пропорційністю, композиційною зрівноваженістю, стильовою єдністю форми елементів тощо. Внаслідок певного добору і взає­модії різних композиційних засобів та елементів композиція може виглядати динамічною чи статичною, яскравою чи спокійною, різною чи одноманітною.

Враження динаміки, руху чи, навпаки, спокою композиції скла­дається, головним чином, з допомогою таких засобів, як симетрія та асиметрія, рівновага, метр і ритм. Усі побудови, що ґрунтуються на асиметрії чи осьовій симетрії та використовують ламану конфі­гурацію матеріалів, діагональне розміщення ілюстрацій і тексту, тонових і кольорових акцентів, — динамічні. Композиція, в основі якої лежить площинна симетрія чи метричний повтор, вирізняється статичністю. Обираючи певні засоби, оформлювач керується як змістовими завданнями полоси, так і загальним характером ви­дання.

Від цього ж залежать яскравість, ефектність чи, навпаки, спокій­ний тон композиції. Яскраве оформлення досягається в основному з допомогою використання сильних контрастних елементів — ве­ликих, жирних заголовків, лінійок, численних ілюстрацій, виворіток, кольорових плям тощо. Застосування ж малоконтрастних елементів забезпечує спокійний тон композиції, що підкреслює діловий, функціональний характер оформлення.

Стосовно газети ми маємо говорити не про одну, а про декілька композицій, про різні їх рівні:

• про композицію газети як систему організації та розподілу матеріалів, зумовлену характером і традицією цієї газети;

• про композицію номера, в якій реалізуються загальні прин­ципи організації та розподілу матеріалів залежно від завдань дня і плану цього номера;

• про композицію полоси як спосіб розташування матеріалів із використанням зображальних засобів відповідно до конкретного змісту цієї частини номера та його загального тематично-жанрово­го і графічного ансамблю.

Запитання і завдання для самоперевірки

3. Дайте визначення композиції періодичного видання.

4. Назвіть основні властивості композиції.

3. У чому полягає сталість і універсальність елементів компо- зиції?

3. Які засоби композиції ви знаєте?

4. Що властиве цілісній композиції?

6. У чому полягає значення пропорційності в оформленні га- зети?

3. Що ви розумієте під масштабом у композиції?

4. Яку роль відіграють у композиції симетрія та асиметрія?

5. Визначіть функції контрасту в композиції.

3. Чим відрізняється метричність від ритмічності?

4. Які завдання в композиції виконує рівновага?

5. Назвіть види конструкцій матеріалів на полосі.

6. Що ви розумієте під тематичною структурою газети?

7. Дайте визначення композиційно-графічній моделі газети.

8. На яких властивостях змісту й оформлення газети будується моделювання?

9. Що таке описова й фізична моделі? У чому різниця між ними? Література

3. Балат А. В. Техника оформления газетной полосы. — 2-е изд., испр. и доп. — Минск: Изд-во БГУ, 1977. — С. 97—111.

4. Галкин С. И. Оформление газеты и журнала: от элемента к системе: Общее и особенное в художественно-техническом конструи­ровании периодических изданий. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.

— С. 88—121.

3. Горожанкин И. А., Горевалов С. И., Губаева Л. И., Козлов В. А. От рукописи к оттиску: Учеб. пособие по курсу "Технические средства редакции газеты". — Львов: Воен. ин-т культуры, 1991.

— С. 91—105.

3. Гуревич С. М. Номер газеты: Лекция. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. — С. 5—25.

4. Гуревич С. М. Оформление и выпуск районной газеты. — М.: Книга, 1969. — С. 67—102.

5. Киселев А. П. От содержания — к форме: Основные понятия и термины газетного оформления: Лекции. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. — С. 24—34.

6. Композиционно-графическое моделирование газеты: Метод, материалы к проведению практ. занятий по спецкурсу "Местная печать в системе средств массовой информации и пропаганды" для студентов фак. журналистики. — К.: КГУ, 1985. — С. 2—11.

7. Оформление периодических изданий / Под ред. А. П. Кисе­лева. — М.: Изд-во МГУ, 1988. — С. 97—149.

8. Оформлення газети: Методичні поради студентам. — К.: КДУ, 1978. — С. 18—19.

3. Попов Г. £., Гуревич С. М. Производство и оформление газе­ты: Учеб. пособие для студентов спец. "Журналистика". — 2-е изд., перераб. — М.: Высш. шк., 1977. — С. 170—174.

4. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газеты: Учеб.-метод, пособие. — 3-е изд., испр. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. _ с. 47—57.

12. Табашников И. Н. Газета делается по модели: Теория и опыт композиционно-графического моделирования: Учеб.-метод, пособие. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. — С. 3—91.

3. Учебная верстка: Метод, указания для студентов-заочников / Сост. А. Н. Кулаков. — 2-е изд., перераб. и доп. — Л.: ЛГУ, 1987. — С. 5—7.

4. Хёрлберш А. Сетка: модульная система конструирования и производства газет, журналов и книг: Пер. с англ. — М.: Книга, 1984. — С. 55—74.

5. Цыганов О. В. Режиссура газетного номера. — М.: Мысль, 1968. — С. 84—98.

Тема 5

ЗАСОБИ ВИДІЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ У ГАЗЕТІ

План

3. Шрифтове виділення текстів.

4. Виділення за допомогою формату.

5. Композиційний метод.

6. Графічний метод виділення.

7. Комбінований метод виділення.

8. Інші засоби виділення матеріалів.

Людина взяла газету і тут же переглянула її. Увага зупинилася на... А, до речі, в чому полягає сутність нашої уваги? На це запитання відпові­дають психологи. Вони вважають, що існують два види уваги: пасивна, яка потім переходить в активну.

Переглядаючи заголовки, ілюстрації в газеті, одна людина раптом концентрує увагу на певній статті, інша — на якомусь іншому матеріалі. Звичайно, кожна людина виявляє цікавість на­самперед до того, з чим вона ближче пов'язана життєвим досвідом чи своїми намаганнями. Без­перечно, значно більше людей прочитають стат­тю про побутові проблеми, ніж із якихось вузь­коспеціальних питань. Тобто відіграє роль те­

матика матеріалу. Однак є матеріали, котрі редакція намагається довести до кожного читача. І тут має виявитися талант оформ-лювача. Треба подати провідні матеріали так, щоб читач їх не тільки помітив, а й легко прочитав. Вони мають потрапляти на очі навіть за швидкого перегляду газети.

Використовуючи різні засоби виділення, журналіст звертає увагу читача на найважливіші моменти газетного номера або на важ­ливі частини в середині того чи іншого матеріалу — окремі слова, речення, абзаци.

Виділення матеріалу в газеті чи будь-якій його частині досягається з допомогою незвичних, нестандартних засобів оформлення.