3.1. Формат газети
Від формату газети залежить як кількість і обсяг текстових та ілюстративних матеріалів у номері, так і їх розташування й оформлення. Формат газети багато в чому обумовлює особливості її верстки, ілюстрування, використання текстових і титульних шрифтів, оформлення заголовків.
Але формат — не вільна характеристика, він не в останню чергу залежить від типу газети. Саме через формат тип газети найбільше здійснює вплив на інші компоненти газетної графіки. Під час вибору формату до уваги також беруться умови й можливості поліграфічного виробництва, національні традиції.
У світовій практиці можна виділити п'ять найпоширеніших груп газетних форматів. Найчастіше трапляється великий (світовий) формат. У нас його називають форматом А 2. У різних варіантах для великого формату характерним є розмір 420 х 594 мм. Досить широко використовується і рейнський формат. Для цього формату найбільш типовий розмір — 365 х 510 мм. Значна група газет видається середньоєвропейським форматом — приблизно 315 х 470 мм. Другим поширеним у світі є малий формат, його типовий розмір — 297 х 420 мм. Цей формат широко використовується нашою пресою і зветься АЗ. У журналістській літературі малий формат іще називають таблоїдним, однак для справжнього таблоїда характерним є розмір 300 х 370 мм. Перша газета такого формату з'явилась у Нью-Йорку під назвою "Ілюстрейтед дейлі ньюс" (змінивши назву на "Нью-Йорк дейлі ньюс", вона виходить і досі). Дуже швидко таблоїдна лихоманка охопила багато західних країн, насамперед Англію, де перший малий формат прийняла "Дейлі мірор". Не випадково протягом тривалого часу слова "таблоїд" і "жовта" преса були синонімами.
Головною причиною появи таблоїдів є їхня спрямованість на масового читача. Про це свідчать великі заголовки, енергійно складені тексти, значний обсяг ілюстрацій, широке використання двох фарб, велика кількість реклами. Але не варто забувати й суто утилітарну причину: малий формат зручніший для читання.
Близький до журнального розміру формат (210 х 297 мм) у газетній практиці застосовується порівняно рідко. В Україні цей формат має назву А 4.
Отже, в Україні використовуються три формати — А 2, АЗ та
А 4. Для газет, що друкуються на рулонних машинах іноземного виробництва, можливі також розміри 297 х 440 мм і 297 х 452 мм.
Формат газети визначається розмірами паперу, на якому вона друкується. Для газет із великим тиражем, що друкуються на ротаційних машинах, використовується рулонний папір. Для газет із невеликим тиражем (декілька тисяч примірників), що друкуються на плоскодрукувальних машинах, використовують флатовий папір (окремими аркушами).
В Україні флатовий газетний папір має декілька стандартних форматів: 600 х 840, 600 х 900, 700 х 900 мм та ін. Вибір цих форматів зумовлено тим, що повний аркуш паперу повинен мати площу 1 м2 (84 х 119 см = 9996 см2); пропорції боків аркуша паперу мають бути постійними, незалежно від того, в яку частку аркуша він фальцується; такій умові відповідає аркуш паперу, в якому короткий бік відноситься до довгого, як 1 до кореня квадратного з 2, чи приблизно як 1:1,4. Визначаючи формат ролевого паперу, вказують лише ширину поля. Ролевий газетний папір випускається такими стандартними форматами: 420, 600, 840, 1260, 1680 мм. Найбільш широко застосовується ролевий папір формату 840 мм. Для газет із великим тиражем, що друкуються на великих ротаційних агрегатах, використовується паперове поле шириною 1680 мм.
Стандартні формати А 2, А 3 і А 4 було введено ще 1928 р. На їх основі німецький вчений Вільгельм Оствальд розробив принципи "світового" формату 1:1,4, що про них ми вже згадували.
Відхилення у довжині й висоті газетної сторінки встановлюються технічними умовами. За формату А 3 ці відхилення не мають перевищувати ±1 мм. Однак у разі використання аркуша формату 600 х 840 мм і рулонного паперу шириною 600 мм можливе збільшення ширини газетної сторінки на 4 мм.
Стандартні формати наших газет вимірюються рівнозначними величинами. Висота сторінки наступного формату дорівнює ширині сторінки попереднього формату. Тому площа сторінки газети, що виходить форматом А 2, у 2 рази перевищує площу сторінки газети формату А 3 і в 4 рази — площу сторінки газети формату А 4.
Ця особливість дозволяє легко змінювати формат сторінок і шпальт у тій самій газеті, що має велике значення для планування номера, особливо для оформлення різних його розділів, тематичних сторінок і т. д. Часто змінювати формат не рекомендується, бо до постійного формату вже звикли читачі. Це слід робити лише в тих випадках, коли газеті треба надати незвичайного вигляду.
І за кордоном, і в Україні досить чітко виявляється двояка тенденція у використанні газетних форматів. З одного боку, деякі малоформатні газети переходять на великий формат, з іншого — дедалі більша кількість щотижневиків і спеціалізованих газет починає виходити форматом А 3 і навіть А 4.
Потяг до великого формату обумовлений рядом причин і творчого, і виробничого, і суто психологічного характеру. Малий формат веде до зменшення розміру матеріалів. За рахунок додаткових середників приблизно на 6% зменшується ємність газетної полоси. Крім того, деякі журналісти і читачі вважають малий формат недостатньо "солідним". Але ж малий формат — більш функціональний, ніж великий. Таку газету можна читати не лише вдома, а й у дорозі. Не випадково фахівці-газетярі вважають, що майбутнє газетної справи — за таблоїдним форматом.
- Тема 8. Ілюстраційне оформлення газети 157
- Тема 9. Верстка номера газети 181
- Тема 10. Макетування номера газети 191
- Історія оформлення періодичних видань.
- Обличчя видання.
- Головні складові газетної форми.
- 1.1. Оформлення газети — важлива частина роботи над номером
- 1.2. Історія оформлення періодичних видань
- 1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 1.4. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань
- 1.5. Обличчя видання
- 1.6. Головні складові газетної форми
- Тема 2
- Заголовна частина газети.
- Розділові засоби.
- Службові деталі.
- 2.1. Заголовна частина газети
- 2.2. Розділові засоби
- 2.3. Службові деталі
- 3.1. Формат газети
- 3.2. Обсяг газети
- 3.3. Формат полоси
- 3.4. Кількість і формат текстових колонок
- 4.1. Властивості композиції
- 4.2. Засоби композиції
- 4.3. Конструктивні особливості композиції полоси
- 4.4. Особливості композиції номера газети
- 4.5. Композиційно-графічна модель видання
- 5.1. Шрифтове виділення текстів
- 5.2. Виділення з допомогою формату
- 5.3. Композиційний метод
- 5.4. Графічний метод виділення
- 5.5. Комбінований метод виділення
- 5.6. Інші засоби виділення матеріалів
- Тема 6
- 6.1. Призначення заголовків
- 6.2. Види газетних заголовків
- 6.3. Архітектоніка газетного заголовка
- 6.4. Композиція заголовка
- 6.5. Шрифтографія газетних заголовків
- Малогарнітурний стиль оформлення заголовків.
- Багатогарнітурний систематизований стиль.
- Тема 7
- 7.3. "Підвал"
- 7.4. "Горище"
- 7.5. "Стояк"
- 7.6. "Розгортка"
- 7.7. Газетний розворот
- 7.8. Полоса суцільного тексту
- 7.9. Тематична сторінка
- 7.10. Обмінна та об'єднана сторінки
- 7.11. Газета в газеті
- 7.12. Тематичний номер газети
- 8.1. Значення ілюстрацій
- 8.2. Технічна підготовка зображальних матеріалів
- 8.3. Види ілюстрацій
- 8.4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті
- 9.1. Верстка газети
- 9.2. Типові недоліки верстки
- 9.3. Різновиди верстки
- 9.4. Верстка ілюстрацій
- Тема 10
- 10.1. Підготовка до макетування
- 10.2. Макет. Види макета
- 10.3. Процес макетування номера і полоси
- 10.4. Гранковий та безгранковий способи випуску газети
- 03151, Київ-151, вул. Волинська, 60