Експеримент

Його застосування в соціології є досить обмежене. Серед багатьох вчених побутує думка про неможливість застосування експериментальних методів при аналізі соціальної проблематики. Однак науці відомі, наприклад, соціальні експерименти Роберта Оуена, Фредеріка Тейлора чи Елтона Мейо, які намагалися створити для певних груп особливі умови життя чи праці, відмінні від загальноприйнятних і перевірити таким чином як це відобразиться на ефективності їхньої праці, або, у випадку Роберта Оуена, навіть як це вплине на саму сутність людини: чи зробить її красивішою, розумнішою, добрішою і т. ін. Нарешті, існують експерименти, які поставило саме життя: соціальні революції, реформи, експерименти в рамках різних соціальних груп і царин суспільного життя – педагогіки, економіки, права та ін.

Серед соціальних експериментів вирізняють природні і штучні. Природні– ті, що виникають незаплановано, стихійно. Наприклад, існує гіпотеза про те, що зі скасуванням колгоспів в українському селі відбудеться перехід до фермерського типу господарювання. Процес ліквідації колгоспів у багатьох областях нашої країни уже завершено. Чи увінчається експеримент зі скасування колгоспної системи успіхом у розвитку сільського господарства (а дана акція є фактично масштабним соціальним експериментом), ми дізнаємося уже в найближчі роки.

Штучний експериментмає значно менші масштаби. Як правило він ставиться у малій групі, або в обмеженому регіоні і його перебіг є контрольованим. Один із варіантів: створюють дві групи – експериментальну і контрольну. В першій запроваджують певні зміни, а у другій – залишають все по-старому. Контрольна група служить еталоном для порівняння.

ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ

Функція (з латинської,functio– виконання, відповідність, здійснення, відображення) – обов’язок, значення, призначення, роль.Зв’язки соціології з життям суспільства, її соціальна роль визначається насамперед тими функціями, які вона виконує.

В соціологічній літературі використовуються різні критерії і способи класифікації функцій соціології. Наприклад, А. Здравомисловвважає, що соціологія виконує 4 найважливіших функції: теоретичну, ідеологічну, критичну і інструментальну.Н. Черништакож відзначає 4 головних функції, але на її думку такими є: теоретико-пізнавальна, описово-інформаційна, функція соціального планування та прогностична. У підручнику під ред.В. Городяненкавиділено 7 основних функцій соціології: дві гносеологічних – теоретико-пізнавальну і світоглядно-ідеологічну; і 6 соціальних: практико-перетворювальну, прогностичну, організаційно-технологічну, критичну, гуманістичну, та функцію соціального планування. На думкуЖ. Тощенка, соціологія як суспільна наука виконує теоретико-пізнавальну й управлінську функції, котрі в свою чергу можуть утворювати похідні функції, залежні від перших двох: світоглядну, просвітницьку, прогностичну, профілактичну, практичну і т. ін.Е.Тадевосян, підкреслюючи, що соціологія виконує різноманітні функції, вважає, що усіх їх можна розділити на три основні: теоретико-пізнавальну, практично-політичну та ідейно-виховну. При цьому це розмежування не має бути надміру жорстким, не повинне виключати взаємозв’язок і взаємовплив зазначених функцій

Із вищевказаного можна зробити висновок, що соціологія як наука має багатоаспектне, багатоцільове призначення і виконує різноманітні функції, а привернення першочергової уваги до тих чи тих функцій є справою вибору конкретного дослідника .Пропонуємо розглянути детальніше наступні функції: теоретико-пізнавальну, описово-інформаційну, прогностичну та функцію соціального планування і соціальної технології.

1. Теоретико-пізнавальна функція покликана забезпечувати приріст нового знання про всі сфери суспільного життя, узагальнення суспільних явищ та процесів. Суть теоретико-пізнавальної функції полягає у формулюванні проблем соціальної реальності, розробці гіпотез, визначенні шляхів, методів та інструментарію соціологічного дослідження. Вона націлена на „виробництво” нових соціологічних знань.

2. Описово-інформаційна функція полягає в систематичному описуванні і нагромадженні матеріалу у вигляді різноманітних наукових звітів, статей, книг. Вони відображають справжню картину того соціального об’єкта, який вивчається дослідниками і на основі нагромаджених матеріалів робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення і т. ін.

3. Прогностична. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням коротко- або довготермінового прогнозу розвитку досліджуваного об`єкта. Завдяки прогностичній функції соціології можлива свідома перебудова і вдосконалення життя суспільства. Вироблення прогнозів відіграє важливе значення для всіх соціальних явищ, позаяк вони не лише вказують на необхідність певних змін, але й показують реальні можливості здійснення цих змін, виробляються практичні рекомендації і пропозиції щодо підвищення ефективності управління різними соціальними процесами. Прогноз є також потужним навчаючим і програмуючим інструментом. Застосовуючи прогнози для попередньої репетиції майбутнього, розпізнаючи попереджувальні знаки і драматичні події, котрі розгортаються услід за ними, люди можуть уникнути несподіванок, пристосуватися і діяти достатньо ефективно.

4. Функція соціального планування і соціальної технології призначена для визначення оптимального шляху вирішення соціальних проблем та методів і прийомів процедури управлінських рішень.