8.1. Значення ілюстрацій

Газета говорить зі своїм читачем не тільки з допомогою друкова­ного слова, а й мовою зорових образів (ілюстрацій).

У наш час ілюстрації нерідко тіснять на газетних шпальтах текст, ведуть самостійну розмову в зорових образах. Часто правдивий і яскравий фотознімок здатний дати більше, ніж багато сторінок тексту.

Ілюстрації в газетах доповнюють зміст матеріалів, дають мож­ливість побачити їх із нового, більш виразного боку. Існують ілюс­трації і як самостійні жанри у вигляді окремих фотографій, на­рисів, тематичних добірок. Тема і сюжет їх розглядаються само­стійно, а текст відіграє роль пояснювального підпису.

Оцінка ілюстрацій як творів мистецтва дуже складна і не може зводитися до будь-яких раз і назавжди встановлених правил, ре­цептів. Ілюстрації до того чи іншого газетного матеріалу оцінюються, головним чином, щодо відповідності змісту матеріалу і формаль­них ознак — кольору, композиції, техніки виконання. Оцінка ця завжди має бути цілісною, конкретною. Тільки завдяки нерозривній єдності форми і змісту газетна ілюстрація впливає на читача переконливо та емоційно.

Фотографія пояснює явище більш стисло, а в ряді випадків більш зрозуміло, ніж текст, у якому розповідається про нього. Річ у тім, що фотографії дають нам готовий образ. Ось чому часто, взявши до рук газету, читач зосереджує увагу на ілюстраціях — на цьому сильному психологічному елементі. Ілюстрації значно розширю­ють межі газетних матеріалів.

Не слід забувати і ще про одну обставину. З допомогою ілюстра­цій можна пожвавити газетні сторінки, зробити полоси привабливі­шими та зручнішими для читання.

Багато ілюстрацій спрямовано на розширення культурного кру­гозору читачів. Друкуючи фотографії та малюнки пізнавального характеру, газети сприяють поповненню знань читачів. Ілюстрації мають чудові якості — документальність і достовірність. Як і кож­ний газетний матеріал, ілюстрація має бути актуальною. Те, що цікавить сьогодні, завтра може втратити значення.

У кожній ілюстрації важливість її ідеї повинна бути підкреслена високою якістю фотографічного і поліграфічного виконання. Однак деякі газети, особливо районні, часто друкують ілюстрації недопус­тимо низької якості. Іноді важко розібрати, що ж надруковано на фотографії. Розповідаючи про дійсність, і малюнок, і фотографія мають конкретно і точно відображати факти й події життя. Слід, однак, підкреслити, що актуальність теми і точність її передачі ще не гарантують правильного сприйняття малюнка чи фотографії. Важлива ще й виразність ілюстрації.

Ілюстрація — один із елементів, які формують образ газети, її обличчя. Вона прикрашує газетну сторінку. При цьому завдяки своїй специфіці — наочності — ілюстрація справляє значний вплив на читачів.

Ці особливості газетної ілюстрації пояснюють той факт, що по­ступово вона посідає все більш важливе місце у номері. Зростає кількість ілюстрацій на полосах, урізноманітнюється їхня форма, підвищується відповідальність завдань, виконуваних ними.

Фотоілюстрація — невід'ємна частина газети. Вона відіграє різну роль на сторінках періодичної преси, у тому числі роль засобу ху­дожньо-технічного оформлення, причому їй відводиться особливе місце. Це обумовлено специфічністю фотографічного зображення: знімок є візуальною копією фрагментів дійсності. Некодована, графічно близька до дійсності мова знімка не просто виділяє фотоілюстрацію серед інших елементів художньо-технічного оформ­лення періодичних видань — вона ще й розширює можливості оформлення. Не менш важлива особливість фотоілюстрації — швид­кість сприйняття інформації, яка в ній вміщена. Якщо в текстово­му матеріалі об'єкт розгортається з кожним рядком і його образ відтворюється у свідомості читача поступово, то візуальна інформація знімка сприймається практично миттю.

Наочність, документальність і швидкість прочитання фотографій — усі ці особливості наділяють фотоілюстрацію великою магічною силою. Погляд читача затримується на фотографічних знімках.

Особливості фотоілюстрацій вимагають відповідного використан­ня їх у періодичній пресі. Передовсім необхідно враховувати двоє­дину роль ілюстрацій у газеті: вони формують графічне обличчя видання та змістовно його наповнюють. Це основне положення у фотоілюструванні. Як елемент оформлення, фотоілюстрація при­вертає увагу до матеріалу, що міститься на полосі, а змістовна її наповненість задовольняє потребу пізнання чи оцінки даного фак­ту чи явища. У сукупності та практичній моментальності двох по­токів — привертання уваги читача та пізнавальної функції — по­лягає перевага ілюстрацій над текстовими елементами.

Безперечно, можливості фотознімків і текстів розкривати дійсність не можуть бути рівнозначними. Слову властива універсальність. Можливості фотографії обмежені, вона поступається слову в поня­тійно-образній сфері, але найбільш повно виявляє свої можливості в конкретно-предметній. У названих межах ілюстрація впливає на читача ефективніше, ніж слово.

На цю обставину слід зважити, розробляючи номер газети чи журналу: відповідно мають плануватися тематика фотопублікацій та їхнє місце на полосі.

Як елемент художньо-технічного оформлення газети, фотоілюстра­ція виконує ряд функцій.

Вона використовується як засіб концентрації уваги читачів. Зав­дяки привабливості знімок відіграє роль зорового центру полоси. У композиційному плані фотоілюстрація начебто замикає на собі інші публікації та є вихідною точкою для знайомства зі змістом матеріалів полоси.

В останні роки у практиці оформлення періодичних видань ілюс­трації дедалі частіше використовують як засіб орієнтування. Найбільш послідовно та успішно застосовуються фотознімки як засіб орієнтування в газетах. У журналах це трапляється значно рідше.

Ілюстрації як засіб художнього оформлення мають велике зна­чення у формуванні естетичної привабливості газетних сторінок. По-перше, ілюстрації відіграють активну роль у конструюванні полоси, виступаючи в композиційній єдності з іншими елемента­ми; завдяки зображувальним матеріалам газетні сторінки набува­ють вигляду завершеного, гармонійного цілого. По-друге, художні переваги періодичних видань залежать також від зображальної досконалості надрукованих фотознімків. Обидва моменти однако­во важливі. Привабливість оформлення газети може знизити як композиційну незавершеність її графічної моделі, так і невиразність фотопублікацій. Ось чому газетні оформлювачі мають бути про­фесіоналами не тільки з питань розташування на полосі ілюстра­цій, а й оцінювання їхньої якості.

Слід зазначити, що ілюстрації як елемент оформлення мають іще одне значення: вони характеризують вид і тип періодичного видан­ня. Так, молодіжні газети за характером зображальних публікацій відрізняються від газет, розрахованих на ширшу аудиторію. За тією ж ознакою можна знайти різницю між газетою та журналом.

Усі перелічені функції розкривають можливості ілюстрацій. Ре­алізація цих можливостей передбачає, з одного боку, неформальний підхід до вибору матеріалу, боротьбу зі штампом; а з іншого, — вміле використання їх як елемента оформлення полоси.

Основні вимоги до ілюстрації: актуальність, правдивість, точність, виразність і зрозумілість.

Центральною фігурою в розробці ілюстрацій газети є фоторепор­тер чи фотокореспондент газети. Фотоапарат у його руках — це перо, а фотознімок чи серія знімків — замітка, нарис, стаття; вони мають бути повноцінними за змістом і майстерно виконаними в технічному аспекті. Недосконала апаратура, погано оснащена фо­толабораторія — все це, звісно, впливає на роботу фотокореспонден­та. Але, врешті-решт, якість виконання залежить від його майстер­ності й рівня культури. Вміння бачити, безперервний пошук теми, досконалі методи зйомки — запорука успіху.

Скільки ж фотознімків можна давати в одному номері, полосі? На одній полосі газети формату А 3 вміщують, як правило, дві-три ілюстрації. Щоправда, на полосі можна дати 4—5 знімків, але тільки в тому випадку, якщо вони однотемні. На це слід зважати, визнача­ючи оптимальну площу для ілюстрацій у газетному номері. Площа — величина непостійна і може, звичайно, змінюватися. Вона зале­жить від ряду моментів: обсягу газети (її формату, кількості полос), а насамперед, — від її типу, характеру. Так, у молодіжних, а тим більше в дитячих, виданнях ілюстрації охоплюють більшу площу, ніж у газетах іншого типу. Те саме спостерігається, якщо порівню­вати вечірні та ранкові газети. Матеріали вечірніх видань мають в основному інформаційний характер, тому тут частіше з'являються самостійні фоторепортажі, фотозамітки.

Виходячи з досвіду, накопиченого нашою пресою, можна реко­мендувати редакціям газет відводити ілюстраціям 15% усієї площі номера газети. В особливих випадках і залежно від типу видання її можна збільшувати до 25%.