1.2. Історія оформлення періодичних видань

Оформлення друкованої продукції має довгу історію та багаті традиції. У художньо-технічному оформленні вироблено численні засоби, в різні роки і з різним успіхом перевірені на практиці. По­ява і розвиток цих засобів супроводжували всі етапи розвитку га­зети і досить яскраво відображали рівень її культури на кожному етапі.

Відомо, що газета з'явилася пізніше від книги і попервах успадку­вала її форму — декілька маленьких одноколонкових сторінок, що повідомляли про різні події, іноді з зазначенням місця і дати. Це був прообраз сучасних газетних заголовків. Такими газетами-книгами були одні з перших періодичних видань в Європі — чотиристорінкова французька "Газет" (1631 р.), а також перша російська газета "Ведо-

мости", яка була створена Петром І 1702 р. Компактний формат, заставка-гравюра на міді, що відкривала окремі номери, надавали газетам ще більшої схожості з книжками та журналами.

На початку XVIII ст. англійський письменник і журналіст Дані-ель Дефо у своїй газеті "Ревю", що виходила з 1704 р. до 1712 р., запровадив репортаж, передову статтю, нарис, полемічні рубрики. Зовнішній вигляд газет завдяки цим нововведенням набув рис, які відрізняли газети від книг: періодичні видання почали розділяти­ся за тематичними і жанровими ознаками. З поділом сторінок на колонки зовнішня своєрідність газет стала помітнішою, у них визна­чилися специфічні засоби об'єднання та розмежування частин полоси з допомогою заголовків, лінійок, білого простору.

З поглибленням поділу праці між газетами й журналами газета ставала оперативним органом, який служив певним політичним колам (уряду, партіям, течіям) та особистим інтересам, швидко на­буваючи звичного для нас сучасного вигляду — комплекту аркушів, щільно завантаженого інформацією, коментарем, рекламою. Саме в цьому вигляді газета спроможна в найкоротший час повідомити читачеві безліч актуальних відомостей і допомогти йому розібра­тися в їхній значущості.

У середині XIX ст. в Росії, а також в Україні, більшість території якої тоді входила до складу Росії, встановилися еталони газетної форми, загальноприйняті в європейських країнах. Процесу стан­дартизації основних елементів цієї форми сприяло декілька фак­торів: розвиток буржуазних відносин, що нівелювали всі сфери матеріального і духовного виробництва, уніфікація в усьому світі друкарської техніки, а також традиційні зв'язки з Францією та Німеччиною. У багатьох дворянських сім'ях читали французькі газети, тому й не викликає подиву, що більшість редакторів нових газет вважали взірцем саме французькі видання. Наприклад, газе­та "Русский инвалид", започаткована 1815 р., повністю копіювала французькі "Журналь де Парі", "Журналь де Франс" та ін.

Це часом викликало критику читачів, але в цілому від запози­чення кращих європейських зразків газетна справа не постражда­ла і періодична преса не загубила тих своїх національних якостей, що були їй притаманні від початку. Однією з особливостей газет того часу була публікація на їхніх сторінках урядових документів, офіційних повідомлень. Офіційний характер газет надавав їм со­лідного, спокійного вигляду, тоді як комерційна основа газетних видань на Заході породжувала в них рекламне розмаїття. Однак з розвитком приватної капіталістичної преси газети для народу ("Ко-пейки", "Листки" та ін.) уподібнилися до періодики Заходу.

На стандартизацію оформлення російської та української періо­дики, орієнтацію її на європейські зразки значною мірою впливало те, що, не маючи власної поліграфічної промисловості, Росія виму­шена була закуповувати друкарське обладнання за кордоном, в ос­новному в Німеччині. Разом із машинами запозичувалась і техні­ка газетярської справи, правила й норми оформлення видань. Ма­люнки шрифтів також зазнали зовнішнього впливу, оскільки ос­новні словолитні заклади належали іноземним власникам. Най­більший з них, словолитня Бертгольда у Петербурзі, був філією бер­лінської фірми.

Крім однорідної технології поліграфічного виробництва та одна­кових у більшості країн навичок читання, є й інші фактори, що визначають єдність головних компонентів зовнішньої форми газет і журналів, хоч би в яких країнах вони видавались і хоч би яким політичним цілям служили.