5.1. Шрифтове виділення текстів
Для виділення в тексті будь-якого слова, речення, абзацу чи цілого матеріалу застосовуються шрифти тих самих гарнітур, що й для набору самих текстів (але не прямого світлого накреслення) — напівжирні прямі чи курсивні світлі (усі основні гарнітури текстових шрифтів мають напівжирні чи курсивні накреслення).
Напівжирні шрифти виділяють інтенсивніше, ніж курсив. Курсив гарно виглядає, і з його допомогою можна отримати м'яке й достатнє для читача виділення у тексті статті, але сприймається він важче, ніж шрифт прямого накреслення.
Гарним засобом виділення може бути застосування шрифтів незвичних для цієї газети кеглів. Щоб виділити матеріал на полосі, слід набрати його замість боргеса корпусом, навіть не змінюючи насиченості шрифту. Не часто, але все ж застосовується для виділення набір матеріалів великими літерами цього ж кегля.
Іноді для виділення використовується шрифт іншої гарнітури. Так, дуже часто застосовують прямий напівжирний шрифт стародавньої гарнітури того ж кегля, яким було набрано інші матеріали.
Існує ще один засіб виділення в тексті — розрядка, тобто збільшення проміжків між літерами слова. У наборі на лінотипі в цьому випадку використовуються пробільні матриці, товщина яких дорівнює У4 кегля (наприклад, у петиті це — 2 пункти). Застосування розрядки є небажаним для виділення великої за розміром частини тексту, тому що утруднює читання. При наборі тексту врозрядку треба відповідно збільшувати проміжок між словами, що виділяються.
Для подання в газетному тексті цитат можуть одночасно застосовуватися різні шрифти. При цьому навіть в одному реченні одні слова набирають, скажімо, напівжирним шрифтом, інші — курсивом. Але, як правило, цим засобом у газетах користуються рідко, оскільки такий набір є технічно складним.
Деякі автори зловживають підкресленнями в тексті рукопису, їм здається, що все в їхніх статтях важливе і на все треба звернути особливу увагу читача. Але коли підкреслених місць забагато, вплив шрифту, яким вони виділяються, знижується. До того ж текст, у якому переважає чорний шрифт, набуває неприємного вигляду.
Отже, шрифтовий метод виділення матеріалів передбачає набір іншим шрифтом, який малюнком, накресленням чи кеглем відрізняється від шрифту, що його найчастіше використовує газета. Тут можуть бути такі способу набору частини тексту:
своїм курсивом;
чужим світлим;
своїм напівжирним;
своїм урозрядку;
чужим напівжирним;
своїм світлим, але великими літерами;
чужим світлим із великими літерами;
своїм напівжирним із великими літерами;
чужим напівжирним з великими літерами.
З них найчастіше застосовується набір своїм і чужим напівжирним.
- Тема 8. Ілюстраційне оформлення газети 157
- Тема 9. Верстка номера газети 181
- Тема 10. Макетування номера газети 191
- Історія оформлення періодичних видань.
- Обличчя видання.
- Головні складові газетної форми.
- 1.1. Оформлення газети — важлива частина роботи над номером
- 1.2. Історія оформлення періодичних видань
- 1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- 1.4. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань
- 1.5. Обличчя видання
- 1.6. Головні складові газетної форми
- Тема 2
- Заголовна частина газети.
- Розділові засоби.
- Службові деталі.
- 2.1. Заголовна частина газети
- 2.2. Розділові засоби
- 2.3. Службові деталі
- 3.1. Формат газети
- 3.2. Обсяг газети
- 3.3. Формат полоси
- 3.4. Кількість і формат текстових колонок
- 4.1. Властивості композиції
- 4.2. Засоби композиції
- 4.3. Конструктивні особливості композиції полоси
- 4.4. Особливості композиції номера газети
- 4.5. Композиційно-графічна модель видання
- 5.1. Шрифтове виділення текстів
- 5.2. Виділення з допомогою формату
- 5.3. Композиційний метод
- 5.4. Графічний метод виділення
- 5.5. Комбінований метод виділення
- 5.6. Інші засоби виділення матеріалів
- Тема 6
- 6.1. Призначення заголовків
- 6.2. Види газетних заголовків
- 6.3. Архітектоніка газетного заголовка
- 6.4. Композиція заголовка
- 6.5. Шрифтографія газетних заголовків
- Малогарнітурний стиль оформлення заголовків.
- Багатогарнітурний систематизований стиль.
- Тема 7
- 7.3. "Підвал"
- 7.4. "Горище"
- 7.5. "Стояк"
- 7.6. "Розгортка"
- 7.7. Газетний розворот
- 7.8. Полоса суцільного тексту
- 7.9. Тематична сторінка
- 7.10. Обмінна та об'єднана сторінки
- 7.11. Газета в газеті
- 7.12. Тематичний номер газети
- 8.1. Значення ілюстрацій
- 8.2. Технічна підготовка зображальних матеріалів
- 8.3. Види ілюстрацій
- 8.4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті
- 9.1. Верстка газети
- 9.2. Типові недоліки верстки
- 9.3. Різновиди верстки
- 9.4. Верстка ілюстрацій
- Тема 10
- 10.1. Підготовка до макетування
- 10.2. Макет. Види макета
- 10.3. Процес макетування номера і полоси
- 10.4. Гранковий та безгранковий способи випуску газети
- 03151, Київ-151, вул. Волинська, 60