1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет

Оформлення газети — важлива ділянка журналістської творчості. Від технічного оформлення газети залежить вплив матеріалів на читача. Протягом століть людство виробило прості й чіткі закони і принципи технічного оформлення, що відповідають демократично­му характерові преси.

Ці загальні риси та ознаки оформлення властиві газетам і жур­налам різного типу, але разом з тим у кожній газеті поступово складається власний більш або менш сталий композиційно-графіч­ний тип. Тому актуальною виявляється проблема індивідуалізації зовнішнього вигляду друкарських видань у межах оформлюваль-них норм. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє комп­лексне і раціональне використання всіх художньо-поліграфічних засобів.

Стійка композиція номера — один з основних компонентів довготривалої моделі газети. Стабільність в оформленні пов'язана зі змістом, тематикою і жанровою структурою газети.

Звісно, головне у газеті — це зміст матеріалів. Саме він визначає форму публікацій, характер і стиль верстки, способи й засоби техніч­ного оформлення. Зміст матеріалів номера обумовлює як окремі елементи їх оформлення, так і взаємозв'язок, організацію в єдине ціле. Між змістом і формою газети й журналу існує постійний взає­мозв'язок.

Стійкість тематичної та жанрової композиції видання виробляє в читача своєрідну модель очікування, тобто поліпшує ознайомлен­ня з матеріалами номера, привчає шукати матеріали на звичному місті, виробляє готовність сприймати публікації номера в добре знайомих і звичних формах. Стійкість композиції газети ще не означає створення жорсткої, стандартної її схеми. Принцип тема­тичної та жанрової структури полягає в тому, що кожна полоса, розділ, добірка мають бути змістовними, композиційно завершеними. Матеріали номера слід розташовувати в точно продуманому, органі­зованому порядку. Не тільки зміст окремих матеріалів, а й їх спів­відношення, пропорції, розташування є важливими факторами і мають бути заздалегідь продуманими.

Макетуванням завершується формування випуску періодичного видання. Макет номера — це графічний план його верстки, який точно показує розміщення текстів та ілюстрацій, заголовків, руб­рик, форми подачі публікацій, місця й конфігурації кожної з них, авторських підписів та інших службових деталей.

У структурі та графіці газети виявляються типові особливості оформлення. У сучасній практиці газетної періодики вироблено кілька загальних способів верстки: проста, ламана, вертикальна, горизонтальна, брускова та ін.

Верстка та оформлення є своєрідним коментарем до змісту номе­ра, вони сприяють вираженню ідеї з допомогою технічних і худож­ніх засобів. Завдяки оформленню повідомлення набуває здатності впливати на читача ще до прочитання, викликаючи в нього бажан­ня ознайомитися з матеріалом, активізуючи читацький інтерес.

У сучасній практиці преси дедалі більшу роль відіграє заголов­ний комплекс. Різні його варіанти допомагають читачеві швидко отримати уявлення про зміст номера. Оформлення заголовного комплексу має ясно і чітко доносити зміст кожної публікації, кожного номера.

Вісниками новин також виступають ілюстрації — фотографічні та ін. Ілюстрації в пресі — це самостійний засіб інформації, причо­му як пізнавальної, так і емоційно-естетичної.

Велике значення в пошуках обличчя видання мають набірно-графічні засоби оформлення — лінійки, рамки, колонцифри і т. ін.

Рівень оформлювального мистецтва багато в чому залежить від стану і перспектив розвитку матеріальної бази друку. Розробка електронних способів верстки, значне поширення офсетного друку, фотонабору, автоматизації редакційно-видавничих процесів дозво­лили значно поліпшити оформлення періодичних видань.

Форма та оформлення газети — поняття, на перший погляд, то­тожні, але це не так. Під оформленням ми розуміємо художньо-технічний процес, що включає вибір та застосування шрифтів, ілюс­трацій, способи розміщення матеріалів, засновані на використанні законів контрасту, пропорції, ритму та ін. Це — найсуттєвіша ланка у формотворенні газети, але не єдина. Поєднання її з іншими фор­мотворними процесами та явищами і складає газетну форму, тобто особливу фізичну конструкцію, зумовлену змістом газети та її при­значенням у суспільстві.

Початкові елементи цієї конструкції — формат, обсяг, колонки. Вони відрізняють газетну форму від решти форм друкованої про­дукції, періодичної та неперіодичної. Ці елементи газетної форми — результат тривалої історичної еволюції, в процесі якої вони зміню­валися. Видавців і читачів перших газет, мабуть, задовольняли книж­ковий формат і невеликий обсяг. Публікація декількох новин полі­тичного чи економічного змісту не потребувала особливої конструк­ції, яка відрізнялася б від конструкції книги.

Необхідність збільшення формату, обсягу газети і поділу її полос на колонки з'явилася згодом, коли збільшився потік інформації, а газета стала більш масовою, коли вона почала наповнюватися по­відомленнями найрізноманітнішого характеру — офіційними й розважальними, комерційними та белетристичними, текстовими та ілюстративними. Основною технічною межею і мірою для газет­них матеріалів, рубрик, добірок стали полоси і колонки.

Підпорядкованість усіх елементів газети її змістові відіграє про­відну роль на всіх етапах формотворення газети. Коли в минулому столітті американські видавці почали випускати газети "прости­радлом", то читачі не прийняли їх тому, що було незручно тримати їх під час читання. І навпаки, газети-таблоїди набули значного поширення завдяки тому, що малоформатну газету зручно читати й перегортати не тільки вдома, а й у дорозі.

Критерій доцільності впливає і на такі формотворні елементи газети, як папір і фарба. Тимчасовість використання газети, опера­тивність її випуску, періодична зміна номерів від початку визначи­ли нижчі, порівняно з книгою, поліграфічні якості цих елементів у газеті та зміни в її естетичному рівні.

Отже, форма газети — це форма просторової організації газетних матеріалів. Іншими словами, це розмірна модель, що склалася істо­рично. Вона забезпечує газеті виконання її функцій. У головних ознаках ця модель універсальна, що відповідає характерові газети як засобу спілкування і технології її виробництва.

Розмірна модель так само задається оформлювачеві, як і зміст. Це означає, що суб'єктивний процес оформлення від початку спи­рається на дві об'єктивні посилки — зміст газети та її розмірну модель. Зміст відіграє провідну роль у визначенні характеру оформ­лення, але й розмірна модель не залишається осторонь. Навіть більше, формат і обсяг газети, зумовлені її специфікою, змістом і призначенням, диктують і змістові, і оформленню визначені розмірні норми, порушення яких призводить до порушення всієї конструкції газети. Народжений у секретаріатах редакцій афоризм про те, що полоса не гумова, якраз і виражає ту елементарну істину, що в га­зеті чи в її окремій частині не можна вмістити понад те, що дозво­ляють фізичні межі.

Отже, ми бачимо, що формат і обсяг газети, які разом із колонка­ми складають форму просторової організації текстових та ілюстра­тивних матеріалів, відіграють щодо цих матеріалів активну роль. Ця активність форми зростає чи зменшується залежно від того, з якою ланкою розмірної моделі верстальник має справу: верхня частина полоси швидше впаде в око читачеві, ніж нижня, перша полоса читається раніше від внутрішніх і т. д. Використовуючи ці особливості читацького сприйняття газетної форми, оформлювач відповідно розташовує матеріали, виносить головні з них на видні місця і посилює їх графічними акцентами. Оформлення газети пов'язане з її змістом як безпосередньо (з урахуванням значущості окремих матеріалів), так і опосередковано — через форму просто­рової організації матеріалів (з урахуванням різної значущості ок­ремих частин цієї форми).

Але цим взаємодія між змістом і зовнішніми елементами газет­ної форми не обмежується. Тут слід сказати про внутрішню літера­турну форму газети. Зміст газети складають не якісь тексти та ілюстрації, а матеріали, що мають конкретні жанрові й стилістичні

ознаки. Це — замітка, репортаж, кореспонденція, інтерв'ю, огляд, стаття, нарис, фейлетон та ін. А ще — документальні й художні фотоілюстрації, малюнки, карикатури, карти, схеми тощо.

Як і розмірна модель, жанр теж значною мірою обумовлює фізичні межі матеріалів (стаття — більша за кореспонденцію, кореспонден­ція — більша за замітку і т. д.) та їх розташування в газеті (пере­дова — на початку номера, спорт і довідки — наприкінці, головні матеріали — на внутрішніх полосах). Ще більшою мірою літера­турна форма матеріалів впливає на їхнє індивідуальне графічне оформлення. Фейлетон чи вірші мають бути оформленими інакше, ніж стаття чи кореспонденція. На практиці трапляються різні ви­падки. У більшості газет серйозно ставляться до графічного оформ­лення. Але є газети, творці яких не замислюються над індивідуалі­зацією графічного оформлення матеріалів стосовно їх змісту і літе­ратурної форми. У таких газетах заголовок передової статті можуть набрати рукописним шрифтом, критичну кореспонденцію обрамити декоративною лінійкою, а ліричній добірці надати графічної чіткості.

Це свідчить про професійне невміння, поганий смак і зневажли­ве ставлення до зовнішнього вигляду газети.

Єдність змісту й газетної форми вимагає відповідності всіх її розмірних, графічних та інших елементів внутрішній, літературній формі окремих частин змісту. Тільки за цих умов зміст у газеті набуває потрібної форми. Взаємодія між змістом і формою у газеті — це складний процес, опосередкований як просторовою, так і внут­рішньою організацією матеріалів. Оформлення і тут виступає в ролі активної творчої ланки, яка зв'язує всі елементи змісту і форми в єдиний газетний організм.