7.5. "Стояк"

"Стояк" — це спосіб розміщення значного за обсягом текстово­го матеріалу у верхній частині полоси (на 3—4 колонки), здебіль­шого — до "підвалу".

Часто редакції практикують "стояк" і на ²/₃, і на ³/₄ висоти полоси, а то й до низу газетної полоси.

Застереження. Великий суцільний шматок тексту (його в ре­дакціях називають "цеглиною") читається зі значним ускладнен­ням. Тому, щоб поліпшити оформлення "стояка", зробити його більш читабельним, можна застосовувати кілька способів, відомих і пере­вірених практикою.

Підверстка

Великоблочну статтю розверстують не на всю висоту полоси. Нижню частину, під "стояком", заповнює інший, невеликий за обся­гом, матеріал — його і називають підверсткою, тобто його й підвер­стують, підставляють під інший, великий матеріал. Це може бути навіть коротка замітка, набрана інколи для контрасту іншим фор­матом або іншим шрифтом.

Отже, підверстка — це невеликий за обсягом матеріал (тек­стовий, ілюстраційний) у газеті, який підставляють під інший матеріал (чи добірку), завершуючи цим компонування полоси.

Ще краще — поділити "стояк" на кілька тематичних чи смисло­вих частин і дати кожній з них свій підзаголовок. Якщо це важко зробити, слід подумати над тим, як і де саме встановити ініціальні літери (виходячи, звичайно, зі змістового поділу тексту "стояка").

Може виявитися доцільним і розчленування тексту "стояка" циф­рами — 1, 2, 3, 4 тощо.

Пригадаймо.

Що таке ініціали, або інакше — ініціальна літера? Це перша літе­ра збільшеного кегля, якою починається перше слово публікації чи її частини. У редакційному побуті має назву "ліхтарик".

У газетах ініціал є засобом позначення початку розділів або ж відокремлення частин великих за обсягом матеріалів.

Бувають набірні ініціали.

Бувають мальовані ініціали (спеціально виконані художником і відтворені у кліше).

Є й гравіровані ініціали, вирізані штихелем на металі. (Штихель — різець, інструмент для гравірування.)

Текстову одноманітність "стояка" можна з успіхом перебороти й іншими способами. Наприклад, заверстати у нього ілюстрації, пов'язані з темою. Можна окремі уривки зі статті, заверстаної "стояком", подати в рамках із тонких чи подвійних лінійок. Не слід забувати і про вирізнювальні шрифти: ними набирають най­важливіші абзаци, а то й цілі частини "стояка".

Крім того, оформлювачі вже давно помітили, що сприймання ве­ликого текстового матеріалу можна полегшити, змінивши його зви­чайну прямокутну конфігурацію, застосувуючи для цього засоби ламаної верстки. Наприклад, велику статтю розверстують на ко­лонки, нерівні за висотою — дві довгі, одна чи дві короткі тощо.