Критерії оцінки аналітичної інформації
Інформаційна база складається з двох частин: зовнішньої та внутрішньої. Остання, в свою чергу, включає три групи масивів:
нормативно-планові та довідкові дані;
фактичні відомості;
спеціальні масиви.
Крім того, є й гака група, яка характеризує вихідну інформацію, яка формується в процесі обробки (разом або окремо) нормативно-планових і фактичних даних.
Організація збирання, обробки та використання відомостей про зовнішнє середовище розглядається окремо в інформаційних системах. Зовнішня інформація тісно пов'язана з внутрішньою інформацією різних організаційно-економічних і соціальних об'єктів управління. Серед форм, що представляють первинну інформацію, виділяють: текстову, табличну та матричну, графічну (календарні, сітьові графіки, графіки функціональної залежності між параметрами, динамічних змін параметрів) тощо.
Внутрішня інформація характеризує всі процеси га явища, стан га інше, які виражаються через характер внутрішнього середовища, а також нормативно-плановими, довідковими, договірними й іншими даними, що певний час використовуються без змін, або коли перетворювання здійснюються частково.
Зовнішня інформація має ключове значення. Вона є складною за структурою і великою за обсягами. Ця інформація складає таку предметну область, яка характеризує зовнішнє середовище й орієнтована на джерела та методичні прийоми, за допомогою яких можна одержати всі необхідні відомості про події та ситуації, що складаються на зовнішньому ринку.
Збір й обробку даних про навколишнє середовище здійснює інформаційна система, яка будується (при системному підході до
22
організації одержання, обробки, аналізу відомостей у процесі вироблення управлінських рішень) на основі комплексності й ув'язки всіх компонентів її предметної області, що досягається застосуванням сучасних засобів обчислювальної та інформаційної техніки. Основними принципами формування й використання інформації в зазначеній системі є: актуальність, що означає реальне відображення в кожний момент часу стану зовнішнього середовища, а тому потрібно щодня чи щогодини оновлювати відповідні бази даних; вірогідність даних, що дає можливість знати про об'єктивний стан і розвиток навколишнього середовища, ринку; повнота відображення, необхідна для об'єктивного обліку всіх факторів, що впливають або формують зовнішнє середовище; релевантність даних, що дозволяє одержати необхідну інформацію в певній відповідності зі сформованими вимогами та запобігти роботі з непотрібними даними; цілеспрямованість даних, що допомагає орієнтуватися на конкретні цілі та завдання у сфері зовнішнього ринку; інформаційна єдність, що дозволяє розробляти таку систему показників, за якої були б неможливі протиріччя у висновках і неузгодженість первинних і похідних даних. Споживчі показники якості інформації: репрезентативність - правильність відбору та формування відомостей з метою адекватного віддзеркалення властивостей об’єкта. Порушення цього нерідко приводить до істотних погрішностей. Найважливіші параметри репрезентативності: відповідність певній концепції, на базі якої сформульовано початкове поняття; обґрунтованість відбору істот них ознак і зв'язків явища, що відображається; достатність (повнота) інформації - мінімальний, але остатній для ухвалення правильного рішення склад (набір) 23
показників. Це поняття пов'язане з її смисловим змістом (семантикою) і прагматикою. Як неповна, тобто недостатня для ухвалення правильного рішення, так і надмірна інформація знижує ефективність ухвалюваних користувачем рішень; доступність сприйняттю користувача - виконання відповідних процедур отримання та перетворення. Наприклад, в інформаційній системі відомості подаються у доступній і зручній для сприйняття формі. Це досягається, зокрема, і шляхом узгодження їх семантичної форми з тезаурусом користувача; актуальність - ступінь збереження цінності інформації для управління у момент її використання. Залежить від динаміки зміни її характеристик та інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даних; точність - ступінь близькості отримуваної інформації до реального стану об'єкта, процесу, явища; достовірність - здатність відомостей відображати реально існуючі об'єкти з необхідною докладністю. Вимірюється] довірчою вірогідністю потрібної точності (значення параметра, що відображається інформацією, відрізняється від дійсного в межах необхідної точності); стійкість - здатність інформації реагувати на зміни початкових даних без порушення необхідної точності. Стійкість інформації, як і репрезентативність, обумовлена вибраною методикою її відбору та формування. Репрезентативність, змістовність, достатність, доступність, стійкість цілком визначаються па методичному рівні розробки інформаційних систем. Актуальність, своєчасність, точність і достовірність обумовлюються більшою мірою також на методичному рівні. Проте на їх величину істотно впливає і характер функціонування системи, в першу чергу, її надійність. При цьому параметри актуальності та точності жорстко пов'язані відповідно з параметрами своєчасності та достовірності Оцінка результату інформаційно-аналітичної роботи: порожня інформація (непридатна для ухвалення відповідних ] рішень);
- Критерії оцінки аналітичної інформації
- Джерела інформації
- Дезінформація
- Інформаційний пошук
- Зміст інформаційно-аналітичної роботи
- Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- Поняття «документ» і його види. Документний ресурс
- Методи розробки гіпотез і вимоги до них
- Базові аналітичні методики
- Реферування й анотування
- Поняття «реферат»
- Види рефератів
- Етапи реферування
- Підготовка оглядової інформації. Видання
- Специфічні риси огляду
- Поняття «видання». Види видань
- 2.4. Підготовка окремих видів інформаційних документів
- Аналітичний документ
- Мережа інформаційно-аналітичних структур
- Види розвідувальної інформації
- Особливості розвідувальної інформації