logo search
методологія

30. Соціометричний метод

Соціометрія - теорія вивчення міжособових відносин;

(інші визначення)

Соціометричний метод – метод збору первинної соціальної інформації про міжособистісні відносини в малих соціальних групах.

Ціль: вивчення міжособистісних відносин членів малих соціальних груп (в соціології) і міжособистісних комунікацій (в соціокомунікації) з метою їх покращення і удосконалення.

Під соціометричними методами розуміються методи дослідження структури відносин між будь-якими соціальними об'єктвми. З цього визначення витікає і основне обмеження області використання соціометрії: досліджувані соціальні об'єкти (це може бути мала група, підприємство чи організація) являють собою певну систему, вивчення якої зовсім не вичерпується описом структури відносин між її елементами

Одним з основних соціометричних методів є соціометричне опитування, а соціометричним критерієм – запитання соціометричної анкети (тесту), в якій респондентам пропонується обрати одного або декількох членів досліджуваної групи. Соціометричне опитування істотно відрізняється від інших видів соціологічного опитування за характером вихідних даних, способами їхнього представлення, процедурою опитування та методах аналізу зібраної інформації. На відміну від інших видів опитування результатом виміру тут є не характеристика респондента, а взаємини між респондентами.

Соціометричний метод опитування — один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв'язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу. Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо.

Метод опитування і соціометричного тестування в ході досліджень доповнюються методами спостереження і аналізу документів, котрі ніколи не виступають як самостійні методи, а тільки як допоміжні, тобто такі, що здатні дослідити тільки один якийсь аспект дослідження або підтвердити результати, що отримані за допомогою інших методів.

В науках, де використовується метод: соціологія, соціокомунікація, психологія,

Соціометричний метод на сьогоднішній день - один з найбільш ефективних і, мабуть, найбільш перспективних методів соціально-психологічних досліджень малих груп, а також один з найбільш поширених методів вивчення особистості як елемента соціальної групи. Соціометричний метод дозволяє вирішити дві важливі задачі: по-перше, він застосовується для дослідження міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення і вдосконалення. По-друге, він дозволяє соціологу вивчити будову малих соціальних груп. Це особливо відноситься до вивчення неофіційних відносин. Тому перед соціометричним методом стоїть завдання отримати ту соціологічну інформацію, яку іншими методами добути майже неможливо.

Це не обовязково:

Соціометричний критерій повинен: 

а) націлювати суб'єкт на вибір іншого члена групи для спільного вирішення того чи іншого завдання чи відхилення його;

б) не допускати обмежень щодо вибору відхилення будь-кого з членів чітко окресленої групи;

в) бути зрозумілим усім членам групи, а також цікавим, якщо не всім, то більшості з них;

г) переконувати людину в практичній спрямованості опитування.

Соціометричні критерії поділяють на два основні класи: комунікативні і гностичні.

Комунікативні критерії використовують для того, щоб виміряти реальні або уявні стосунки в групі, з'ясувати, як кожний член групи бачить своє безпосереднє оточення. Гностичні критерії призначені для відображення уявлень людини щодо її ролі, позиції в групі, а також для з'ясування того, хто, на її думку, обере її для спільного вирішення певного завдання, хто — знехтує.

Ще один різновид соціометричних критеріїв — критерії ранжування. Вони забезпечують можливість для ранжування суб'єктом своїх стосунків з членами групи.

Соціометричні критерії поділяють також на офіційні та неофіційні. Офіційні дають змогу вимірювати міжособистісні відносини на рівні формальної структури групи, виробничих та службових обов'язків, неофіційні — відкривають перед дослідником "вхід" у сферу неформальних відносин, емоційно-психологічних контактів, симпатій та прихильностей.