14. Контент-аналіз
Контент-аналіз — (по кількості згадувань назви у тексті) - метод досліджень текстів чи іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту.
Контент-аналіз (від англ. Contens зміст) - метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення або вимірювання різних фактів і тенденцій, відображених у цих документах. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їх соціальному контексті. Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), паралельний, тобто в поєднанні з іншими методами (напр., у дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (напр., при класифікації відповідей на відкриті запитання анкет). Не всі документи можуть стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив задати однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб цікавлять дослідника елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значущості). Найчастіше в якості об'єктів дослідження контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті запитання анкет. Основні напрямки застосування контент-аналізу: виявлення того, що існувало до тексту і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення (текст як індикатор певних сторін досліджуваного об'єкта - навколишньої дійсності, автора або адресата), визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різні характеристики форми - мова, структура, жанр повідомлення, ритм і тон мови); виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів впливу).
- Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- Загальнонаукові
- Фундаментальні
- 3.Конкретнонаукові
- Поняття, сутність, функції методології
- Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- 5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність)
- 6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- 7.Конкретнонаукові принципи
- 8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- 9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- 4 Самостійні комплекси наук
- 10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- 12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- 13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- 14. Контент-аналіз
- 15. Дискурс аналіз
- 16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія,когнітометрія
- 17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- 18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- 19.Історичні методи
- 20.Соціологічні методи
- 21. Діяльнісний метод
- 22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- Інформаційний підхід
- 24. Соціальнокомунікаційний підхід
- 25. Соціокультурний підхід
- 26. Синергетичний підхід
- 27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- 28. Методи моделювання
- 29. Методи прогнозування
- 30. Соціометричний метод
- Порівняльний метод
- Визначення нормативних інваріантів
- 33. Методи соціального проектування
- 34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- Доказовість даних та доказовість висновків.
- 36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження